Брудні вибори в Галичині

 

Уроки історії: як влада маніпулювала виборцями і фальсифікувала результати волевиявлення сто років тому.

 

Ностальгія за австрійськими часами, яка досі не вщухла в Галичині, має пояснення: то була епоха самовизначення і становлення основ громадянського суспільства на наших теренах. Українці разом з іншими народами імперії вчилися азам європейської демократії. Вважається, що ці уроки досі відрізняють західних українців від їхніх східних братів.

 

Втім, приємні розповіді про толерантність і мультикультурність «австрійського раю»  не мають від нас ховати історичної правди: політичні уроки громадянського суспільства, демократії і парламентаризму галицьким українцям коштували чимало поту і крові. Найпереконливіше про це свідчать виборчі кампанії до віденського парламенту і галицького сейму, на яких висуванцям від української громади і звичайним виборцям доводилося нерідко ціною здоров’я й життя захищати своє право вибору. Польська адміністрація застосовувала настільки брудні виборчі технології, що позаздрили б найцинічніші нинішні політтехнологи.

 

Намагаючись будь-що не допустити перемоги українських кандидатів, влада вдавалася до залякування, фальсифікацій, підкупу і обману.

 

Щоб залякати українських виборців, польська адміністрація організовувала групи так званих «агітаторів», а насправді -  злочинні бригади з бездомних та волоцюг, до півсотні осіб, які при повній мовчазній підтримці жандармерії мародерствували по селах та містечках, наводячи жах на мешканців. У день голосування виборці боялися показати носа з хати, а не те що йти на вибори. Український посол (депутат) до галицького парламенту  д-р Роман Яросевич у промові, яка була надрукована у львівській газеті «Галичанин» 4 квітня 1897 року, зазначає: «У нас організовуються всюди виборчі  шайки в користь урядового кандидата. Збираються 40-50 бродяг, платять їм, дають їсти й пити [алкоголь], ті нападають на людей по вулицях, б’ють їх палками та п’ястуками, а жандарми служать їм як помічники-асистенти. Жандарми ще й арештовують побитих виборців». Банди під покровом ночі нападали і на будинки виборців-українців, наприклад, спробували виважити двері дяку Шарковському в місті Борщеві. «За виборцями влаштували полювання, як за дичиною», - підсумовує Роман Яросевич. «Шайки» не тільки залякували виборців, але й грабували їх.

 

Втім, усіх залякати не вдавалося. Тому далі задіювали прийоми фальсифікації волевиявлення на користь проурядових кандидатів.

 

Так, за тогочасним законодавством, кожен виборець отримував виборчий листок, куди мав записати прізвище кандидата, за якого він голосував. Також виборці отримували легіматиційні карти, в яких вказувалися анкетні дані про виборця та до якої виборчої курії (округу) він належав. Найпримітивніша і найпоширеніша технологія фальсифікації базувалася на неграмотності виборців: старости видавали вже заповнені прізвищами проурядових кандидатів бюлетені (виборчі листки) і під конвоєм жандармів вели виборців на дільниці. Особливого поширення ця технологія набула в гірських повітах – Надвірнянському і Косівському.

 

Нерідко за допомогою бандитів-«агітаторів» на вулицях чи вже безпосередньо на дільниці силами жандармів у виборців просто відбирали виборчі листки. Видирали з рук і легітимаційні карти, без яких громадяни не мали права голосувати. Досвідчені виборці знали, що на дільницях виборчий лист потрібно заховати у кишеню, а легітимаційну карту слід скласти таким чином, щоб було видно прізвище, і тримати її міцно двома руками, аби жандарм не вихопив.

 

Нерідко функції бандитів-«агітаторів» виконувала поліція.  Так, у 1897 році під час виборів до віденського парламенту при транспортуванні карток виборців із Заліщиків у Городенку два невідомі поліцаї просто забрали картки. А в прокуратурі про цей випадок сказали, що немає складу злочину.

 

Дещо рідше застосовувалися технології підкупу виборців. Ціна за виборчий лист в австрійські часи була суттєвою – від 25 до 80 золотих ринських (народна назва гульдена, пізніше – крони). Для довідки: 100 крон – місячна зарплата кваліфікованого робітника.

 

Тогочасні політтехнологи вдавалися до прийомів, які сьогодні викликають хіба сміх, але тоді вони були ефективними. Наприклад, маніпуляції з часом. Селяни, для яких годинник був небаченою розкішшю, не могли протистояти таким хитрощам. Так влада приховувала час проведення виборів, адже вибори починалися після прибуття до населеного пункту виборчого комісара. Тому виборці були вимушені виставляти сторожу при в’їзді у населений пункт і сповіщати громаду про початок виборів дзвонами.

 

Полюбляли також польські чиновники тихцем перекручувати годинника на дільниці, нахабно обдурюючи виборців, що час голосування закінчився.

 

Особливо цим прославився тустанський повітовий комісар  Городиський, який обіцяв, що коли стане старостою, то і мітлу зможе зробити послом [депутатом]. Під час виборів комісар спочатку питав виборця, чи буде він голосувати за урядових кандидатів, коли той відповідав, що не буде, то Городиський просто не знаходив його прізвище у списку. Але і цього було замало проурядовому «політтехнологу». Стомившись розпитувати виборців про їх політичні  уподобання, він просто перевів годинника на годину вперед і закрив виборчу дільницю!

