
Компліменти. Слово саме звучить якось чарівно, прекрасно, незвично. Це завжди чудово, адже немає нічого приємнішого, аніж слухати звук свого імені, особливо коли до тебе звертаються.
Це незвичайне відчуття, що оточує тебе звідусіль, надає сил рухатись далі. Справді, стає дуже приємно, коли людина, дивлячись тобі у вічі, каже приємні речі щиро та невимушено.
Це заставляє тебе посміхнутись, а отже стати хоча б на мить щасливим. Це показує тобі, що ти потрібний цьому світові; що тобі є куди прагнути, щоб виправдати очікування; є для чого жити.
Правду кажучи, коли люди слухають приємні та гарні слова, вони стають схожими на квіти. Чудові, незбагненно терпкі, ніжні створіння, які неначе розцвітають, коли їх живлять водою.
Отож, говоріть побільше компліментів, якщо хочете, щоб їх говорили вам.
Юлія Сичик, учениця школи професійної журналістики