Дідух чи ялинка: що обрати на Святвечір?

В період російської агресії  ми згадуємо про свою ідентичність  звертаючись до своїх коренів та традицій. От і на Різдво все частіше можна побачити  в оселях не тільки ялинку, але і дідух – традиційну українську  різдвяну прикрасу.

Хоча знаходяться критики  дідуха, вважаючи, що не місце язичницькому ідолові в оселях християн. Звісно, для більшості християн саме ялинка асоціюється з Різдвом. А дідух поступово відійшов на задній план і практично зник на певний період з українських осель.  

Перш ялинка завоювала титул головної різдвяної прикраси, їй прийшлось подолати не простий історичний шлях. Ялинка була ритуальним деревом скандинавів. А як різдвяний символ з'явилася у XIV ст. в протестантській церкві Німеччини, за іншою версією — на території сучасної Латвії.

Ялинка набула християнського значення і символізує собою райське дерево. Звичай прикрашати ялинку на Різдво пов’язують з особою Мартіна Лютера.   

Ця традиція швидко поширилась не тільки по всій Європі, але й за її межами. Звичай прикрашати ялинку на Різдво в Україні з'явився в XIX ст. спочатку у будинках знаті, а потім поступово і в оселях простих людей.

В радянський період більшовики намагалися заборонити ялинку.

«Різдвяне дерево» («christmas tree») –  загальносвітова назва ялинки, фактично заважало більшовикам в антирелігійній боротьбі. Згодом, побачивши силу різдвяних традицій, ялинку реабілітували, але надали їй світського сенсу.

З різдвяного дерева  ялинка стала «новогоднєй йолкой». Традиційну прикрасу на вершечку, яка була схожа на вифлеємську зірку замінили червоною радянською.  

На території України довгий період  головною прикрасою на Різдво був дідух — різдвяна прикраса, сплетена з колосків — символ урожаю, добробуту, багатства та зачинателя роду.

Дідух має язичницьке коріння, пов'язаний з культом предків та землеробства. Вертикально поставлений сніп складався з найкращого збіжжя, прикрашався кольоровими нитками, квітами та плодами. Зі старослов'янської мови слово перекладається як "дух предків".

В дохристиянські часи його створювали як пожертву силам природи. Дідухом обирався перший житній чи вівсяний сніп, який з почестями забирали з поля під час обжинок і зберігався в клуні до Різдва.

На святвечір господар брав дідух  і обійшовши з ним обійстя вносив його до хати.

Перебуваючи в хаті аж до Водохреща він символізував не якось окремого предка, а всіх родичів усього роду тому і відводилось для нього найпочесніше місце в оселі на покутті під образами. Наші предки вірили, що в дідух вселяються душі покійних, які приходять відсвяткувати Різдво з родиною.

З поширенням  християнства багато язичницьких обрядів  не зникли, а продовжили своє існування, наповнюючись християнським змістом, як коляда, щедрівки, вертеп або продовжили жити  у вигляді давньої традиції, як дідух чи традиція залишати ложку на столі після святвечору для предків.

Ялинка згодом стрімко і впевнено ввійшла в кожну оселю і стала головним символом Різдва і Нового Року. Враховуючи трішки "аристократичне" і європейське походження ялинка досить легко витіснила дідух з українських осель.

На якийсь час він став забутим і тільки іноді в окремих оселях, які шанують українські традиції дідух з’являвся на свята.

Звісно дідух не поверне собі почесне місце в українських родинах і не стане центральною різдвяною прикрасою, витіснивши ялинку, але цілком може повернутися і ділити оселю разом з ялинкою. 

В порівнянні з дідухом, ялинка більш популярна і завоювала статус міжконфесійної та міжнаціональної різдвяної прикраси. А в час комерціалізації Різдва стала чи не єдиним християнським символом різдвяно-новорічних свят.

Для дідуха відведена другорядна роль в родинах, які особливо шанують українські традиції. Хоча зараз дідух переосмислюється й осучаснюється, готуючись повернутись знову в українське Різдво.

Наявність  цієї давньої української прикраси в оселі на святвечір не робить людей ідолопоклонниками, адже на різдвяний святвечір важлива згадка про новонародженого Христа, а страви, ялинка, дідух чи коляда — це  атрибути, які повинні нам допомогти зосередитись на сенсі цього свята, бо часто в прикрашанні оселі та готуванні вечері ми забуваємо про зміст свята, відволікаючись на другорядні речі.

На даний час дідух не  слід сприймати як ідол, а здебільшого, це витвір мистецтва та данина українській ідентичності.


15.12.2024 Роман Тадра 1614
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

574
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

457
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1741
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1445
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1407 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1277

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

524

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

553

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

792

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1863
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

231
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1276
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

758
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

220
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1446
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1028
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1589 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

410
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

597
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1233
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1544
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1038