Церква Зіслання Святого Духа в Рогатині — перлина української дерев’яної архітектури — насправді на сто років старша, ніж вважалося донедавна. Інформація про це з’явилася, щоправда, не в Україні, а в Німеччині.
І сьогодні, коли дві церкви від Прикарпаття — Зіслання Святого Духа та церква Благовіщення Пресвятої Богородиці в селі Нижньому Вербіжі на Коломийщині — мають реальні шанси ввійти до престижного реєстру історичної спадщини ЮНЕСКО, ця інформація стає особливо цінною. У
липні 2013 року в Камбоджі відбудеться 37-ма сесія ЮНЕСКО, де і розглядатимуть цей транскордонний українсько-польський проект, тобто доля двох церков Прикарпаття та шести інших претендентів від України стане зрозумілою.
Отож загальноприйнятий факт про те, що церква Зіслання Святого Духа в Рогатині належить до XVI століття, спростував львівський науковець Андрій КУТНИЙ. Львів’янин ще з 2006 року працює в Мюнхені, за наукову роботу з дослідження сакральної спадщини Західної України він отримав відзнаку Європейської співдружності й Europa Nostra. У номінації «наукові дослідження» було відібрано тільки чотирьох переможців зі 140 учасників з 29 країн. «Хоча я українець, але представляв на конкурсі Німеччину, бо «подаватись» можна було не від держави, а від інституції, в якій працюєш», — так пояснив Андрій Кутний результати своєї праці, котрі, власне, і довели, що церкву в Рогатині зведено у XV, а не ХVI столітті. Найсучасніший на сьогодні метод дендрохронології — вимірювання відстані між кільцями — аргументовано засвідчив те, що деревину на церкву зрубано в межах 1494—1498 років. На кожну споруду Андрій Кутний витрачав по три місяці, проводив детальний обмір деформацій церков за допомогою лазерної техніки, повну фотофіксацію об’єкта, документацію стінних розписів та всіх зображень. З кожної церкви брали пробу деревини, за якою і визначали її вік описаним вище методом.
Днями на Прикарпатті таки побували експерти ЮНЕСКО, зокрема Елефантія Схаканіка з Афін, котрі детально ознайомилися зі станом цих двох церков, висунули конкретні зауваження та накреслили чіткий план дій.
Потрапити до Списку ЮНЕСКО — справа не з легких, процес найчастіше триває довго, інколи й до десяти років, каже начальник управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак. Тому більш виграшним є варіант, коли звертаються до ЮНЕСКО дві країни. Через те Україна та Польща спільною заявою просять міжнародну організацію ЮНЕСКО внести до Списку всесвітньої спадщини 16 дерев’яних церков XVI-XIX століть. Їх обирали по обидва боки кордону із 44 дерев’яних церков бойківського, гуцульського, галицького та лемківського типів. З українського боку чотири сакральні пам’ятки є у Львівській області і по дві — в Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Із восьми українських храмів у найкращому стані нині перебуває церква Зіслання Святого Духа в Рогатині, яку прикрашають унікальний бароковий іконостас, один із найдавніших в Україні, та ікони XVI-XIX століть. Про високу мистецьку цінність іконостасу свідчить той факт, що його бічні врата з іконами «Архангел Михаїл» та «Мельхіседек» у 20-х роках XIX ст. експонувалися у Відні на міжнародній художній виставці. Нацбанк України випустив пам’ятну монету номіналом 10 гривень «Церква Святого Духа в Рогатині» зі стилізованим зображенням церкви та храмової ікони «Зішестя Святого Духа на апостолів».
Інші сім храмів необхідно привести до автентичного вигляду, як і дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі Коломийського району 1808 року, котрий громада, яка опікується церквою, оббила бляхою. Хоч інтер’єр споруди і знищений та немає документації на храм, але ця гуцульська п’ятиверха пам’ятка початку XIX ст. вражає неймовірною архітектурою, засвідчують мистецтвознавці.
Львівський науковець Василь Слободян, один із членів української експертної групи, котрі вивчають претендентів на Список ЮНЕСКО і сьогодні об’їжджають усі вісім храмів в Україні, зокрема на Львівщині, Закарпатті та Івано-Франківщині, у телефонній розмові підтвердив факт, що дослідження Андрія Кутного таки стало ще 2010 року сенсацією в наукових колах і що церква в Рогатині має цілком реальні шанси статус пам’ятки «національного» значення змінити на «світовий». Власне група експертів ЮНЕСКО висуває і низку вимог — і до країни, і до місцевої влади. Вимоги насправді прості, однак чітко вмотивовані. Під свій протекторат ЮНЕСКО бере лише ті споруди, котрі мають стовідсотково автентичний вигляд, тобто пам’ятка, мовлячи простою мовою, мусить бути такою, якою її створили. Важливо, звичайно, аби про неї дбали, ЮНЕСКО вимагає цього від країни, де є пам’ятка зі статусом світової спадщини.
На щастя, церква Святого Духа перебуває в добрих руках — з 1983 року вона є філіалом Івано-Франківського художнього музею. Як каже директор Музею мистецтв Прикарпаття (колишній художній музей. — Авт.) Михайло ДЕЙНЕГА, котрий нині й опікується церквою Зіслання Святого Духа в Рогатині, протягом десяти останніх років тут проводять реставраційні роботи, змінено ґонтове перекриття, для реставрації ікон залучено меценатські кошти. Однак фахівці з комісії ЮНЕСКО цими днями висунули конкретну вимогу стосовно протипожежної сигналізації. Власне на це потрібно 15 тисяч гривень, сказав М.Дейнега.
Сьогодні в Україні є близько півтори тисячі дерев’яних церков — унікальних пам’яток архітектури минулих століть. Як згадує Михайло Дейнега, коли мистецтвознавці з Лувру, котрі приїхали оглянути роботи Пінзеля, відвідали і церкву в Рогатині, то були під величезним враженням. «Треба було бачити, з яким трепетом ці люди, котрі розуміються на мистецьких цінностях, торкалися деревини, — розповів М. Дейнега. — У Франції вже немає старої дерев’яної церковної спадщини, є лише кам’яні церкви».
Дерев’яні церкви дуже цінні. Дерево — нетривкий матеріал, і те, що побудовані 400—500 років тому церкви збереглися до наших днів, робить їх безцінними. За кількістю таких споруд з Україною може зрівнятися тільки Румунія, на решті території Європи їх залишилися одиниці. Але через неувагу держави кожен рік на п’ять-шість унікальних церков у країні стає менше. За 20 років на Прикарпатті згоріло 17 дерев’яних церков, в Україні — 50.
На Івано-Франківщині сьогодні є 587 сакральних об’єктів різного рівня охоронного статусу, не лише дерев’яних, і 150 із них потребують негайної реставрації, повідомив В.Федорак. Однак у Державному бюджеті на це до сьогодні виділяли нуль гривень. Для церков, котрі ввійдуть до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Україні таки доведеться знайти гроші в бюджеті.