Асистенти: Гарлач І. І. (Ужгород), Касанов П. П. (Вінниця).
"Енергетик": Хомин, Прокопович, Мостовий, Підвірний (Дячук-Ставицький, 24), Лазорик, Долотко (Ципердюк, 59), Чернов, Срібний, Акімов (Микуш, 65), Семенина (Януш, 68), Яневич. Гол. тренер – Богдан Блавацький.
Напередодні матчу команди були "сусідами" в турнірній таблиці, оскільки займали 13-14 місця і мали у своєму активі лише по одному очку в перших двох турах. Тим більшою була ціна цього поєдинку, перемога в якому давала можливість переміститися принаймні до першої десятки. Окрім цього, матчі між "Буковиною" та
"Енергетиком" завжди були дуже принциповими: по-перше, команди представляють сусідні області і таке західноукраїнське "дербі" завжди привертає увагу вболівальників, а по-друге, суперників у тому чи іншому сезоні єднають постаті, які мають відношення до обидвох команд. Наприклад, колишній нападник "Буковини", улюбленець буковинських шанувальників футболу Олександр Семенюк кілька сезонів провів у бурштинській команді. Зокрема, навіть першу половину минулого сезону, коли Олександр встиг "розписатися" у воротах рідної "Буко" під час поєдинку в Бурштині (нагадаю, тоді чернівчани перемогли з рахунком 1:4).
Також врахуємо, що наразі одним із тренерів "Енергетика" є легенда буковинського футболу, багаторічний капітан чернівчан Юрій Гій.
Матч розпочався з більш активних дій гостей. Відразу стало зрозумілим, що прикарпатці приїхали до Буковини за очками і не збираються віддавати господарям ініціативу. Помітними в атаці були Семенина, Яневич, Долотко та Чернов, які своїми активними діями намагалися створити небезпеку біля воріт чернівчан, проте в цьому матчі захист "Буковини" грав чітко, без помилок, і коли справа доходила до рук Мусієнка, той також виглядав дуже впевнено.
Незабаром почали загрожувати воротам "Енергетика" й буковинці. В центрі та зліва плів свої «сіті» Семенюк, а правим флангом постійно намагалися прорватися до бурштинських воріт Вечтомов і Сантрапинських. На 9 хвилині Семенюк навіть забив м’яча у сітку воріт гостей, але боковий суддя за мить до цього зафіксував офсайд.
Матч проходив хоча й без особливого загострення, зате досить цікаво, при рівній боротьбі та переважно на підступах до штрафних майданчиків. Тим ефектнішим видався блискучий гол, забитий Євгеном Сантрапинських після вкидання з аута Вечтомова на 19 хвилині. Вечтомов і в першому своєму матчі за "Буковину" проявив себе з найкращої сторони, а вже у другому поєдинку нової команди зумів відмітитися результативною передачею. 1:0, і трибуни ликують після такого довгоочікуваного успіху улюбленої команди!
Значно активніше заграла "Буко" після забитого м’яча, намагаючись закріпити успіх та піти на перерву із більш солідною перевагою. Кілька разів Степан Маковійчук продирався крізь "захисну стіну" прикарпатців, намагаючись вивести на ударну позицію Семенюка, але Олександр так жодного разу і не встиг підправити "шкіряного" до сітки воріт суперників.
Бурштинці відповідали наполегливими атаками своїм правим флангом, хоча більша небезпека відчувалася з флангу протилежного, де демонстрували майстерність Долотко та Чернов. Так, на 33 хвилині Мусієнко ледве встиг переправити м’яча, пущеного Черновим, на кутовий, а кількома хвилинами раніше після його ж удару по воротах "шкіряна куля" пройшла мимо. А Долотко… На 39 хвилині він увірвався до штрафного майданчику "Буковини" і в боротьбі із захисником впав. Арбітр матчу, дебютуючи в якості головного судді, відчув себе невпевнено і побіг радитися до свого асистента. А дорадилися вони до… пенальті. І жовтої картки Олегу Керчу за те, що не погодився із таким рішенням.
Але є таки, напевно, такий собі "футбольний Бог", оскільки Долотка ніхто таки не збивав. І Мусієнко стає справжнім героєм поєдинку, відбиваючи м’яча після удару Мостового, який, нагадаємо, в жовтні минулого року вражав ворота "Буковини" на цьому стадіоні.
За ті хвилини, що залишилися до кінця тайму, слід відмітити простріл автора забитого голу, на який так ніхто й не обізвався.
