Дідух чи ялинка: що обрати на Святвечір?

В період російської агресії  ми згадуємо про свою ідентичність  звертаючись до своїх коренів та традицій. От і на Різдво все частіше можна побачити  в оселях не тільки ялинку, але і дідух – традиційну українську  різдвяну прикрасу.

Хоча знаходяться критики  дідуха, вважаючи, що не місце язичницькому ідолові в оселях християн. Звісно, для більшості християн саме ялинка асоціюється з Різдвом. А дідух поступово відійшов на задній план і практично зник на певний період з українських осель.  

Перш ялинка завоювала титул головної різдвяної прикраси, їй прийшлось подолати не простий історичний шлях. Ялинка була ритуальним деревом скандинавів. А як різдвяний символ з'явилася у XIV ст. в протестантській церкві Німеччини, за іншою версією — на території сучасної Латвії.

Ялинка набула християнського значення і символізує собою райське дерево. Звичай прикрашати ялинку на Різдво пов’язують з особою Мартіна Лютера.   

Ця традиція швидко поширилась не тільки по всій Європі, але й за її межами. Звичай прикрашати ялинку на Різдво в Україні з'явився в XIX ст. спочатку у будинках знаті, а потім поступово і в оселях простих людей.

В радянський період більшовики намагалися заборонити ялинку.

«Різдвяне дерево» («christmas tree») –  загальносвітова назва ялинки, фактично заважало більшовикам в антирелігійній боротьбі. Згодом, побачивши силу різдвяних традицій, ялинку реабілітували, але надали їй світського сенсу.

З різдвяного дерева  ялинка стала «новогоднєй йолкой». Традиційну прикрасу на вершечку, яка була схожа на вифлеємську зірку замінили червоною радянською.  

На території України довгий період  головною прикрасою на Різдво був дідух — різдвяна прикраса, сплетена з колосків — символ урожаю, добробуту, багатства та зачинателя роду.

Дідух має язичницьке коріння, пов'язаний з культом предків та землеробства. Вертикально поставлений сніп складався з найкращого збіжжя, прикрашався кольоровими нитками, квітами та плодами. Зі старослов'янської мови слово перекладається як "дух предків".

В дохристиянські часи його створювали як пожертву силам природи. Дідухом обирався перший житній чи вівсяний сніп, який з почестями забирали з поля під час обжинок і зберігався в клуні до Різдва.

На святвечір господар брав дідух  і обійшовши з ним обійстя вносив його до хати.

Перебуваючи в хаті аж до Водохреща він символізував не якось окремого предка, а всіх родичів усього роду тому і відводилось для нього найпочесніше місце в оселі на покутті під образами. Наші предки вірили, що в дідух вселяються душі покійних, які приходять відсвяткувати Різдво з родиною.

З поширенням  християнства багато язичницьких обрядів  не зникли, а продовжили своє існування, наповнюючись християнським змістом, як коляда, щедрівки, вертеп або продовжили жити  у вигляді давньої традиції, як дідух чи традиція залишати ложку на столі після святвечору для предків.

Ялинка згодом стрімко і впевнено ввійшла в кожну оселю і стала головним символом Різдва і Нового Року. Враховуючи трішки "аристократичне" і європейське походження ялинка досить легко витіснила дідух з українських осель.

На якийсь час він став забутим і тільки іноді в окремих оселях, які шанують українські традиції дідух з’являвся на свята.

Звісно дідух не поверне собі почесне місце в українських родинах і не стане центральною різдвяною прикрасою, витіснивши ялинку, але цілком може повернутися і ділити оселю разом з ялинкою. 

В порівнянні з дідухом, ялинка більш популярна і завоювала статус міжконфесійної та міжнаціональної різдвяної прикраси. А в час комерціалізації Різдва стала чи не єдиним християнським символом різдвяно-новорічних свят.

Для дідуха відведена другорядна роль в родинах, які особливо шанують українські традиції. Хоча зараз дідух переосмислюється й осучаснюється, готуючись повернутись знову в українське Різдво.

Наявність  цієї давньої української прикраси в оселі на святвечір не робить людей ідолопоклонниками, адже на різдвяний святвечір важлива згадка про новонародженого Христа, а страви, ялинка, дідух чи коляда — це  атрибути, які повинні нам допомогти зосередитись на сенсі цього свята, бо часто в прикрашанні оселі та готуванні вечері ми забуваємо про зміст свята, відволікаючись на другорядні речі.

На даний час дідух не  слід сприймати як ідол, а здебільшого, це витвір мистецтва та данина українській ідентичності.


15.12.2024 Роман Тадра 1141
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

668
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

737
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1553
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2176
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4158 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3161

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

163

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

390

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

333

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

806
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

575
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

622
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

904
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1005
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

627
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6207
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1695
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31712 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1468
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

710 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

665