Тора (п’ятикнижжя Мойсея), - частина християнської Біблії. Божі заповіді викладені в Торі у трьох варіантах... Ми переважно чуємо про один. А ще є заповіді дані богом Адаму, Ною, Аврааму...
Незважаючи ні на що маленький за чисельністю, проте об’єднаний Заповітом з своїм Богом, юдейський народ, як і раніше, зберігав свою єдність і самобутність. Переслідування, страти, погроми, не зламали і підкорили його лише тому, що він залишався вірним Торі й вірі в свого Бога з яким уклав Заповіт (Договір). Саме завдяки Заповіту та общинному способу життя юдейський народ не асимілювався у чужорідному середовищі. А потім, наперекір ворогам, юдейський народ здобув національну державу і з нуля відродив свою рідну мову.
Незабаром громадяни України будуть святкувати християнську Пасху і юдейський Песах. Рівно через п’ятдесят днів настають календарно пов’язані з цими святами, свята Трійці і Шавуот.
Отож, у християн на 50-й день після Пасхи, відзначається День Святої Трійці, - зішестя Святого Духа. Свою першу назву свято отримало на честь зішестя Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед Своїм Вознесінням на небеса. Зішестя Святого Духа вказало на триєдиність Бога — «Бог Отець творить світ, Бог Син викупає людей з рабства у диявола, Бог Дух Святий освячує світ через побудову Церкви». Слід нагадати, що згідно християнських уявлень на 40-й день після Пасхи відбулося Вознесіння Господнє на небо і було обіцяно Його друге пришестя. Друге пришестя Христове - подія, очікувана в більшості християнських церков і провіщене в Новому Заповіті, а також в Корані.
Юдеї усього світу на 50-й день після Песаха святкують Шавуот (на івриті «тижні»), тобто свято яке настає через сім тижнів, відлік котрих починається з другого дня Песаха. В Ізраїлі це вихідний день. Основний релігійний сенс свята — дарування в цей день юдеям Тори (П’ятикнижжя Мойсея) на горі Синай при виході з Єгипту. Тору Бог дарував юдеям, а християни і мусульмани, хоча і не святкують цю подію, та Тору і майже весь Старий Заповіт визнають канонічними (священними). В цілому Старий Заповіт у християнській традиції практично повністю відповідає збірці священних книг, - юдейському Танаху.
За переказами, цього дня Моше* (Мойсей, Муса, Мусій, Мойзес) отримав на горі Синай скрижалі Заповіту з Десятьма Заповідями. Заповіді містять основи всієї людської моралі, без якої не може обійтися ні один народ і ні одна людина, яка сповідує юдаїзм, християнство та іслам. Отже, Мойсей отримав усні заповіді, частину яких записав (в результаті вийшов сувій П'ятикнижжя - Письмова Тора), а частину - Усна Тора, - було записано тільки через 1500 років, після зруйнування Другого Храму. Запис Усної Тори являє собою багатотомний твір - Талмуд, а також багато інших книг, у свою чергу об'єднаних загальною назвою Мідраш.
Десять Заповідей (Декалог або Закон Божий) (на івриті «десять речень») - приписи, (десять основних законів), які, згідно з П'ятикнижжям, були дані самим Богом Мойсею, в присутності синів Ізраїлю, на горі Синай на П'ятдесятий день після Виходу з Єгипту (Вихід.19 :10-25). Бог обрав собі єдиний народ на Землі і з ним було укладено Заповіт, тобто Договір між Богом і юдеями, що бути їм «царством священиків і святим народом», тобто виконувати всім серцем Заповіді, які Бог дає юдейському народу і поширювати знання про Бога по всьому світу. І цей факт визнали всі хто вважає священними П’ятикнижжя Мойсея.
Десять заповідей містяться в П'ятикнижжі в трьох версіях. При цьому дві з них мало відрізняються один від одної (див. Вихід.20:2-17; Втор.5:7-21), а третя (Вихід.34:14-26) принципово відрізняється від обох, бо в ній повністю відсутні морально-етичні норми, а її приписи обмежені релігійно-культовими рамками.
