Чому кримчани за росію. Чотири причини

 

Знакомая из Севастополя будет выдавать бюллетени на референдуме 16 марта. Готова работать бесплатно, лишь бы он состоялся. Другой знакомый кормит российских активистов на въезде в город. Почему они это делают?

 

Фото: EPA/UPG

 

Россию в Крыму поддерживают не только радикальные активисты и вооруженные солдаты. За каждым из них - тысячи простых крымчан. Без поддержки местного населения военная операция России в Крыму была бы невозможна, как невозможен был бы Майдан без поддержки киевлян. Поэтому крайне важно понимать, почему эта поддержка существует.

Многие крымчане, конечно, поддерживают Украину. Но в этом блоге - только о сторонниках Москвы.

В Севастополе я прожил первые 22 года своей жизни из 30-и, а все следующие годы при первой возможности приезжал в родной город к родным и друзьям. Примерно половина из них поддерживают сегодня Россию, хотя и носят украинские паспорта.

Почему они так думают? После серии разговоров я выделил четыре основных причины.

 

1. Безопасность.

Крымчане считают серьезной угрозой для себя вооруженных радикалов Майдана с русофобскими взглядами. В Киеве кажется, что такие люди - это или провокаторы, или маргиналы. Вокруг видишь тысячи адекватных приличных сторонников Майдана.

Но российские и крымские СМИ делают акцент только на негативе. Самосуды, убийства, издевательства, свастика, грабежи и вандализм – вот короткий пересказ новостей о Майдане через призму росмедиа. Из-за этого кажется, что Киев наводнен вооруженными боевиками-нацистами.

 

 

Проблема не только в московской пропаганде. Проблема и в новой власти, которая не пресекает нарушение законов «героями революции». Публичный арест одного только Александра Музычко, который размахивал оружием на заседании Ровенского облсовета иприменил силу к местному прокурору, дал бы ответ, кто в Украине хозяин – вооруженные радикалы или новая власть.

 

2. Благополучие.

Очередная страшилка для крымчан - «10 пунктов» МВФ, на которые уже якобы согласилась новая власть в Киеве. Повышение пенсионного возраста до 63 лет для женщин, рост тарифов на горячую воду и отопление на 100%, на свет на 40% и т.д. Первоисточник – близкий к Януковичу сайт korrespondent.net. В заметке ссылаются на WikiLeaks. Естественно, без гиперссылки.

Информация ложная, никаких договоренностей еще нет, о последних требованиях МВФ мы уже писали на LB.ua. После чего было заявление Фонда о готовности идти Киеву на уступки, то есть конечные условия кредита будут мягче.

Но на фоне растущих цен на бензин и падающего курса гривны (о рубле никто не вспоминает) подобные сообщения кажутся правдой. При этом в России ВВП на душу населения в самом деле выше украинского показателя, а на пенсию там женщины выходят в 55 лет.

Новая власть могла бы развеять слухи и четко перечислить условия соглашения с МВФ. «Батькивщина» выступала за отмену пенсионной реформы. Изменилась ли позиция партии? Возможно, стоит задуматься и об экономических бонусах для крымчан.

 

3. Самоуправление.

Киев управлял Крымом в ручном режиме. Жители автономии еще помнят нашествие «макеевских» чиновников, когда даже директора местного кладбища выписали из Донецкой области. Помнят последние местные выборы, когда весь южный берег Крыма зачищали под нужных людей. В Севастополе с начала 90-х не выбирают мэра, а назначают президентского наместника, – Рада никак не примет закон о статусе города. Мэры других крымских городов и поселков правят ими уже по 15-20 лет, если только до сих пор не убиты или не арестованы. Андрей Даниленко руководит Евпаторией с 1998 года, Олег Осадчий контролирует Керчь 16-й год.

Крымчане не могут повлиять ни на местную власть, ни на политику Киева. Референдум 16 марта – иллюзия демократии. Наконец-то о чем-то спросили, наконец-то дают высказаться.

В ответ Киев мог бы выйти с предложениями о более широкой автономии Крыма, которую признают во всем мире, принять закон о статусе Севастополя, чтобы горожане могли выбирать мэра.

 

Фото: Макс Левин

 

4. Идентичность.

Русский язык - родной для 77% крымчан по последней переписи. Любые ограничения на его использование (в рекламе, кинопрокате, на ТВ и радио) воспринимаются очень болезненно.

«В советское время мы учили украинский язык в школе, и он мне очень нравился. Но когда Ющенко начал его насильно насаждать, это только вызвало обратную реакцию», - пояснила знакомая из Бахчисарайского района Крыма.

Теперь крымчане боятся новых и еще более жестких языковых ограничений. Законопроект депутата от «Батькивщины» Вячеслава Кириленко об отмене языкового закона не просто подогрел эти страхи – он сделал их реальностью.

Можно сколько угодно говорить о нехватке школ с украинским языком обучения, но это по-настоящему заботит только 10,1% крымчан, для которых украинский язык - родной. Примерно столько же местных жителей - 11,4% - обеспокоены развитием крымскотатарского языка.

Вопросы истории и культуры – из этого же ряда. Уничтожение советских символов многие крымчане воспринимают как попытку вычеркнуть часть их собственной жизни, забыть о собственных родителях.

Официальному Киеву нужно уяснить, что русский язык – не иностранный. Это язык миллионов украинских граждан, о правах которых тоже надо заботиться. И что даже памятник Ленину у кого-то может вызывать положительные чувства. Решение по таким памятникам могли бы принимать местные советы.

 

Фото: crimeatime.blogspot.com

 

**

Что новая власть предлагает в ответ на эти претензии? Кажется, Киев предпочитает их не замечать, списывая все на происки Кремля. С одной стороны, куда же без них. С другой стороны, повторюсь, российские солдаты не могли бы контролировать автономию без поддержки заметной части местного населения.

Представьте, если бы россияне захватили Львовскую область и выставили часовых у ключевых объектов. Что с ними было бы дальше?

Андрей Яницкий,


10.03.2014 1003 3
Коментарі (3)

Путэнг 2014.03.10, 19:37
Черговий зомбо-брєд.
Тізер 2014.03.10, 20:52
Нічого подібного, ніякий це не брєд. Реальність.
Нео 2014.03.10, 22:02
А нашо він нам? В крим їздили тільки тому що він український, підтримати власну економіку а не турецьку якусь там.., а тепер ну нафік той крим, більше шуму, ніж користі, ше гроші їм давай, купляти може їх? ітак в криму військові зарплату більшу мають в два рази ніж на решті уркаїни, може їм тепер ше всім доплачувати з власних кішень, аби ці чурки з нами були? Давай да свіданія
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2033
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1138
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1282
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1730
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2913 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

4000

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1216

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

708

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

466

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1235
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5857
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5398
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10798 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1644
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1527
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7674
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1265 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

5938 2
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

603
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1605
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2053
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1953