Бійцівський клюб

 

 

Поки  ще офіційно не стартувала  парламентська виборча кампанія 2012, чом би не  поагітувати  за панів, які в суспільстві ототожнюються з великими і дуже ідейними борцями «за» і «проти».  Як то, до прикладу, ВО Свобода, НУ-НС, БЮТ, За Україну тощо.

 

У світлі останніх подій із дійсно  паскудним, ницим  законопроектом від регіоналів про статус регіональної мови в «нерегіональній» на сто відсотків пощо що державі Україна, першочергово,  зрозуміло, спроба  провладних депутатів покликана  задля окозамилювання своїй потенційній електоральній категорії на фоні провальних соціально-економічних «реформ» управлінської влади. А відтак, здається,  роль «грошового мішка» та «гречки» на осінніх виборах трохи, місцями  має шанси уступити ролі роз’юшеного носа і розірваної сорочки…

 

Тобто,  зазвичай невід’ємні одне від одного в імперських державах  поняття «хліба» та «видовищ», в деяких постколоніальних державах  вони йдуть урозліт. Видовища борються за власне виживання з не меншим  завзяттям, ніж ті, для яких вони власне, заплановано і спонтанно, уготовані. Видовища мають свої обличчя, скривавлені і офінгалені, видовища знають своїх героїв і антигероїв – банальна і, здавалось, набридлива життєва істина.

 

Та не банальна і не набридлива вона для тих героїв, котрі з тих чи інших причин не можуть конкурувати в царині «гречки» з героями менш бурхливих і яскравих телекартинок, героями, яких, здавалось б, не зупинити і не побороти в році Дракона, істоти ущерть холоднокровної, гігантичних розмірів і ще більших прагнень.  

 

І це добре. Це має втішати і величати, давати стійкіше видиво того, що ідея – імматеріальне,  досі живе і дихає в сучасних вітчизняних політичних віяннях, кон’юнктурі, що гречка -  матеріальне, відригується і не лізе до рота, як пошесне і пошле драконяче їдло, більш «пош» яким тільки є рис.                                                                   

 

Кров, насильство, гарячковість, азарт, ризик, навіть виконані безладно природно незграбними виконавцями ідей і їх втілювачами,  покликані запалити у рядових громадян по обидва боки барикад  бажання відстоювати не власні, дуже меркантильні інтереси, подібно до їхніх босів меценатів і філантропів на короткий період, а спільне, - в даному випадку – мову. А мова поки що належить усім, і з мовою кожен може робити все те, що вважає за потрібне. Або не кожен, як то всякі підрахуї і хахлінічєнкі.                                                                                                          

 

Мова це те, що  зрівнює людей в нерівній країні, це коли, наприклад, вищий чиновник посилає на «ху» нищого, а водило маршрутки посилає на «ху» водилу запорожця – і чинуш, і шофер  вживають морфологічно і фонетично однакові слова, попри те, що їздять на різних машинах..                                                                                                                    

 

Але мова це і колосальний роз’єднувач народу. Що ж виявляється, коли вас, наприклад, посилають на «ху», і ваш посилач чує у відповідь «пішов на «фі»…?  І це в нас так повсюдно ущємляют рускій язик ?!

 

Що ще, окрім мови, об’єднує нашу різномовну країну ? І що ще вивищує політиків, які відстоюють права  силою ?  Що об’єднує ці два питання. Віра народу у себе. Навіть латентна. Адже бійка в парламенті мимоволі подає надію на рівні підсвідомого, що, коли ти проголосуєш за поганого «бійця», а не за  успішного   «капіталіста», то в далекому чи недалекому майбутньому і в тебе з’являться хоч якісь шанси потрапити до парламенту, а відтак влаштувати своє горопашне життя. Середнім бійцем стати простіше і цікавіше, ніж добрим капіталістом. Мордо-бой в очах значної частини народу, все таки, симпатичніший за плей-бой, щоб хто не казав.

 

Ті депутати, що нещодавно добряче від душі потовклися, умили руки легкою кров’ю, довели, що вони справді демократи, на відміну від тих, що умивали руки водою і розбороняли. Тремтіть мажорні мажоритарники, рано ви облишили боксерську грушу.., рано пожертвували на гуманітарку турецькі спорт-костюми  90-х років.

 

Та що в нас виходить, коли дізнаємося, що деякі фігуранти політичного бомонду, владного і опозиційного, суміщають бійцівське ремесло з підприємницьким ?.. Та нічого… в народу лише з’являється додатковий стимул і додаткова праця у своєму намірі поборотися за себе і своє.

 

Тому хай проходять до Ради достойні люди, себто значно вправніші бійці, спортсмени, бритоголові львівські і донецькі пацани,  і всі, кому небайдужа доля України, демократична передовсім.  Далебі. 


27.05.2012 Яв Назар 2252 0
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2488
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1343
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2639
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1733
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1806
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2246

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

479

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

613

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1824

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1206
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29278
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11156 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5160
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23391
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1601
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6117
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2207
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

839
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1161
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2134
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2596