Сам Господь накреслив «Десять речень» на двох кам’яних таблицях, «скрижалях свідоцтва» (Вихід. 24: 12; 31:18; 32:16) або «скрижалях заповіту» (Втор.9: 9, 11:15), і передав їх до Мойсея. Коли Мойсей спустився з гори Синай, після сорокаденного перебування на ній, з таблицями в руках, і побачив, що народ танцює навколо золотого теляти, забувши про Бога, Мойсей прийшов у такий страшний гнів, що розбив об скелю таблиці з заповідями Бога. Після подальшого каяття всього народу, Бог наказав Мойсеєві витесати дві нові кам'яні таблиці, і записати на них Десять Заповідей.
Перелік Десяти Заповідей (Втор.5 :7-21):
«1. Хай не буде тобі інших богів перед лицем Моїм.
2. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею, не вклоняйся їм і не служи їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на дітей до третього і четвертого покоління, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене і тих, хто зберігає заповіді Мої.
3. Не призивай імення Господа, Бога твого, даремно; бо не помилує Господь (Бог твій) без покарання того, хто вживає ім'я Його даремно.
4. Пам'ятай день суботній, щоб свято зберігати його, як наказав тобі Господь, Бог твій, що шість днів працюй і роби всякі справи твої, а день сьомий - субота для Господа, Бога твого.
5.Шануй батька свого й матір свою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб було тобі добре на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
6. Не вбивай.
7. Не чини перелюбу.
8. Не кради.
9. Не свідчи неправдиво проти ближнього свого.
10. Не бажай жінки ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, (ані всякої худоби його), ані всього, що є в ближнього твого».
А ось перелік іншого варіанту Десяти заповідей (Вихід.34 :14-26) про які говорилося вище. У цьому тексті виділення кожної з десяти заповідей утруднене, і загальноприйнятого варіанту такого виділення немає.
«10 І сказав [Господь Мойсею]: Ось Я складаю заповіт: перед усім народом твоїм вчиню чуда, яких не було по всій землі і ні у яких народів, і побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, справу Господа, бо страшно буде те, що Я зроблю для тебе.
11 Збережи те, що наказую тобі сьогодні: Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, гіргашеянина і євусеянина.
12 Дивись, не складай заповіту з мешканцями тієї землі, в яку ти ввійдеш, щоб вони не стали мережею серед вас.
13 Жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, вирубайте священні гаї їх, і статуї богів їх спаліть вогнем.
14 Бо ти не повинен поклонятися богу іншому, окрім Господа [Бога], тому що ім'я Його - заздрісний, Він Бог заздрісний.
15 Не укладай союз з мешканцями тієї землі, щоб, коли вони будуть займатися розпустою слідом богів своїх, і приносити жертви богам своїм, щоб вони не запросили тебе, і ти не з'їв би жертви їх.
16 І не візьмеш із дочок їх дружин синам своїм (і дочок своїх не давай в заміжжя за синів його), щоб їхні дочки, займаючись розпустою слідом богів своїх, не ввели і синів твоїх в розпусту слідом богів своїх.
17 Не роби собі богів литих.
18 Свято Опрісноків дотримуйся: сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
19 Усе, що розкриває утробу, Мені, як і всю худобу твою чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів, і овець.
20 Перворідне відкриття утроби осла викупиш ягням, а якщо не замінити, то викупити його; усіх перворідних з синів твоїх викупиш; І не будуть являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.
21 Шість днів працюй, а дня сьомого спочинеш; спочинеш і під час посіву та жнив.
22 І свято тижнів справиш, свято первоплоду жнив пшениці, і свято збирання плодів в кінці року;
23 Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа, Бога Ізраїлевого,
24 Бо Я вижену народи від лиця твого, і розширю границю твою, і ніхто не побажає твоєї землі, якщо ти будеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
25 Не Виливай крові жертви Моєї на квашене, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.
26 Самі перші плоди твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
27 І сказав Господь до Мойсея: Напиши собі слова оці, бо в сих словах Я складаю заповіт з тобою та з Ізраїлем.
28 І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, і написав [Мойсей] на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей».
