ДЕНЬ: Гори і море... мистецтва

 

 

У місті трапився Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko. Трапився, як, бува, трапляються стихійні повені — місто наповнилося по вінця строкатим різножанровим мистецтвом. На площі перед Театром ім. Івана Франка щовечора збирали натовп гурти «Бумбокс», Коzak System, Familia Perkalaba, «Брати Гадюкіни» та вперше в Україні Subcarpati.

 

На вокзалі піаніст зі світовим ім’ям Антоній Баришевський грав авангардні «Сонати та інтерлюдії» Джона Кейджа, а у несподіваних закутках міста влаштовували концерти експериментальної музики. Юрій Андрухович та Юрко Іздрик «накачували» людей міцною поезією із перформативної сцени у палаці Потоцьких. На Porto Franko крутили кіно, влаштовували лекторії, відкривали виставки, а в афіші театральної програми зустрілися литовець Еймунтас Някрошюс та українець Дмитро Богомазов.

 

УСІ РІЧКИ ВПАДАЮТЬ В МОРЕ

Фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko придумав ще у 2010 році композитор Роман Григорів. Однак розгорнути у широкомасштабний форум його вдалося лиш у минулому році з легкої руки Влада Троїцького, з яким Роман встиг попрацювати над «новою оперою» «Iyov». Тож рік тому фестиваль називався «Porto Franko. Гоголь-Fest» і претендував на те, аби стати обласним філіалом столичного гіганта. Але цього не сталося — фестиваль вирушив у самостійне плавання.

 

Логічно, що осердям форуму став Івано-Франківський обласний академічний театр ім. Івана Франка. Його директор Ростислав Держипільський уже не перший рік поспіль працює над тим, щоб якісно змінити культурну ситуацію у місті: започатковує театральні фестивалі, ініціює та підтримує резонансні театральні проекти. Але театру потрібен контекст і контент: тобто розширення мистецьких горизонтів та наповнення його, театру, різними ідеями, голосами, енергіями. Саме це і сталося на Porto Franko. Театр повернув собі статус центру соціально-культурного життя міста, центру, до якого стікаються всі мистецькі ріки.

 

На відкритті Porto Franko не було нудних промов від людей у дорогих костюмах, не було жодних недоречно сумних «урочистостей». Натомість велетенська біла будівля театру перетворилася на такий собі круїзний лайнер. Роман Григорів та Ростислав Держипільський представили музично-перформативне шоу, у якому з даху-палуби лунали поетичні та прозові тексти, арії та хори. Відкривав цей мега-концерт письменник-«тубілець» Тарас Прохасько (до речі, саме його оповідання «Порт Франківськ» надихнуло колись на таку назву фестивалю).

 

ОСТРОВИ І КОНТИНЕНТИ

Подорожувати цим фестом можна було у буквальному сенсі вздовж і впоперек — практично все місто було пристосовано під різноманітні локації: театральні й музичні сцени, фуд-корти, виставкові простори, інтер’єри для перформансів чи релаксу. Новий фестивальний день розпочинався незмінно зрання, хоч би й попередній закінчувався ось-ось на світанку, як це було із програмою «Poesophonia. Ніч», що поєднала музику, вірші та мирний сон глядачів.

 

Нові та незвичні «острови і континенти» відкривала театральна програма Porto Franko. Звісно, її цементуючим первнем стала музика, адже шість із семи спектаклів саме «звучали» під супровід оркестрів чи хорів. Господар фестивалю Ростислав Держипільський, окрім неоопери-жаху «HAMLET» (див. «День», №73), представив прем’єру «Вона — Земля». Тут літературна композиція із творів Василя Стефаника отримала музично-магічне аранжування від актриси, співачки, дослідниці фольклору та голосових практик Наталки Половинки. Ірмоси та народні пісні у спектаклі в буквальному сенсі оживлюють іконостас із новітніми героями — безіменними мучениками та святими, що гинули і гинуть впродовж віків, захищаючи волю та незалежність держави.

 

Два жанрові полюси — сімейної драми та комедії положень — представили спектаклі, народжені у студентських аудиторіях, а потім перенесених на професійну сцену: Театр Practicum та Центр сучасного мистецтва «Дах» показали «Буну» Віри Маковій в режисурі Давида Петросяна, а Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра привіз «Дванадцяту ніч, або Що захочете» за Шекспіром у постановці Дмитра Богомазова. Музична основа яскраво проявила себе в цих постановках, звісно ж, у різний спосіб. Practicum вирушив у фольклорну експедицію до українських сіл, аби краще зрозуміти побутовий всесвіт старезної Буни (на діалекті — Бабуся), з перших уст записати автентичні співи. Дмитро Богомазов зі студентами навпаки створили музично-голосовий-шумовий світ спектаклю у власній, сказати б, лабораторії ігрового театру: актор і композитор Олександр Бегма (у спектаклі — Блазень) акомпанує дії на роялі, завдяки чому чи не кожний епізод перетворюється на номер у дусі театру-кабаре.

 

Хедлайнером афіші Porto Franko стала вистава уславленого литовського театру Meno Fortas (у перекладі «Храм муз»). Засновник цього театру Еймунтас Някрошюс привіз одну з найновіших своїх робіт «Майстер голоду» за оповіданням Франца Кафки. З гіркою іронією постановник зі світовим ім’ям розмірковує про долю театрального мистецтва та швидкозмінні смаки публіки. Якщо колись цінували за талант та виняткові вміння «голодарів», то сьогодні воліють дивитися на ефектні циркові «атракціони». Чи не тому театр поступається місцем індустрії розваг? За великим рахунком ці жовчні інвективи Някрошюса звернені і в бік сучасного мистецтва, подеколи невиправдано агресивного, претензійного, але беззмістовного. Хоча проблема «шарлатанів від мистецтва» куди масштабніша і, звісно ж, позачасова.

 

Власне, «Майстер голоду» підкреслив одну із наріжних чеснот цьогорічного Porto Franko: справжня свобода — це завжди спектр думок, завжди мінливе багатоголосся. Тому і враження від фестивалю у кожного свої. Сподіваюсь, цих емоцій вистачить надовго...

 

Ірина ЧУЖИНОВА, театрознавець


06.07.2017 Ірина ЧУЖИНОВА 1949 0
Коментарі (0)

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

658
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

854
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6817
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1510
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2249
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2452

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

410

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

712

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1451

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

859
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

427
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

806
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2503
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

628
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1193 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

846
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1290
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

842
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1138
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

672
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2597 11