Буша — стародавня Антаварія, місто кам’яних легенд (фото)

 

 

 

Кажуть, що поселення, яке розташоване в долині трьох річок, стоїть на місці сили.

 

Якби каміння могло говорити, воно б розказало багато цікавого про Бушу. Того, чого більш ні від кого не почути. Каміння бачило історію і знає древні таємниці. Дохристиянський скельний храм; цінні археологічні знахідки часів III тис. до н. е.; парк скульптур; давня фортеця, що обороняла Бушу від ворожих нападів; три цікавих музеї; та інші природні та архітектурні пам’ятки. З 2000 року «Бушею» став називатися істо́рико-культу́рний заповідник.

Колись ця перлина Вінничини була одним з найбільших міст всього Поділля. А на початку нової ери тут було поселення під назвою Антаварія (назва якого походить від від «анти — праслов’яни»). Радянські часи перетворили Бушу на село. Та цінності для тих, хто приїжджає сюди почерпнути духовної сили, пам’ятка не втратила. Сьогодні вона все більше цікавить істориків, туристів та сповідників рідновіри.

Урочище кам’яних водоспадів

Гайдамацький яр — романтична картина із грабового лісу на крутих берегах річки Бушанки. Із унікальними скульптурами, створеними чи то дощами із сонячними вітрами, чи то руками велетня, що вмів майстерно виліплювати найрізноманітніші фігури навіть із каменю.

Раніше яр називали Великим лісом. В ньому росли височенні дуби, стовбури яких, за переказами, використовувались для виробництва голландських та німецьких кораблів.
Події початку XVIII століття дали іншу назву яру. Хоробрі гайдамаки разом із Іваном Гонтою використовували місцевість як схованку. Від тих далеких часів ходить легенда про захоронені між каменями Гайдамацького яру золоті скарби вояків.
А одна із 150 природотворних споруд, що називається «Гонтовим каменем», за легендою, була улюбленим місцем ватажка. Тут добре було побути на самоті та подумати.
Та скульптури — лише частина кам’яного ансамблю яру. Не менш цікавими є печери та підземні ходи. Кажуть, у каменях є навіть спеціально вирубані місця для дозорних.

«Гайдамацький яр» розкинувася аж на 96 гектарів мальовничими просторами Поділля. Це своєрідна канйоноподібна долина. Тут протікає красива річка Бушанка, а довкола ростуть височезні граби, вільхи та клени. Багато з них є рідкісними природними екземплярами.

Бушанська загадка

А справжньою нерозгаданою перлиною заповідника є древній скельний храм. Пам’ятка відкрита професором Антоновичем у кінці ХІХ століття. Точний час його будівництва невідомий, та більшість сходяться на тому, що це були ще дохристиянські часи. Дослідження тут проводились неодноразово, проте, нерозгаданого ще залишається багато.

«Азм есмъ Миробог жрец Ольгов» було написано біля входу у святилище.
Прикрашає вхід у храм і загадковий малюнок із досі «непрочитаним» зображенням: тварина, схожа на оленя стоїть на невеликому підвищенні, а біля неї молиться людина, схилившись під деревом. Хтось бачить у неї в руках ще жертовну чашу. Дерево без листя, а на гілці сидить дивний птах, що нагадує півня. Біля дерева незрозуміла фігура у вигляді прямокутника. Можливо, ця кам’яна картина зображає скорботу за померлими. Принаймі, ця версія найймовірніша.

У світі не існує аналогів даного рельєфу.
Історики губляться у здогадках про дату його виникнення. Вірогідними є трипільські часи, коли священним деревом, деревом життя вважали дуб. Який, за цією версією, і зображений на камені. Олександр Пірняк, директор заповідника «Буша», пояснює і форму прямокутника: він у древніх народів означав… Сонце, або Всесвіт. Це однозначно сакральне місце – символ погляду у потойбічний світ. Як стверджує вчений, півень тут є символом ранкової зорі, птицею, яка асоціюється із перенесенням душ в інший світ у давніх слов’ян. На підтвердження язичницького походження пам’ятки говорять і великі ніші у каменях, напроти зображення. Мовляв, вони служили жертовниками.

