Чотири області вимагають від центральної влади фінансувати ухвалені державні програми розвитку Карпат

Форум Карпатського єврорегіону тривав в Ужгороді два дні. Розпочався в четвер із загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати-Україна".

Головував на засіданні, в якому взяли участь більш як півсотні представників органів місцевого самоврядування Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, керівник правління Асоціації, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин. Делегацію з Прикарпаття очолив заступник голови облради Сергій Басараб, інформує Фіртка з посиланням на Голос України.

У вітальному слові голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс наголосив: "Наша унікальність і перевага в тому, що ми не ділимо - Закарпаття, Львівщина, Івано-Франківщина, Чернівеччина, - а шукаємо те, що нас об'єднує. Кожен у своїй діяльності прагне захисту інтересів своїх громад, але вперше за всю історію ми шукаємо точки дотику, щоб реалізувати спільні проекти. Серед них - "Карпатська мережа", інші амбітні ініціативи".

Олександр Ганущин нагадав, що є державна Програма розвитку українських Карпат на 2010-2020 роки, але це питання дуже болюче, особливо з огляду на проєкт держбюджету, де на неї не передбачено необхідні два мільярди гривень. Тому учасники зібрання проголосували за підтримку низки звернень - до Президента, уряду і парламенту - щодо фінансування Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2010-2022 роки.

Зазначалося, що "існує загроза того, що прийнята програма не буде підтверджена жодним фінансовим ресурсом і замість реальних розвиткових проєктів гірські території отримають лише обіцянки". Тому члени Асоціації просять керівництво держави "передбачити в держбюджеті окрему статтю "Проєкти для розвитку гірських територій у розмірі 2 млрд гривень, що сприятиме реалізації державних гарантій підтримання соціально-економічного розвитку гірських територій, що, разом із використанням регіональних можливостей та ресурсів, забезпечуватиме зростання і розвиток на сьогодні депресивних територій".

Ще одне звернення стосувалося співфінансування проєктів міжнародної технічної допомоги. Кошти Програм прикордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства для прикордонних областей України є одним з украй важливих інструментів розвитку територій, зазначається у документі. У рамках фінансової перспективи 2014-2020 програм "Польща - Білорусь - Україна", "Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна", "Румунія - Україна" та "Басейн Чорного моря", у 2018-2020 роках залучено понад 60 мільйонів євро на реалізацію транскордонних проєктів, проте участь у них, окрім очевидних вигод, пов'язана з низкою ризиків та труднощів, з якими стикаються органи місцевого самоврядування.

Зважаючи на важливість для громад Карпатського регіону державної підтримки співфінансування проєктів транскордонного співробітництва у 2019-2020 рр. та враховуючи, що невикористання субвенції з державної казни місцевими бюджетами на реалізацію проєктів транскордонного співробітництва у поточному році обумовлене виключно відсутністю затвердженого механізму фінансування на рівні центральних органів виконавчої влади, члени Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати - Україна" просять включити до держбюджету на наступний рік програму "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів транскордонного співробітництва" з фінансуванням у розмірі 300 млн гривень.

Учасники зборів заслухали доповіді з питань стану та перспектив реалізації програми підтримки ініціатив карпатських громад; реалізації освітніх, культурних та медійних обмінів між закладами Львівської і Луганської областей у рамках програми "Змінимо країну разом". Йшлося і про нові конкурсні та грантові можливості для громад Карпатського регіону, проаналізували, як втілюється у життя проєкт "Карпатська мережа регіонального розвитку".


12.11.2019 1099
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1593
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

910
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1375
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2602 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3696
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3172 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

707

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

382

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

329

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

962
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5115
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10496 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8958
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7516
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

783
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

984
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1266
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15745
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

112
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1308
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1717
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1613