Село Криворівня - село Верховинського району Івано-Франківської області, куди можна втекти від міського життя, квапливості і метушні. Криворівня розташована у вигині Чорного Черемоша, по обидва береги річки. Лінія берегів у цьому місці має зигзагоподібний характер, в той час як ділянка землі, витягнута уздовж берега, досить рівна. "Крива" і "рівна" – Криворівня.
А ще - це село, у якому можна знайти натхнення. Тут часто бували визначні творчі постаті Україні. До прикладу, Іван Франко приїджав сюди зі своєю родиною щоліта. Криворівню можна взагалі назвати осередком української інтелігенцї: тут також відпочивали Леся Українка, Ольга Кобилянська, Михайло Грушевський, Василь Стефаник. Навідувалися у Криворівню Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський, Іван Труш, Гнат Хоткевич, Олекса Новаківський, Лесь Курбас, Марко Черемшина, Ірина Вільде.
Криворівня має багату культурну спадщину. Гордість села - дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована ще у 1719 році. Вона є чи не найстарішим храмом на Гуцульщині, проте, впродовж трьохсот минулих років не зачиняла своїх дверей перед вірянами, навіть у радянський період: гуцули не дозволили.
Природними цікавинками села Криворівня є вершини, що оточують його: скелі Івана Франка, Михайла Грушевського, Довбуша та Фізій Камінь. Український фольклорист Володимир Гнатюк назвав Криворівню "Українськими Афінами" через красномовну рельєфність та вдале гармонійне розташування в горах.
Криворівня відіграла неабияке значення в українській літературі. З селищем пов'язана повість Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків", бо саме тут автор її і створив. За п'ятдесят років по тому, як повість побачила світ, режисер Сергій Параджанов знімав тут однойменний художній фільм.
Серед місць, які у не оминають туристи у Криворівні - Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла Грушевського і Музей-хата-ґражда.
Село, де "менше шуму, грому, біганини, яке напувало душу спокоєм, тихою красою", - так про Криворівню писав Іван Франко, який тут лікувався і творив з 1901-го по 1914-й.
Нині у хаті народного лікаря і різьбяра Василя Якіб’юка, де мешкав письменник, розташовано музей імені Франка: збереглося ліжко, на якому спав письменник, є лавка, годинник, столик того часу і топірець-бартка, подарований господарем Франкові. Письменник багато писав у Криворівні, мав свій улюблений камінь, на якому можна посидіти й нині.
Є кімната, присвячена видатній жительці села Парасці Плитці-Горицвіт. Параска Плитка-Горицвіт – автор більш як 1000 рукописних та власноруч переплетених й ілюстрованих книг. Вона народилась і до кінця життя прожила у Криворівні, пережила важке заслання на Колиму. Ще одним її талантом було малювання: вона залишила по собі величезну колекцію ікон. Зараз в будинку, де жила майстриня, суспільними зусиллями створюється її будинок–музей.
Також привертає увагу відновлена хата-ґражда, де режисер Сергій Параджанов знімав свій знаменитий фільм "Тіні забутих предків" і навіть закохався і просив руки місцевої гуцулки, але її батько заборонив доньці шлюб із відомим митцем.
Є у Криворівні і збудований музей першого українського президента Михайла Грушевського. У 1902 році він вперше, за порадою Франка, приїхав сюди на відпочинок. Але за кілька років заможний Грушевський купив собі віллу і земельну ділянку біля Чорного Черемоша. Будинок облаштували у гуцульському стилі. Протягом усього літа на віллу до Грушевських приїжджали українські митці, науковці, політики, діячі. Згодом Грушевський придбав іншу земельну ділянку і будинок, але та садиба згоріла у роки Першої світової війни.
Криворівня вважалася не тільки "літньою столицею української культури", а й магічною столицею Гуцульщини. З незапам'ятних часів тут і в довколишніх селах проживали, а дехто стверджує, що досі проживають, мольфари. Це люди, що займаються знахарством, цілительством та пророкують майбутнє. Найвідомішим серед широких мас мольфаром був Михайло Нечай. Про нього знято кілька документальних фільмів, написано кілька книг.
Мольфарів складно знайти – краще розпитати місцевих жителів, де ті живуть. Вони часто ведуть усамітнений спосіб життя, а їхні будинки знаходяться високо у горах.
Село Криворівня цікаве у будь-яку пору року, проте найкращий час для подорожі - літо. Неподалік берегів річки є чудові місця для наметів. А ще краще зупинитися у місцевих жителів, відчувши на собі їхню гостинність і почути від них легенди та історію села.
За матеріалами: zak.depo.ua
