Чи зможе віддячити Івано-Франківськ військовим?

Українські міста започаткували добру традицію – конкурувати у кількості місць та просторів, створених для воїнів.

У кожному великому місті вже діє безліч таких ініціатив – від новостворених шпиталів до центрів працевлаштування, психологічної допомоги, бізнесів від ветеранів і для них, безкоштовні навчальні курси, тренінги з адаптації до мирного життя, і навіть ветеранські піцерії чи десятки інших сервісів, якими міста та громади висловлюють вдячність нашим захисникам не на словах. І це природно – дякувати за те, що живеш і працюєш у мирних умовах. 

Але що у цьому напрямі може запропонувати Івано-Франківськ? Схоже не багато, але ініціативи все ж таки є, і ключовою із них станом на зараз є нова споруда на березі міського озера. Влада міста вже затвердила створення новітнього реабілітаційного центру у центрі міста. 

І тут почалося найцікавіше – проєкт ще навіть не отримав виконавця, як наші містяни почали формувати «страшні чутки» та міфи про нього. В Івано-Франківських групах в  соцмережах піднялося чимало обговорень, причому містяни розділились як на тих, хто критикує, так і на прихильників.

Що особливо знаково – були зареєстровані навіть дві кардинально-протилежні петиції, проти спорудження центру та за його зведення. Серед аргументів можна знайти чимало дорікань, що окреслюють новий проєкт, навіть як схему відчуження землі у центрі міста.

То що є правдою, а що ні? Це спробували з’ясувати, зібравши у цьому матеріалі 5 найбільш повторюваних у соцмережах міфів та отримати більше інформації про їх підтвердження або спростування. І ось що вийшло: 

Міф 1. Під виглядом реабілітаційного центру на березі озера виросте багатоповерхівка. На щастя це не відповідає дійсності. Нам вдалося роздобути проєкт майбутнього центру, і це всього лиш двоповерхова забудова у відкритому європейському стилі, яка за умови дотримання проєкту зможе перетворити наявний берег з чагарниками на європейську набережну.

Згідно із задумкою, новими алеями зможуть прогулюватись як військові, що користуються центром так і містяни, це допомагатиме воїнам адаптовуватись у мирне життя. Погодьтесь, ідея цікава, особливо як для нашого міста. Нижче на фото – рендер (імітація згідно з проєктом) майбутнього реабілітаційного центру.


Міф 2. Будівництво не личить цій відпочинковій зоні, заважатиме діяльності лікарні. Насправді ж все навпаки. Озеро було створене руками франківчан саме як відпочинкова територія поруч з корпусами лікарні.

Більше того, його створення у 1945 році розпочалося  саме як розширення рекреаційної зони для реабілітації військових.

На фото – вигляд озера у радянські часи. Джерело – report.if.ua 

Міф 3. Ділянки під виглядом буцімто реабілітаційного центру подарували одному із забудовників міста для комерційних цілей. 

І це теж не відповідає дійсності. Станом на момент написання матеріалу конкурс на відбір виконавця не відбувся, відтак переможця не визначено. 

Міф 4. Будівництво зіпсує міську зону відпочинку та припинить доступ франківчан до води. І знову дивимось у проєкт. Реабілітаційний центр має відкриту територію, що не містить жодних обмежувальних споруд, парканів, воріт, сіток тощо.

Згідно з проєктом, доступ до води не лише не обмежується а й навпаки, підкреслює відпочинкові зони, робить водяне плесо більш доступним. І ось як це виглядає на плані:

Міф 5. Реабілітація потребує тиші, не можна будувати такі важливі об’єкти у зоні міського відпочинку. Та сучасні реабілітаційні центри це не палати, де панує тиша, це радше установа, для спілкування, тренувань, прогулянок і багато іншого.

Воїнам дуже важливо повертатись в суспільство, не бути вигнанцями в закритих просторах, зрештою спілкуватись з людьми як і навпаки – людям із ними. І це вже знали у 40-х роках ХХ століття, коли будували лікарню. Бо саме відділення, що пов’язані із процесами реабілітації, зокрема кардіологічне, будували саме у цій зоні. 

Міф 6. Центр зіпсує естетичний вигляд наявних пляжів. Не полінувавшись, зробили фото саме того місця, де планується зведення центру. І ось що побачили. Ці фото залишимо без коментарів:

Як бачимо, інколи вовк є не таким страшним як його малюють.

А ви як вважаєте? Залишайте коментарі, якщо тема буде цікавою, ми повернемось до неї знову!

Партнерський матеріал


09.08.2024 1590
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1828
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

870
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1128
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1565
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2761 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3860

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1011

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

557

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

401

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1103
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5707
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5256
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10651 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1317
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7597
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1011
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1140
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15883
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

434
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1456
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1905
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1787