Чотири області вимагають від центральної влади фінансувати ухвалені державні програми розвитку Карпат

Форум Карпатського єврорегіону тривав в Ужгороді два дні. Розпочався в четвер із загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати-Україна".

Головував на засіданні, в якому взяли участь більш як півсотні представників органів місцевого самоврядування Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, керівник правління Асоціації, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин. Делегацію з Прикарпаття очолив заступник голови облради Сергій Басараб, інформує Фіртка з посиланням на Голос України.

У вітальному слові голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс наголосив: "Наша унікальність і перевага в тому, що ми не ділимо - Закарпаття, Львівщина, Івано-Франківщина, Чернівеччина, - а шукаємо те, що нас об'єднує. Кожен у своїй діяльності прагне захисту інтересів своїх громад, але вперше за всю історію ми шукаємо точки дотику, щоб реалізувати спільні проекти. Серед них - "Карпатська мережа", інші амбітні ініціативи".

Олександр Ганущин нагадав, що є державна Програма розвитку українських Карпат на 2010-2020 роки, але це питання дуже болюче, особливо з огляду на проєкт держбюджету, де на неї не передбачено необхідні два мільярди гривень. Тому учасники зібрання проголосували за підтримку низки звернень - до Президента, уряду і парламенту - щодо фінансування Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2010-2022 роки.

Зазначалося, що "існує загроза того, що прийнята програма не буде підтверджена жодним фінансовим ресурсом і замість реальних розвиткових проєктів гірські території отримають лише обіцянки". Тому члени Асоціації просять керівництво держави "передбачити в держбюджеті окрему статтю "Проєкти для розвитку гірських територій у розмірі 2 млрд гривень, що сприятиме реалізації державних гарантій підтримання соціально-економічного розвитку гірських територій, що, разом із використанням регіональних можливостей та ресурсів, забезпечуватиме зростання і розвиток на сьогодні депресивних територій".

Ще одне звернення стосувалося співфінансування проєктів міжнародної технічної допомоги. Кошти Програм прикордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства для прикордонних областей України є одним з украй важливих інструментів розвитку територій, зазначається у документі. У рамках фінансової перспективи 2014-2020 програм "Польща - Білорусь - Україна", "Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна", "Румунія - Україна" та "Басейн Чорного моря", у 2018-2020 роках залучено понад 60 мільйонів євро на реалізацію транскордонних проєктів, проте участь у них, окрім очевидних вигод, пов'язана з низкою ризиків та труднощів, з якими стикаються органи місцевого самоврядування.

Зважаючи на важливість для громад Карпатського регіону державної підтримки співфінансування проєктів транскордонного співробітництва у 2019-2020 рр. та враховуючи, що невикористання субвенції з державної казни місцевими бюджетами на реалізацію проєктів транскордонного співробітництва у поточному році обумовлене виключно відсутністю затвердженого механізму фінансування на рівні центральних органів виконавчої влади, члени Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати - Україна" просять включити до держбюджету на наступний рік програму "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів транскордонного співробітництва" з фінансуванням у розмірі 300 млн гривень.

Учасники зборів заслухали доповіді з питань стану та перспектив реалізації програми підтримки ініціатив карпатських громад; реалізації освітніх, культурних та медійних обмінів між закладами Львівської і Луганської областей у рамках програми "Змінимо країну разом". Йшлося і про нові конкурсні та грантові можливості для громад Карпатського регіону, проаналізували, як втілюється у життя проєкт "Карпатська мережа регіонального розвитку".


12.11.2019 972
Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2535
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1187
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1467 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2344
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3833
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2767

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

883

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2616

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

980

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1421
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2520
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2592
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3166
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19969
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1505
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21492
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9300 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

853
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

826
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1564
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1281
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1660