Сьогодні вкрай важливо знайти оптимальний баланс між тим, щоб громада стала активним учасником будівельного процесу, забудовник не мав змоги зловживати, а місцева влада - реально впливала на самочинне будівництво.
У цьому випадку варто згадати скандальний закон про реформу містобудування, який, зокрема, критикували очільники міст та селищ України, архітектори та активісти.
Раніше законопроєкт № 5655 критикували й Мінкульт, й Асоціація міст України, й Головне юридичне управління, а також НАЗК, яке зауважувало, що запропонована редакція закону не узгоджується з Антикорупційною стратегією та не розв’язує проблем недосконалості чинних інструментів контролю та недостатньої прозорості в галузі будівництва.
Попри це, законопроєкт № 5655 зрештою прийняли у другому читанні 13 грудня 2022 року, що спричинило масове обурення.
Так, тоді Рух "Чесно" звертав увагу, що скандальну містобудівну реформу протягнули майже мінімальною кількістю голосів (228 при 226 мінімально необхідних). Жодного голосу не дали "Європейська солідарність" та "Батьківщина". У "Голосу" лише один депутат проголосував "за".
Разом з тим, низка громадських організацій та медіа випустили заяву, де наголошували, що реформу проводять без належного обговорення, а тому законопроєкт №5655 треба відтермінувати.
"Це реформа, за якою буде відбуватися відбудова країни та громадяни не будуть мати на цей процес належного впливу.
Президент має ветувати законопроєкт, який зроблений виключно в інтересах забудовників і не враховує зауважень інших стейкхолдерів", — заявила лідерка Руху "Чесно" Віта Думанська.
Ключовим моментом реформи містобудування є передача містобудівного контролю приватним структурам. Відтак, забудовники зможуть створювати такі компанії для контролю самих себе. Це своєю чергою унеможливлює притягнення забудовника до будь-якої відповідальності, адже очевидно, що такі приватні суб’єкти працюватимуть необ'єктивно.
Органи місцевого самоврядування суттєво обмежують в правах
Разом з тим, як наголошує архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій, права органів місцевого самоврядування значно обмежені. Вони не можуть додавати жодних додаткових умов або обмежень щодо будівництва до містобудівних умов, крім висотності, щільності та відстаней від вулиць.
Згідно з концепцією, органи місцевого самоврядування можуть створювати свої власні органи містобудівного контролю, але забудовник сам вирішує, до кого звернутися — до цих органів чи до своєї приватної структури. Відтак, утримання таких органів стає неефективним, оскільки очевидно, що забудовники вибиратимуть свої приватні структури.
Окрім того, органи місцевого самоврядування мають зобов'язання контролювати будівництво, але не мають навіть права заходити на ділянку.
Органи місцевого самоврядування повинні візуально перевіряти незаконну забудову, заглядаючи через паркани будівництва. Якщо все ж таки виявляється незаконна забудова, органи місцевого самоврядування можуть лише написати скаргу в містобудівний контроль, який є приватною структурою у забудовника на основі контракту.
Здійснення міської політики в історичних або інших містах та вплив на забудову стає неможливим для органів місцевого самоврядування. Усе це підриває одну з найуспішніших реформ в Україні — реформу децентралізації.
Права громади також обмежені
Нардепи виключили можливість обговорення проєктів будівництва. Громада лише може брати участь у слуханнях, що стосуються вже розробленої містобудівної документації.
Для громади не передбачено права ініціювати перевірки, писати скарги або висловлювати свою думку щодо об'єктів будівництва. Ініціювати містобудівний нагляд Мінрегіоном зможуть лише ті фізичні особи, у кого зареєстровані речові права на конкретний об'єкт будівництва.
Суперечки не стихають: чи має міська влада повноваження впливати на відновлення готелю "Дністер"
Щойно зняли огорожу навколо будівлі на розі Січових Стрільців та Шевченка, у мережі «розв’язалася» суперечка щодо розіскління колонади.
Втім, питання щодо розіскління мають адресувати не місту. Чи були у міської влади повноваження впливати на ситуацію прокоментував очільник Івано-Франківської громади Руслан Марцінків.
"Це об’єкт СС3, тобто дозвільна документація дається в Києві, Київським ДАБІ, погодження дає обласна державна адміністрація (ОВА).
Я не розумію, чому сьогодні громадськість апелює саме до міста, якщо дозвільні документи дають зовсім інші люди – ОДА та Держархбудконтроль Києва.
Щодо розскління колонади — неодноразово я звертався до пана Бойка, але це його воля виконати те, про що він домовлявся з громадськими активістами.
Тому я ще раз звертаюсь до пана Бойка, по можливості розісклити даний прохід, щоб мешканці могли ним користуватися. І громадськості – все-таки активніше відстоювати права, а не займатись політикою", — наголосив міський голова.
Замість висновку
Відповідно до законодавства, процеси контролю та затвердження будівництва зосереджені в центральних органах влади, зокрема в столиці країни. Рішення щодо будівництва, змін в містобудівному плануванні та видання дозволів здійснюються на центральному рівні. Місцева влада не має повноважень для безпосереднього регулювання цих питань.
Це означає, що міська влада не несе безпосередньої відповідальності за контроль та нагляд за будівництвом у своєму місті. Рішення щодо дозволів та затвердження проєктів здійснюються централізовано відповідно до процедур, встановлених національним законодавством.
З одного боку, такий підхід забезпечує стандартизацію та єдність у процесі затвердження проєктів будівництва на національному рівні. Втім, така централізація нерідко призводить до втрати локального контролю та врахування особливостей конкретного міста.
Таким чином, міська влада відіграє обмежену роль у процесі будівництва, а відповідальність за контроль та затвердження проєктів знаходиться на центральному рівні.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Реставрація чи імітація: чому страждають архітектурні пам’ятки в Івано-Франківську