 

У приміщеннях дільниць також усе було підлаштовано проти українського виборця. Часто, навіть врятувавши виборчий лист від бандитів, легітимаційну карту –  від жандармів, громадяни просто не могли потрапити до дільниці, яка уже заздалегідь була заповнена «агітаторами», урядовцями, жандармами чи військовими так, що неможливо було й проштовхнутися. А у виборчих звітах вказувалося, що виборці «не з’явилися»!Так, у Городенці під час виборів 1897 року не змогли проголосувати 45 українців-виборців, про яких було сказано, що їх…немає. «Звичайно, немає, якщо кавалерія із шаблями їх розігнала!» - читаємо у звіті посла Теофіла Окуневського.

 

Інколи влада взагалі без жодних пояснень не пускала виборців на дільницю. «Комісар з війтом дивляться на бідних людей через вікно і сердечно сміються», - писала тогочасна преса.

 

Активних українців влада напередодні голосування намагалася «нейтралізувати»: людей арештовували під надуманими приводами і тримали їх у «криміналі» аж до завершення виборів. А потім, не пред’явивши жодного обвинувачення, випускали. На наступних виборах ситуація повторювалася.

 

Звичайною практикою було залучення війська до виборчого процесу.

 

За підрахунками посла до галицького сейму д-ра Т. Окуневського, у  виборах до віденського парламенту (Державної Ради) 1897 року військо було задіяне у 40 місцевостях Галичини. 800 арештованих, 7 – вбитих, більше 20 поранених – ось такі наслідки владних виборчих технологій!  Про випадок, який стався у Косові, читаємо у газеті «Галичанин» від 2 квітня 1897 року.  Залякувати місцеве населення під час виборів викликали вояків, котрі якраз із Косова рекрутувалися до війська. І син-солдат був вимушений вийти зі зброєю супроти свого батька-виборця. «То ти, Іване, прийшов мене застрелити за те, що я виконую свій виборчий обов’язок ?» - питав батько сина.

 

У криваву сутичку переросли вибори до віденського парламенту  в 1911 році у Дрогобичі. Військові вбили 28 осіб, а ще 26 - важко поранили. Постраждали також випадкові перехожі. Розслідування провину поклало на українців (русинів), які криками «Ганьба!» нібито спровокували те, що військо відкрити вогонь…

 

У польський період додалися ще деякі нові виборчі технології.

 

Під приводом пошуку в населеному пункті протиурядових виборчих листівок проводилися масові обшуки та арешти у будинках української інтелігенції: вчителів, священиків, адвокатів, студентів. До заарештованих застосовували середньовічні тортури. Щоб заплутати простих виборців та розпорошити їхні голоси, напередодні виборів «з карних рядів» створювалися нові нібито українські партії та виборчі комітети (сьогодні цю практику називають клонуванням), які в основному апелювали до найменш освіченого виборця-хлібороба. Банди волоцюг-«агітаторів» були  остаточно замінені військами.

 

Про виборчі зловживання українські посли у Сеймі 14 грудня 1935 року склали запит до міністра внутрішніх справ Речі Посполитої.  Серед виборчих порушень депутати відзначили: призначення виборів в українських громадах в незручний час або під час сільськогосподарських робіт, неповідомлення про дату голосування, визнання недійсними українських виборчих списків, абсолютну перевагу поляківу виборчих комісіях, позбавлення права голосу активних українських громадських діячів, змушування до складання компромісних списків та ін.

 

Коли ж брудні виборчі технології все одно не приносили польській владі очікуваного результату, то під будь-яким приводом результати голосування визнавали недійсними: то вибори зарано почалися, то невчасно закінчилися, то знайшли помилки у списках…

 

Проблеми українців після дня голосування не закінчувалися: польська адміністрація переслідувала тих, хто голосував проти офіційного кандидата. Кримінальні процеси за «тероризм» під час виборів розглядали трибунали Львова, Перемишля, Самбора, Станиславова, Тернополя, Золочева, Коломиї.

 

Так українці вчилися демократії. Нічого не нагадує з сьогодення? Схоже, урок ще не закінчився.

 

        

 

 

 

 

 

 

 

Наталія ХРАБАТИН,

Галицький кореспондент

        


Коментарі (2)

Нео 2014.05.01, 11:37
Цікава стаття, но особливо зацікавили газети тогочасні, мова на якій вони написані..!
НИК 2014.05.04, 13:14
А Я ЗГАДАВ ІСТЕРІЮ ПОЛЯКІВ І ЇХ АҐЕНТІВ У ГАЛИЧИНІ ЛІТОМ-2013р ЩОДО ЖАЛЮ ЗА ЇХ ЖЕРТВАМИ. СЕ ДОБРИЙ ДОКАЗ ЇХ НЕВИННОСТИ ДЛЯ ТИХ ХТО СЕМУ НЕ ВІРИВ. А для наших наука - всіх окупантів знищувати у чвси конфліктів без жалю, бо видите що вироблєли їх поль-недобитки минулого літа і як сваіх використовує РФ зараз. Бо окупант, се не просто член нації, а ідейний загарбник, що привик жити за рахунок сусідів. Тому їх треба відрізнєти від простих поляків і росіянів.
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2168
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

860
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2753 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

798
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

292
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7289
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

188
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

286
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1030