Далі Бог розповів Мойсею про відповідальність, яку нестимуть юдеї у випадку невиконання Заповіту. У третій книзі Мойсея Левит, 26 записано:
А коли ви (юдеї) не будете слухняні мені, і не виконуватимете всіх моїх заповідей (14), і, якщо постановами моїми будете погордувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами моїми (15), то Я поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі та обезсилюють душу. І ви даремно сіятимете насіння своє,- бо поїдять його вороги ваші (16). І ви будете вдарені своїми ворогами. І будуть панувати над вами ваші ненависники (17). А. якщо й при тому не будете слухняні мені, то я семикратно побільшу кару на вас (18). Земля ваша не дасть свого врожаю, а дерева на землі не дадуть своїх плодів (20). А. якщо й тоді не схочете бути слухняними мені, то я семикратно збільшу над вами свій удар (21). І пошлю на вас польову звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги (22). Якщо цими карами не будете навчені (23), то я вдарю вас семикратно (24) І приведу на вас меча, і пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руки ворога (25). Коли я знищу вам хліб, ви будете їсти - і не насититесь. А, якщо й тим не станете слухняні мені (27), то я семикратно покараю вас (28), і ви тіло своїх синів будете їсти і тіло дочок своїх будете поїдати (29). І поруйную ваші висоти (пагорби), і постинаю ваші стовпи сонця, і поскидаю трупи ваші на трупи (зображення) Богів ваших (10). І вчиню міста ваші руїною, і спустошу ваші святині (31), і спустошу я край той (32), а вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами мечі,- і стане край ваш пусткою, а міста ваші будуть руїною...(33).
Отож, Десять Заповідей є основою юдейського релігійного світорозуміння. Дотримання їх перед Богом в обов'язок кожної людини, на яку поширюється дія Договору (Заповіту). Тора містить у собі керівництво до життя, ключ до розуміння юдейського існування на землі протягом всієї історії людства, бо Тора вічна, так як дав її сам Бог. Вона не тільки збірка теоретичних та філософських основ, але й практичний путівник, актуальний завжди і всюди. Саме в Торі - у письмовій та усній формах - чітко вказано сенс життя людини на землі. Юдеї на горі Синай заявили: «Будемо виконувати і слухати!»
Християни на лаодикейському соборі 363 року визнали Тору (П’ятикнижжя Мойсея) канонічною, тим самим офіційно визнавши юдаїзм фундаментом християнства, і відповідно запровадивши у себе юдо-християнство. Місце Десяти Заповідей у християнському вченні відзначено вже в Новому Заповіті (Мт. 19:18-19; Рим.13:9). А Трідентський собор (1545-1563рр.) грозив відлученням від церкви, тим, хто стверджує, що Десять Заповідей не зобов'язують християн.
Існує ще сім заповідей даних Богом Адаму і Ною про які йдеться в Усній Торі (Талмуді):
• заборона богохульства,
• заборона ідолопоклонництва,
• заборона вбивства,
• заборона розпусти,
• заборона грабежу,
• обов'язок встановлювати закони,
• заборона їсти від живого.
Отже, шість заповідей від Бога отримав Адам: заборона богохульства, ідолопоклонництва, заборона убивства, розпусти, грабежу і обов'язок встановлювати закони. Ною додалася заборона їсти від живого, як сказано: «Тільки м'яса, в якому є ще душа - кров, - не будете їсти» (Бут 9:4). Виходить всього 7 заповідей.
І так було для всіх, поки не з'явився Авраам, який отримав ще заповідь робити євреям чоловічої статі обрізання…
А тепер звернемося до Євангелія і Заповідей Ісуса Христа** - юдея, який користується найбільшою пошаною і повагою в усьому неюдейському світі, якого, більше того, християни вважають Сином і втіленням Бога на Землі. А саме, відкриємо Євангеліє від Матвія, (19:16-19). Юнак підходить до Ісуса і питає, що йому зробити доброго, щоб мати вічне життя? Учитель відповідає: виконай Заповіді. Юнак запитує: Які саме? Ось відповідь Ісуса:
2. Не вбивай;
3. Не чини перелюбу;
4. Не кради;
5. Не свідчи неправдиво;
6. Шануй батька та матір,
7. Люби свого ближнього, як самого себе.
