Церква закликає прикарпатців відмовитися від штучних квітів на цвинтарях

 

 

Екологічна катастрофа у кожному населеному пункті має свою приписку – цвинтар. Священики напередодні Великодня нагадують парафіянам, що не варто нести на могили родичів штучні квіти.

 

Недільне звернення місцевого пароха для парафіян не було аж чимось надто дивовижним, але як не дивно, частина вірних з ним цілком згодна. Відтепер на сільському цвинтарі в одному із сіл Рогатинського району вирішили не використовувати пластмасових квітів. Принаймні поки що і тільки на словах. Від різнокольорових квітів на могилах аж очі розбігаються. Але, як переконують священики, так не має бути, бо на цвинтарі яскраві кольори відвертають увагу від тихої молитви за померлими. Тому й намагаються переконати вірних не ганятися за модою і не встановлювати негласні конкурси на кращі букети штучних квітів, пише ЗК.

 

«То давно вже треба було заборонити, – каже одна сусідка другій по дорозі додому. – Ті квіти вітер пороздуває по цвинтарі, а потім їх спалюють на великій купі. Дим від плавленої пластмаси і фарб йде в повітря, і ми тим дихаємо».


Застереження отця-пароха взагалі виявилися аж надто категоричними. Той повідомив, що під час Великодніх свят не кропитиме свяченою водою ті могили, на котрих побачить штучні квіти. Можливо, саме такий кардинальний крок змусить парафіян задуматися над станом довкілля.

 

«Якось моя знайома вирішила спалити старі вінки, котрі були на могилі її батьків. Не встигла вона піднести запалений сірник, як квіти миттєво спалахнули. Але вона наразилася на гнів працівника кладовища, котрий нагадав їй про шкідливі викиди у повітря», – розповідає одна жінка, купуючи саджанці квітів на міському ринку.

 

Про шкоду від таких квітів у Церкві говорять вже третій рік поспіль. Ієрархи постійно звертаються до вірних із закликом не нести штучних квітів на могили родичів. Але старання їхні поки що не увінчуються стовідсотковим успіхом. Минулого року з цього приводу митрополит Володимир Війтишин видавав спеціальне звернення із цього приводу. Але якихось кардинальних змін все одно не сталося. Ба навіть більше, подекуди на території церков відкрилися спеціалізовані крамниці із церковно-похоронною атрибутикою. І звичайно, без штучних вінків та квітів там не обходиться.

 

У деяких селах тепер священики постійно наголошують, що штучні квіти шкодять тим, хто ще живі. «Навіть коли йдете на похорон, то краще принесіть тій засмученій родині гроші,  а не купуйте дорогі вінки, котрі через деякий час все одно доводиться викидати чи спалювати», – застерігає парох однієї із церков.

 

«Така практика прикрашання могил пластиковими квітами не має жодного церковного чи богословського обґрунтування. Аргументованої відповіді у такій потребі не дасть ніхто», – зауважує керівник Бюро УГКЦ з питань екології Володимир Шеремета.

 

У час Великого посту питання штучних квітів набуває особливого загострення, бо кожен піде прибирати на цвинтарі та прикрашати могили своїх рідних. Таке явище дуже шкідливе. Уже третій рік ми посилено намагаємося долати цю проблему. Тому звертаємося до людей відмовитися від пластикової поминальної атрибутики. Як мінімум це є марнотратство і немалі гроші на вітер. А особливо ці квіти завдають шкоду для довкілля і здоров’я.

 

За рік вінки збираються і в кращому випадку вони закінчують своє існування на полігоні. Але здебільшого люди полегшують собі працю і спалюють ці вінки. Внаслідок чого, як стверджують фахові екологи, у повітря виділяється діоксин. А це пряма загроза здоров’ю, особливо такі викиди сприяють виникненню онкологічних захворювань.

 

Прикладом того, як можна відмовитися від пластикової атрибутики на цвинтарі, є поки що поодинокі села в Івано-Франківській області. Як запевнили нас у Бюро з питань екології, спільно із парафіянами відмовитися від штучних квітів та вінків вдалося пароху сіл Тустань та Семаківці Галицького району отцю Михайлу Яблоню. Зрештою, у кожному деканаті Івано-Франківської архієпархії УГКЦ відтепер є священик, котрий відповідає за екологію.

 

У колах духовенства наголошують, що кардинальна заборона може взагалі відвернути людей від Церкви, а тому намагаються впливати на людську свідомість поступово. Біля входів на деякі кладовища можна побачити спеціально встановлені банери із закликом не використовувати штучні квіти на могилах свої родичів.

 

«Насамперед найбільш доречним для померлих є молитва, а також живі квіти – символ вічного життя», – наголошує керівник Бюро з питань екології. Він  готовий назвати чималий перелік рослин, котрі можна висадити на могилах і не перейматися, що їх не буде кому доглядати.

 

Традиція прикрашати могили штучними квітами не наша, бо здавна в літературі відомі факти, коли на могилі висаджували барвінок. Етнографи зафіксували таку українську традицію прикрашання могил у ХІХ столітті: коли людина помирала, висаджували певні рослини, згідно з їхнім символічним значенням, а в поминальні дні приводили могили і ці зелені насадження до ладу. Деякі дослідники вважають, що жива рослина на могилі символізувала продовження життя душі померлого.

 

У збиток підуть виробники такого ходового товару. Адже, як правило, напередодні великих релігійних свят вони виторговують чимало коштів за різнобарвні пластикові прикраси. Володимир Шеремета запевняє, що у них немає мети поламати комусь бізнес на квітах.

 

Біля центрального ринку в Івано-Франківську саме у розпалі торгівля штучними квітами. Асортимент як завжди вражає – від маленьких поодиноких квіток до великих букетів та кошиків. Традиційні барвисті букети квітів сьогодні можна придбати від 30 до 150 гривень. Але хто зна чи не вигорять вони під сонцем та дощем ще до літа. Зрештою, екологи стверджують, що у сьогоднішні важкі економічні часи навряд чи логічно було б витрачати чималу суму на квіти, котрі згодом стануть сміттям.


29.03.2015 1052 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1466
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

835
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1312
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2526 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3622
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3056 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

499

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

291

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

905
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5051
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10438 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8898
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7485
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

720
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

921
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1206
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15682
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1240
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1637
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1553
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1779