Блеф сепаратизму

 

Блеф сепаратизма
 
 

Слово «сепаратизм» в Украине вообще и на Востоке в частности до последнего времени трудно было назвать общеупотребительным. Понятно, что участники знаменитого съезда в Северодонецке его выучили, но с тех пор прошло почти десять лет и вспоминали они его, как тридцатилетний мужчина вспоминает службу в армии – с ностальгией, но уже без деталей. А так даже журналисты его не употребляли – потому что писать не о чем. И тут – прорвало.



Большие пророссийские митинги, перешедшие в захват облгосадминистрации, прокуратуры, СБУ и ИСД. Это было, мягко говоря, неожиданно. Публичная активность никогда не считалась отличительной чертой жителей Донецка и области. И даже знаменитые шахтерские бунты в девяностых годах не обходились без профсоюзных лидеров, которых тайно поощряли угольные генералы. А так – не хотел народ стоять на площади. Ни за свободу Борису Колесникову, ни за русский язык, ни за прочие лозунги, над которыми ломали голову лучшие пиарщики Партии регионов. 



Приходилось свозить сотрудников бюджетных предприятий. Или «титушек» за скромную денежку. Иначе не митинг выходил, а тоска. Не хотел рабочий человек в свободное время выходить за интересы хозяина. Можно было уничтожать экологию и при этом захватывать заповедники, можно было не скрывать роскошную жизнь на фоне общей бедности, можно было лишить людей права голоса на выборах – здесь без последствий проходило все. Никто не выходил на улицы. Максимум – несколько сотен человек, которых при нужде легко разгоняли с помощью наемных бандитов, которых милиция принципиально не искала. Донбасс на уличные акции не выходил. Потому что не верил. Что же за чудо свершилось в один момент?



Процессы формирования гражданской активности обществе без резкого раздражителя идут очень плавно. Чтобы тихий город взорвался массовой акцией протеста с радикальными движениями, нужен взрыв. Пример – Врадиевка. Обнаглевшие до полной потери контроля бандиты в форме очень долго сжимали пружину терпения людей и в какой-то момент она выстрелила. В Донецке такого повода не было. Глобального – не было. А тех, кто давил ежедневно, не стоило искать в киевских кабинетах. Но результат – внезапный и агрессивный протест именно против Киева, против украинской государственности и на стороне вероятного противника. Который не раз объявлял Украине торговые войны и высасывал все соки самой высокой ценой на газ. Логики в этом нет никакой. А что есть?



Доморощенные политологи рассуждают о пробуждении Донбасса или возрождении Новороссии. Этот бред даже комментировать не стоит – он просто характеризует уровень провинциального ВУЗа, где учат в отрыве от реальности. Нет никакой внезапной причины для пробуждения Донбасса, а если бы и была, то кричали бы не «Россия», а «Власть к ответу». Требуя головы не далеких киевских вождей, а тех, кто достал народ здесь. Чиновников-коррупционеров, их мажоров-детей, судей и прокурорских. Всех тех, кто для людей в любом регионе Украины и России является олицетворением несправедливой власти. А про Новороссию кроме тех, кто действительно очень интересуется историей, никто и не слышал. Но на выходе у нас – совсем другая картинка. Почему? Да потому что нет Новороссии, нет пробуждения Донбасса, нет вспышки сепаратизма. Есть большой обман всех всеми.



Хорошо, что у нас есть наука. Можно без долгих рассуждений провести опрос и с социологией в руках разоблачить вранье рассказчиков, мол – жители Донецка хотят присоединиться к России. То есть – это правда. Хотят. Но меньшинство. Большинство придерживается совсем другого мнения. И Януковича вернуть тоже не хотят. 



Итак, первый обман – вранье участников акций. Им нужны деньги, им интересно говорить о политических перспективах и карьере, в конце концов им теперь нужно договориться и об амнистии. Нормальная мотивация, чтобы врать убедительно и постоянно. Они обманывают спонсоров в Кремле и на Барвихе, обманывают зрителей среди земляков, зрителей в России и даже друг друга. Кто-то верит, кто-то платит, чтобы верили другие. 



Второй обман – врут местные власти. Не конкретный мэр или чиновник, тут все масштабнее. Депутаты местных советов, мэры и секретари, милицейские начальники с темным прошлым и роскошной недвижимостью, директора государственных предприятий со всеми своими приближенными врут Киеву про масштабы угрозы сепаратизма. Про восставший народ. И врут, что они не при чем. Попутна подталкивая операторов вернуть российские телеканалы. А ГАИ не подпускает к зданию Донецкой облгосадминистрации никакие машины, кроме… грузовиков с шинами и мешками для баррикад. Милиция и титушки легко и жестоко разбирались с мирными участниками Евромайдана, а тут – бессилие. Полное. И СБУ не может поймать кураторов и кассиров. 



Мы помним статистику поддержки и понимаем – врут. Потому что очень боятся следствия по прошлым делам, люстрации и потери контроля над регионом и его бюджетом. Мотивация тоже серьезная. Они не хотят в Россию, ни в коем разе. Они хотят использовать Путина в качестве пугала, чтобы добиться от Киева гарантий неприкосновенности бизнеса и индульгенции «по прошлым делам». И превращения Донецка в феодальное княжество на неопределенный срок. Киев, кстати, тоже врет. Врет одновременно местной элите, мол «мы вам верим, мы все понимаем, милиция у вас хорошая, но обстановка сложная». Не верит. И считает, что выгоднее – сломать феодальный порядок вещей или договориться с хозяевами о разделе доходов? А что – политика дело грязное, в Киеве идеалистов не больше, чем в Донецке.



Самое смешное, что круг замыкается. Путин из Кремля тоже врет всем участникам процесса. Врет пророссийским активистам, что не бросит их в беде и вот со дня на день введет войска. Врет местной элите, что его главная цель – добиться для них гарантий и федерализации. И он оставит их здесь править во веки веков. Врет Киеву, что после уступок прекратит тянуть руки к пульту управления Украиной. Он и себе врет, уговаривая, что все обязательно получится. Не получится – очень скоро вся эта пирамида рухнет. Но это уже го личная проблема. Перед дончанами стоит другая задача – разорвать этот порочный круг вранья.

 

Донецкие вести


10.04.2014 823 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1454
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1468
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

2122
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2222
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1865
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

4086

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

293

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

500

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

813

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1511
31.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

12010 2
25.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

1134
21.08.2026

Дитячий раціон не обов’язково має кардинально відрізнятися від харчування дорослих. Важливо створити різноманітну основу з м’яса, риби, субпродуктів, гарнірів, овочів, зелені, ягід і фруктів.  

520
26.08.2026

Отець Піо Павлик — монах Чину Святого Василя Великого пригадує, що ще в підлітковому віці його зацікавило життя монахів у Гошівському монастирі.

1359
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

1091
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1324
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1483
29.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

44365 1
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

340
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

914
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1524
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2194