Прочитаємо далі (Мт. 19:21): «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай добро своє та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі, і приходь та й іди вслід за Мною». Відкриємо (Мт. 22:36-39): «Учителю, яка заповідь найбільша в Законі? А Він відказав йому: «Люби Господа, Бога твого, усім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом». Це найбільша і перша заповідь. А друга подібна до неї: «Люби свого ближнього, як самого себе». На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки»».
З дня отримання Великої Книги (Тори) і по сьогоднішній день долю юдеїв визначає віра в свого Бога, в свою богообраність та відданість Його заповітам. Біля гори Синай юдеї зобов'язалися бути вірними Торі на всі часи і всюди. У той день в кам'янистій пустелі силою Божественного втручання був створений народ без батьківщини та землі. Набагато пізніше завоював він країну ханаанську, де жив за особливою вірою, не схожою на віру оточуючих його народів. Юдеї виконали свою обіцянку і, розсіяні серед інших народів, залишилися єдиною нацією протягом 33-х століть. Ким і де були би юдеї без Тори?... Їх зберегли у віках дві речі:
Перша, - СВОЯ ОСОБЛИВА ВІРА У СВОГО БОГА ТА В СВОЮ БОГООБРАНІСТЬ, ДОТРИМАННЯ ДОГОВОРУ (ЗАПОВІТУ) З СВОЇМ БОГОМ.
Друга, - ВИЗНАННЯ ЦЬОГО БОГА І ВІРА У НЬОГО ВСІМА ІНШИМИ НАРОДАМИ, ЯКІ ПРИЙНЯЛИ ХРИСТИЯНСТВО.
З тих пір пройшли тисячоліття, - свідки появи та зникнення великих за чисельністю народів, а маленький за чисельністю, проте об’єднаний Заповітом з своїм Богом, юдейський народ, як і раніше, зберігав свою єдність і самобутність. Незважаючи на переслідування, страти, погроми, він не був зломлений і покорений лише тому, що залишався вірним Торі й вірі в свого Бога з яким він уклав Заповіт (Договір). Саме завдяки Заповіту та общинному способу життя юдейський народ не асимілювався у чужорідному середовищі. А потім, наперекір ворогам, юдейський народ здобув національну державу, з нуля відродив свою мову, - іврит. Протягом тисячоліть змінювалися наш вигляд, одяг, смаки - змінювалося рішуче все. Незмінними залишалися Тора та її Заповіді.
Будь-який народ у котрого переривається ланцюг традицій, мови, історичної пам’яті і прадавньої віри - занепадає, зникає з карти землі, а люди стають перекотиполем, - втраченими людьми.
Кожен Великий Народ має свій шлях, який описує криву з обов’язковим поступом вперед, шлях до певної усім нібито зрозумілої, проте абстрактної мети. І на цьому шляху - безліч точок. Але обов’язково має бути точка відліку і ключова проміжна точка, інакше народ втрачає напрямок, орієнтири і рухається в нікуди. Тоді такий народ блукає або плентається під ногами у інших народів, його зневажають, визискують і гноблять.
Здобувши свободу, але не долучившись до історії, традицій, рідної мови багато українців залишаються втраченими людьми. Відмовившись, на догоду своїм ворогам, від своїх предків, від своєї рідної мови, культури, віри, від свого минулого, не відродивши традицій свого народу, – ми позбавляємо себе майбутнього, бо ми втрачаємо зв'язок з відправною точкою, а відповідно ми втрачаємо напрямок, дороговказ.
-----------------------------------------------
*Ім’я Мойсей (на івриті Моше, укр. Мусій, у мусульман – Муса, на латині Мойзес), що означає «Витягнений, чи врятований, з води». За Біблією — вождь, пророк і законодавець в юдеїв, християн і мусульман.
**Ім'я Ісус (на івриті Ієгошуа (Ієшуа), у мусульман Іса), що означає "Господь Ієгова врятує". Ісус сприймається євангелістами як рятівник, Месія.
Христос - це титул, що вказує на характер місії Ісуса з погляду християнства. Грецьке слово Христос є перекладом з івриту титулу Машиах і означає «помазаник божий», - Месія.
Стефанко С.Л.