Усім нам добре знайома старозавітна історія про битву Давида та Голіафа, як протистояння сильному, могутньому загарбнику в рази меншого, але безстрашного молодого та винахідливого Давида.
В старозавітних текстах говориться, що Голіаф був надзвичайно сильним воїном величезного зросту, філістимлянином. Він 40 днів закликав ізраїльтян виставити проти нього на двобій воїна, щоб не вдаватися до великої війни.
За результатом, або ізраїльтяни мусили б скоритися филистимлянам, або навпаки.
Давид сказав, що вийде на бій проти Ґоліафа, бо захищаючи свою отару від левів і ведмедів уже знав, що сильніший не завжди перемагає.
Давиду пропонували обладунки та зброю, але вони були заважкі для юнака. І він узяв лише палицю, пращу та п'ять каменів зі струмка.
Хоча Ґоліаф був одягнений у мідну броню та озброєний залізним списом, Давид не побоявся його та у відповідь на глузування суперника відповів, що покладається на Бога.
Давид кинув камінь із пращі, він поцілив Ґоліафу в лоб і вбив.
Саме ця легенда нагадує події сьогоднішнього дня, коли велика й озброєна росія, наче Голіаф, вступила у двобій з фактично беззбройною Україною, яка наче молодий Давид без обладунків вийшов на двобій маючи сильну віру в Бога та пращу, щоб відганяти хижих звірів.
Україна стоїть на стороні правди, а отже Добра Бога і також завдає удари далекобійною зброєю наче пращою Давида. Кінець буде такий же як в історії - Голіаф-росія буде переможений і з відтятою головою.