Другий тайм прогнозовано розпочався з атак господарів, які просто не мали права не перемагати у цьому матчі: одна перемога в останніх восьми матчах – ось такий показник «Буковини» на перетині двох сезонів, і він ані в якому разі не сприяв прихильності вболівальників до гри своєї команди. Вже на 52 хвилині Сантрапинських стрімко проходить правим флангом, м’яч транзитом через Яворського іде на Дороша, проте удар останнього просвистів поряд із штангою. Через чотири хвилини після подачі з кутового небезпечно головою пробиває Вечтомов і та сама штанга спостерігає за пролітаючим повз неї «шкіряним».
Найбільш активний у складі «Енергетика» Чернов виділявся і в другому таймі. Причини цього стали зрозумілими під час післяматчевої прес-конференції, коли головний тренер бурштинців Богдан Блавацький зазначив, що через травми провідних «атакерів» Чернов змушений був грати й за себе, й «за того хлопця», вірніше, не тільки у півзахисті, а і в нападі. Кілька разів Андрій небезпечно пробивав по воротах господарів або намагався вивести на ударну позицію партнерів, та захист «Буковини» цього літнього вечора був на місці.
Пішла череда замін від обидвох команд. Найбільш вдалим був вихід у складі «Буковини» Ігора Мельника, який відразу загострив атаку чернівецької «скуадри». Вже через три хвилини після появи на полі він виходив один на один із Хоміним, але захисник в останній момент встиг нейтралізувати небезпеку, а на 69 хвилині нагадався момент із пенальті у ворота господарів у першому таймі. У схожій ситуації біля воріт «Енергетика» падає Ігор, проте суддівський свисток цього разу мовчить. Дивно, але залишимо ці два моменти на совісті (чи то на відсутності досвіду) арбітра з Севастополя.
Буковинці підключили до справи «дальню артилерію». Спочатку Маковійчук на 68 хвилині, а потім і Вечтомов на 72-й перевірили на надійність Хомина. В останньому епізоді кіпер «Енергетика» зіграв дуже невпевнено і відбив м’яча прямо перед собою, проте добити «шкіряного» не було кому.
Тим часом не давав забути про себе Олександр Семенюк, «рідний», так би мовити, для обох суперників. Його проходи несли в собі відкриту небезпеку, і якщо на 65 хвилині для бурштинців усе обійшлося, то на 75-й, здолавши опір кількох захісників, Олександр віддав пас на «антигероя» поєдинку з харківським «Геліосом» Артьоменка, а той, залишившись однім-однісіньким перед воротами енергетиків, мав удосталь часу зупинити м’яча, і вже потім спокійно відправив його у сітку воріт. 2:0, і у повітрі чітко запахло довгоочікуваною перемогою «Буковини»!
У прикарпатців заміни не зпрацювали. Кілька разів проривався правим флангом Януш, та … Падіння у штрафному майданчику залишилося поза увагою суддівської бригади, а удари енергетика до цілі не доходили. «Буковина» ж знову влаштувала обстріл воріт Хомина здалека: після пострілу Басова на 78 хвилині «шкіряний» пішов мимо, а після «гармати» Гунчака… (так, так, кращий футболіст першої ліги сезону 2010-2011 повернувся таки до рідної команди, у другому таймі вийшов на заміну, але це – окрема тема для розмови!!!) пішов вище рамки гостей.
Вихід Руслана супроводжувався голосним скандуванням трибун «Гуня, Гуня!», і кумир уболівальників чернівецької команди намагався зробити все, щоби нагадати про себе якомога голосніше. На 80 хвилині після його навісу зі штрафного кількох метрів не вистачило Вадиму Мельнику для того, щоби остаточно вирішити долю матчу, а вже наприкінці матчу Гуня продемонстрував власний неповторний дриблінг.
На спроби Микуша та Срібного відіграти хоча б одного м’яча буковинці відповіли двома стрімкими проходами Артьоменка, проте Семенюк та Ігор Мельник не змогли скористатися його прострілами і впертий «круглий» оминув сітку воріт енергетиків із Прикарпаття.
2:0 – перша перемога «Буковини» в новому, другому поспіль першоліговому сезоні, і за словами головного тренера Вадима Зайця, чернівчани тепер від матчу до матчу тільки додаватимуть. А «Енергетик»… Продемонстрував непогану, комбінаційну гру і точно не пастиме задніх у сезоні 2011-2012. Перспективи в обох команд є й хочеться вірити, що вони небезпідставні. А так воно чи ні – пересвідчимося по ходу чемпіонату.
