Чи можна покарати політиків за неприбрану політичну агітацію?

 

Ну, а поки одні рахують голоси, інші підчищають політичне сміття. Агітацію, яка згідно з законом мала б повністю зникнути ще напередодні голосування, досі можна зустріти на стовпах та парканах – місцях аж ніяк не призначених для портретів та гасел.

 

І хоч здиранням плакатів мали б опікуватись ті, хто їх туди клеїв, нині цим змушені займатися комунальники та електрики.

 

Чому так і чи можна покарати байдужих до чистоти та законів політиків, з’ясовувала Тетяна Кухоцька.

 

По всій Україні стовпи, паркани та будинки за час виборів розквітли кольоровою політичною рекламою. Вибори пройшли проте політичні фарби зникли не скрізь.

 

Віктор Дундяк в Івано-Франківську працює у комунальній службі. Разом з підлеглими закінчує прибирати місто від політичної реклами.

 

Віктор Дундяк, начальник відділу технічного нагляду Єдиного розрахункового центру:

- Якщо вже агітуєте, то треба мати честь після того, як вибори закінчилися, якщо мають гроші на те, щоб заклеїти, то треба відводити якісь там сили та гроші на те, щоб очистити місто від цього.  

Згідно з законом листівки, агітки та плакати мали прибрати самі партійці ще в ніч п’ятниці 26 жовтня. В одному з політичних штабів Херсона пишаються, що самостійно виконали закон.

 

Людмила Ломако, активіст партії:

- Очень много работы было, привлекали кроме официального автобуса мобильной группы, которая действовала от окружного штаба. Были еще в каждом городе сделаны группы из партийного актива. Причем обдиралось, снималось не только то все, что было на улице, но и вывозились все остатки агитационной продукции из общественных приемных.


Проте таких свідомих в Україні здається більше і не було. І очищення міст від політичної реклами залишається клопотом комунальників. Але деякі з них вже почали вмикати уяву. У донецьких прибиральників є навіть власне ноу-хау. Ось воно. Усі стовпи на центральних вулицях обтягнуті сіткою. На неї просто не можна розклеїти агітки. Максим Ровінський каже: вмикають уяву і розклейщики реклами. Саме через їхню винахідливість ще не вдалося місто очистити повністю.

 

Максим Ровінський, начальник Управління у зв’язках з громадськістю Донецької міськради: 

- Если где-то осталась политическая агитация, то это можно отнести к талантам тех политических сил, которые они проявляли.

У Херсоні пішли ще далі. Керівник комунальників після виборів разом з правоохоронцями оформили протоколи на керівників штабів політичних партій, за розклейку агітації в невстановлених місцях. Але це все-одно не допомогло. Мешканцям міста до цих пір про кандидатів нагадують плакати на стовпах та будинках.

 

Калюжний Олександр, начальник управління комунального господарства міста Херсон:

- Силами подрядчиков, силами коммунальных служб была налажена уборка этой агитации. Должен сказать, что агитация была расположена не только в обозначенных местах. Были составлены протоколы за размещение предвыборной агитации в неположенном месте. Были заклеены и столбы и заборы.  

Комунальника ображає, що політичні сили так і не прибрали за собою. Проте найбільше на це жаліються енергопостачальники. Адже згідно з законом опори з ліхтарями належать підприємству, що освітлює вулиці. А стовпи на цих виборах були чи не найпопулярнішим місцем для розклейки.

 

Юрій Волошанський, директор КП "Івано-Франківськ Міськсвітло":

- Не змивається, особливо це дуже погано на металевих опорах. Треба дротяною щіткою відчистити і фарбувати. Це отак, якщо реального говорити, на одну металеву опору двоє чоловік повинні затратити півгодини часу. 

Зараз електрики паралельно з лагодженням дротів займаються і очищенням міст.

 

Юрій Волошанський, директор КП "Івано-Франківськміськсвітло":

- І це все є наші витрати, окремо це нам ніхто не компенсує. Ми паралельно, наприклад, електромонтери їдуть в якийсь двір усувати пошкодження, і ми їм додатково даємо цей об’єм робіт. Звичайно, що вони весь цей план, який ми їм даємо на день, вони не довиконують, тому що  їм ще треба відлучатись на очищення листівок. 

І якщо ще місяць тому одні клеїли політичну рекламу ось так. То тепер комунальники усієї країни, згадуючи вибори не добрими словами, здирають листівки ось так.


"Підсумки Тижня", 4 листопада 2012 р.


08.11.2012 2526 2
Коментарі (2)

Симпатик 2012.11.08, 15:47
За все в Україна винувата невістка - політичні партії. А де ще можна, крім стовпів, клеїти агітацію? Ті,що засівають "гречку"Агітацією не дуже переймаються...
нло 2012.11.08, 22:42
кожен день йдучи на роботу і з роботи по десять разів дивлюся на .... олексюка, купчака, гергелюка, круця... Задовбали вже. Як хотіли до ради, то наймили клеющиків, то хай наймуть тепер чистильщиків
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1954
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1053
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1212
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1652
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2844 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3938

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1144

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

650

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

444

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1176
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5785
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5338
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10738 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1500
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1457
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7640
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1143
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15971
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

542
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1540
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1993
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1885