Бійцівський клюб

 

 

Поки  ще офіційно не стартувала  парламентська виборча кампанія 2012, чом би не  поагітувати  за панів, які в суспільстві ототожнюються з великими і дуже ідейними борцями «за» і «проти».  Як то, до прикладу, ВО Свобода, НУ-НС, БЮТ, За Україну тощо.

 

У світлі останніх подій із дійсно  паскудним, ницим  законопроектом від регіоналів про статус регіональної мови в «нерегіональній» на сто відсотків пощо що державі Україна, першочергово,  зрозуміло, спроба  провладних депутатів покликана  задля окозамилювання своїй потенційній електоральній категорії на фоні провальних соціально-економічних «реформ» управлінської влади. А відтак, здається,  роль «грошового мішка» та «гречки» на осінніх виборах трохи, місцями  має шанси уступити ролі роз’юшеного носа і розірваної сорочки…

 

Тобто,  зазвичай невід’ємні одне від одного в імперських державах  поняття «хліба» та «видовищ», в деяких постколоніальних державах  вони йдуть урозліт. Видовища борються за власне виживання з не меншим  завзяттям, ніж ті, для яких вони власне, заплановано і спонтанно, уготовані. Видовища мають свої обличчя, скривавлені і офінгалені, видовища знають своїх героїв і антигероїв – банальна і, здавалось, набридлива життєва істина.

 

Та не банальна і не набридлива вона для тих героїв, котрі з тих чи інших причин не можуть конкурувати в царині «гречки» з героями менш бурхливих і яскравих телекартинок, героями, яких, здавалось б, не зупинити і не побороти в році Дракона, істоти ущерть холоднокровної, гігантичних розмірів і ще більших прагнень.  

 

І це добре. Це має втішати і величати, давати стійкіше видиво того, що ідея – імматеріальне,  досі живе і дихає в сучасних вітчизняних політичних віяннях, кон’юнктурі, що гречка -  матеріальне, відригується і не лізе до рота, як пошесне і пошле драконяче їдло, більш «пош» яким тільки є рис.                                                                   

 

Кров, насильство, гарячковість, азарт, ризик, навіть виконані безладно природно незграбними виконавцями ідей і їх втілювачами,  покликані запалити у рядових громадян по обидва боки барикад  бажання відстоювати не власні, дуже меркантильні інтереси, подібно до їхніх босів меценатів і філантропів на короткий період, а спільне, - в даному випадку – мову. А мова поки що належить усім, і з мовою кожен може робити все те, що вважає за потрібне. Або не кожен, як то всякі підрахуї і хахлінічєнкі.                                                                                                          

 

Мова це те, що  зрівнює людей в нерівній країні, це коли, наприклад, вищий чиновник посилає на «ху» нищого, а водило маршрутки посилає на «ху» водилу запорожця – і чинуш, і шофер  вживають морфологічно і фонетично однакові слова, попри те, що їздять на різних машинах..                                                                                                                    

 

Але мова це і колосальний роз’єднувач народу. Що ж виявляється, коли вас, наприклад, посилають на «ху», і ваш посилач чує у відповідь «пішов на «фі»…?  І це в нас так повсюдно ущємляют рускій язик ?!

 

Що ще, окрім мови, об’єднує нашу різномовну країну ? І що ще вивищує політиків, які відстоюють права  силою ?  Що об’єднує ці два питання. Віра народу у себе. Навіть латентна. Адже бійка в парламенті мимоволі подає надію на рівні підсвідомого, що, коли ти проголосуєш за поганого «бійця», а не за  успішного   «капіталіста», то в далекому чи недалекому майбутньому і в тебе з’являться хоч якісь шанси потрапити до парламенту, а відтак влаштувати своє горопашне життя. Середнім бійцем стати простіше і цікавіше, ніж добрим капіталістом. Мордо-бой в очах значної частини народу, все таки, симпатичніший за плей-бой, щоб хто не казав.

 

Ті депутати, що нещодавно добряче від душі потовклися, умили руки легкою кров’ю, довели, що вони справді демократи, на відміну від тих, що умивали руки водою і розбороняли. Тремтіть мажорні мажоритарники, рано ви облишили боксерську грушу.., рано пожертвували на гуманітарку турецькі спорт-костюми  90-х років.

 

Та що в нас виходить, коли дізнаємося, що деякі фігуранти політичного бомонду, владного і опозиційного, суміщають бійцівське ремесло з підприємницьким ?.. Та нічого… в народу лише з’являється додатковий стимул і додаткова праця у своєму намірі поборотися за себе і своє.

 

Тому хай проходять до Ради достойні люди, себто значно вправніші бійці, спортсмени, бритоголові львівські і донецькі пацани,  і всі, кому небайдужа доля України, демократична передовсім.  Далебі. 


27.05.2012 Яв Назар 2224 0
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1697
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

711
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1031
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1457
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2675 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3770

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

844

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

465

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

359

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1022
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5176
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10555 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9032
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7554
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

861
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1046
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1327
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15807
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

256
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1372
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1786
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1688