Інші дослідники бачать рельєф як кам’яний малюнок вже християнських часів, а силует людини у молитовній позі зображає святого Онуфрія.
Весь комплекс складається із трьох приміщень, схожих на печери. Два з них утворились природнім шляхом, а «келія» була вирубана людьми.

Знаходиться скельний храм на березі річки Бушанка. Своєрідним переддвер’ям святині є парк кам’яних скульптур. Зроблені вони, правда, зовсім недавно, але, крім інших, витесані форми зображають дохристиянських богів: Велеса, Перуна, Дажбога… Саме такій тематиці були присвячені міжнародні пленери, коли скульптори працювали над відтворенням божеств наших далеких предків. Сьогодні це найбільший у Європі музей кам’яних скульптур під відкритим небом.

Козацький цвинтар

За даними істориків, колись на території Буші було аж 7 кладовищ. Найбільш цікавим є старовинний цвинтар із порослими мохом кам’яними хрестами, який називають Козацьким.

У 1600-х роках у Буші часто відбувалися сутички між козаками і польськими військами. Та найбільш трагічною була битва за Бушанський замок у листопаді 1654 року. Тоді тут загинуло багато козаків.

Щоправда, сьогодні могили, датовані ранішими, ніж кінець XVIII століття, у Буші знайти важко. (Кінець XVIII століття – останній етап існування українського козацтва). Насправді тому цвинтар не можна назвати власне козацьким.

Та тим не менш, цікавого тут багато. Кладовище справді унікальне за розмаїттям форм. Складні фігур хрестів показують, як змінювалась каменеобробна культура місцевості. Виготовляли їх із піщаника — породи, якої вдосталь у довколишніх долинах річок.

Найцікавіші форми стародавніх надгробних хрестів — так званий треф та мальтійські (які мають круг у центрі). На багатьох ще можна прочитати стародавні написами. Є прості і значно складніші композиції. Вони — унікальні пам’ятки автентичної народної скульптури. До речі, кладовища із козацькими похованнями є поблизу багатьох поселень України. Та час руйнує навіть камінь, тому давні обриси стають все менш чіткими.

Загалом місцевість Бушанського кладовища колоритна і досить таки красива. Цвинтар знаходиться на горі, звідки можна спостерігати гарну панораму довколишньої місцевості з її природними і архітектурними шедеврами.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце розташування:
Вінницька область, Ямпільський та Чернівецький (Гайдамацький яр) райони.

Контакти:
www.vincult.org.ua/Busha; тел. (043-236) 2-61-90

GPS:
48°20’24”N 28°7’12”E

Поради бувалого мандрівника:
До заповідника організовують багато екскурсій. В тому числі й турів вихідного дня. Екскурсоводи розкажуть багато цікавого про кожне з визначних місць. Також радимо обов’язково відвідати місцеві музеї: археологічний, етнографічний та музей оборони Буші.

d0b3d0b0d0b9d0b4d0b0d0bcd0b0d186d18cd0bad0b8d0b9-d18fd180-d0b2d0bad0b0d0b7d196d0b2d0bdd0b8d0b9-d0b7d0bdd0b0d0ba-d0bfd180d0b8-d0b4d0be1

a68a932-------5-

унікальний рельєф скельного храму

унікальний рельєф скельного храму

У скельному храмі. Фото М. Голубчикова

Всередині. Фото М. Голубчикова

0_a1abe_66792191_orig

У XVІІ ст. Бушанський замок мав 6 башт. Уціліли не всі

У XVІІ ст. Бушанський замок мав 6 башт. Уціліли не всі

музей етнографії

музей етнографії

скульптури парку

скульптури парку

e94f63b-------8-

119_1

0_a25a6_db3f0104_XXL

Busha-Staroe-Kladbische-031-700x525

хрести "козацького" кладовища

хрести “козацького” кладовища

джерело

джерело

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua


06.10.2014 5479 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

1391
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

761
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

831
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

788 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2532 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1393

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

538

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

314

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

950

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1062
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1011
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

732
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1789
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7202
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

650
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3655
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3851
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

4000
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

205
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

508
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

957
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1161