Останнім часом точиться чимало дискусій щодо величини перевиконання міського бюджету і пріоритетності фінансування з міської скарбниці тих чи інших видатків.
Що насправді дала фінансова децентралізація Івано-Франківську, скільки інвестицій надійшло у місто та які прогнози на наступний рік, ми запитали у заступника міського голови з питань економіки Богдана Білика.
– Що дала фінансова децентралізація для Івано-Франківська?
– Фінансова децентралізація мала сприяти об’єднаним громадам у отриманні додаткового фінансування. Щодо міста, то ми отримали додаткові медичну і освітню субвенцію, які разом складають біля 348 млн. Також ми отримали акцизний податок з реалізації підакцизних товарів. Ця сума складатиме біля 90-100 млн. Але, коли вводили акцизний податок, в нас забрали 15% податку з доходів фізичних осіб. Якщо раніше ми мали 75% ПДФО у міський бюджет, то тепер нам залишили 60%. В результаті, якщо б ми не мали акцизного податку, а мали 75% ПДФО, то зараз додатково б отримали 101 млн., а не 79. А за рік ПДФО склав би майже 130 млн.
В принципі, місцева влада мала б обмежувати і регламентувати реалізацію спиртного і тютюну, а зараз ми, по суті, зацікавлені у реалізації спиртних і тютюнових виробів. За 9 місяців від загального акцизного збору 61% складає продаж алкогольних та тютюнових виробів і лише 38% від реалізації нафтопродуктів. Тому це не правильно. Хай би держава собі цей акцизний податок брала. А ось якби ми мали 75% ПДФО, то була б зацікавленість, бо чим більше створюєш робочих місць, залучаєш інвесторів, тим більше маєш доходу в бюджет.
Але і це ще не все. Враховуючи акцизний податок і медичну та освітню субвенції, нам нав’язали ще й утримання профтехучилищ, а це майже 100 млн. видатків у рік. До того ж якщо до децентралізації у 2014 році ми мали 110,5 млн. дотації з держбюджету, то зараз маємо реверсну дотацію і 21 млн. повертаємо державі. Якщо все це підсумувати, то значної переваги від фінансової децентралізації місто не відчуло.
– Але доходи міського бюджету все ж зросли?
– Ми відчули збільшення бюджету за рахунок єдиного податку і ПДФО. Підприємства почали активно працювати. Ми маємо хороший приріст обсягу реалізації продукції та приріст експорту майже у два рази. За рахунок інвесторів створено більше чотирьох тисяч робочих місць. А за рахунок збільшення розміру мінімальної зарплати за 10 місяців ми отримали більше 84 млн. ПДФО. Непогано працює малий бізнес. Кількість підприємств малого бізнесу збільшується, і за 10 місяців маємо 92,5 млн. податку, що майже на 15 млн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тому в основному приріст загального фонду міського бюджету, який іде на захищені статті та реалізацію багатьох комунальних проектів, ми маємо за рахунок росту заробітної плати, створення робочих місць, доброї роботи малого бізнесу та індексації плати за землю.
– Які ваші прогнози на наступний рік, яким буде бюджет і що місто фінансуватиме у першу чергу?
– На наступний рік нам додатково хочуть нав’язати фінансування центру репродукції людини і оплату енергоносіїв освіті та медицині, що зараз держава бере на себе через відповідні субвенції. Це значна сума. Не менше 6% від загального фонду на утримання цих галузей. По суті, зарплата може виплачуватися з державних субвенцій, а всі енергоносії і ремонтні роботи додатковими витратами ляжуть на міський бюджет. І ті розміри мінімальної зарплати для техпрацівників та тих працівників, що не мали таких ставок, доведеться збільшувати за рахунок бюджету.
Також залишаються пріоритетними продовження будівництва дитячих дошкільних закладів, спорудження моста, яке, я думаю, розпочнеться у травні наступного року, завершення розпочатих ремонтів доріг, внутрішньодворових проїздів і прибудинкових територій. Проблематика і завдання не змінюються. Зі збільшенням мінімальної зарплати, за рахунок податку з доходів фізичних осіб ми очікуємо приріст надходжень до бюджету. До речі, темпи росту з ПДФО до минулого періоду у нас цього року становлять 140-150%. А коли мінімальна зарплата буде 3200, ми очікуємо приріст до 170%.
