Черкаси (фото)

 

Мати-Батьківщина

 

Обласним центром Черкаси стали у 1954 році (саме тоді створили Черкаську область). Тоді Черкаси були найбільшим містом регіону (населення - близько 80 тисяч), тому й отримали відповідний статус. Нині у місті мешкає трохи більше 300 тисяч осіб.

Мати-Батьківщина Мати-Батьківщина

Черкаська Мати-Батьківщина яка тримає у руках електричний факел

Походження міста та його назва - таємниця, загадка, яку історики ще не змогли розгадати. "Черкаси" - екзонім (етнонім або топонім, що не вживається місцевим населенням), яким часто називали українців за межами України, зокрема у Московії. Як тлумачити це слово - достеменно невідомо, як невідомо, чому ним назвали українців, але точно відомо, що воно має тюркське походження.

"Баскак Ахмат (намісник у завойованих монголами землях) завів дві слободи, куди стікались негідники і грабіжники. Чернігівський князь Олег поскаржився на це хану Телебузі. Той дав Олегу загін монголів і наказав розорити Ахметові слободи. Наказ було виконано, а мешканці слобод - Черкаси втекли до баскака у Канів, й побудували недалеко місто Черкаськ". Це легенда про походження міста і якщо вона має під собою реальну основу, то заснування Черкас слід датувати приблизно 1284 роком.

будинок Щербини

будинок Щербини

будинок Щербини будинок Щербини

Будинок Щербини

Будинок Щербини у 2013 р. (фото Катерини Потерухи)

У ХIV столітті Черкаси перетворилися на південний форпост литовсько-руської держави, а у ХVІ - на осередок формування нової потужної сили - козацтва. Цьому сприяло розташування міста на кордоні із Диким Полем і активне його заселення біженцями та уходниками.

У польський період Черкаси були центром староства та козацького полку. Місто брало активну участь в усіх козацьких заворушеннях та війнах. А у 1793 році, після приєднання Правобережжя до Російської імперії, Черкаси стали центром повіту спочатку у Вознесенському намісництві, а потім у Київській губернії.

Готель "Слов'янський"

Колишній готель "Слов'янський"

Те саме у 2013 р. (фото Катерини Потерухи)

Комерційний банк

Колишній комерційний банк

Ось як писав про Черкаси ХІХ століття Лаврентій Похилевич: "Город расположен частью на невисоких горах тянущихся над Дніпром, с которых открываются живописне виды на реку, частью же на облогом берегу Дніпра; улицы неправильны, застроены местами неуклюжими еврейскими жилищами, местами чистенькими домиками чиновников, местами сель скими малороссийскими хатами с соломенными крышами. Самое видное здание в городе - присутственные места. От старинного замка не осталось и следов".

Музей "Кобзаря"

Музей "Кобзаря"

Колишній будинок Цибульський. Зараз музей "Кобзаря"

На початку ХІХ століття основна частина Черкас була розташована на Подолі - ділянці, що часто підтоплювалася водами Дніпра. У 1815 році було здійснено перепланування міста, відповідно до якого головні райони перемістились на дніпровські тераси, а Поділ поступово втратив своє значення (у другій половині ХХ століття цей район знесли і майже затопили Кременчуцьким водосховище). У місті почався значний розвиток промисловості і торгівлі.

Районна рада

Обласна рада

Філармонія

Обласна філармонія

У Черкасах в ХІХ столітті збудували немало гарних кам'яних будинків, але в радянський період в Черкасах зруйнували всі культові споруди й значну частину приватних та громадських будівель. Залишилось небагато. Більшість архітектурних пам'яток Черкас розташовано на вулиці Хрещатик та прилеглих вулицях.

Назва Хрещатик з'явилася у 1993 році, в радянський період ця вулиця була Урицького, а в дореволюційні часи - Дубасівською.

Однією із головних архітектурних пам'яток Черкас є колишній будинок промисловця, грабаря-підрядника Щербини. Звели цей палац у 1892 році. Спочатку він стояв на території садиби, в якій були кілька флігелів, стайні, сад та фонтан. На початку ХХ століття Щербина здав будинок в оренду земській управі. В радянські часи тут був Палац піонерів. З 1970-го року в будинку діє Палац одружень. Столиця може лише позаздрити такому РАГСу в провінції.

Жіноча гімназія

Колишня жіноча гімназія

Рибний ряд

Колишній Рибний ряд

 

Дуже цікавою видається модернова будівля колишнього комерційного банку (Хрещатик, 251), що була зведена у 1914 році. Автором проекту вважають геніального архітектора Владислава Городецького. Нині в цій будівлі літературно-меморіальний музей поета Василя Симоненка.

Неможливо не звернути увагу на увінчану численними шпилями псевдоготичну будівлю колишнього готелю "Слов'янський". Збудував готель черкаський підприємець Скорина у 90-х роках ХІХ століття. Нині у цьому будинку відділення "Укрсоцбанку".

Будинок 19 століття

Будинок 19 століття

На розі вулиць Хрещатик та Байди-Вишневецького стоїть будинок, де розміщено Музей "Кобзаря". У 1852 році тут мешкали черкаські підприємці брати Цибульські. До них приїздив Тарас Шевченко і зупинявся в цьому будинку. Тоді він був напівдерев'яним, але у 1890 році його докорінно перебудували.

Городецький, крім комерційного банку, звів у Черкасах ще декілька будівель. Зокрема це чоловіча (Замковий узвіз, 28, нині тут музичне училище) та жіноча гімназії (Смілянська, 33). Ще архітектор проектував павільйони ринку, від яких нині залишилась лише одна споруда - колишній "Рибний ряд" (Хрещатик, 190, у дворі).

Краєзнавчий музей

Обласний краєзнавчий музей

 

Обласний краєзнавчий музей у 2013 р. (фото Катерини Потерухи)

Михайлівський собор

Михайлівський собор Михайлівський собор

В радянські часи над дніпровською заплавою насипали Пагорб Слави, який увінчали фігурою "Мати-Батьківщина". Поряд із цим меморіальним комплексом розташований обласний краєзнавчий музей.

Дехто із черкащан каже, що в Черкасах друга (після Києва) кількість автомобілів на душу населення. Можливо, це і дійсно так, тому що вони повністю беруть у полон черкаські вулиці. Це дуже псує загальне враження від міста. Мерехтіння автівок, смог і шум нівелюють красу Черкас. Навіть помпезна новобудова - найбільший в Україні православний собор не може кардинально змінити це враження, особливо в несонячний будній день. Хоча велетенська споруда Михайлівського собору (висота 72 метри, довжина - 58, ширина - 53) просто вражає. Її збудовано на кошти Української Православної Церкви Московського патріархату. У центрі міста на площі Слави стоїть ще один новозбудований собор - Троїцький. Цей храм зведено за кошти Київського патріархату, він невеликий, але досить цікавий у архітектурному відношенні.

Фото та текст Романа Маленкова (чорновий текст для путівника Черкащиною видавництва "Грані-Т")

Троїцький собор

Троїцький собор

Троїцький собор

Буддійський собор (фото Катерини Потерухи)

 

УН


23.09.2013 2016 0
Коментарі (0)

09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1370
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1042
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2061
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3545
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1335
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1323

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1677

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

488

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1130

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1295
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

359
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24249
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

496
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

404
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

608
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1500
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

672
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

3713
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

589
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1498 2
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

607
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

522