Бєлгород (РФ): рання українська історія

Російський академік Рибаков дослідив, що городище, на якому стоїть сучасний Бєлгород, виникло у Х столітті на місці сіверського городища.  

Його населяли східні слов’яни – северяни (східнослов'янський племінний союз, який населяв на початку VIII—XI століть територію сучасних Чернігівської, Сумської, Брянської, Курської, Білгородської областей і поселився в районі сіверського городища не пізніше VIII століття.) Воно знаходилось на білій (крейдяній) горі, звідси й пішла назва, тому місцеві жителі і до цього часу називають його  Білогір’ям.

Пізніше місто було захоплене печенігами, яких у 884 році відтіснило військо київського князя Олега, який розширив кордони країни, об’єднавши слов’янські племена сіверян, радимичів і деревлян.

З часом він зробив по суті колоніями Русі (не Росії) і землі предків сучасних росіян – угро-Фінські (прибалтійсько-фінські) племена меря, чудь і весь. У 965 році землі у верхів'ях Сіверського Дінця були остаточно приєднані до Переяславського князівства, що було частиною древньоруської київської держави, нащадками якої є українці.

Власне, саме заснування міста Бєлгород більшість джерел пов’язують з 1593 роком. А у Топонімічному словнику 1998 року говориться, що сучасний Бєлгород «заснований у 1596 р. на Білгороді, тобто в урочищі, де колись перебувало Біле місто, згодом зруйноване», у якості фортеці.

У той час населення міста складалося вже приблизно навпіл з українців і росіян. У 1995 році міська влада відзначила 1000-річчя міста. Цю дату було визначено з урахуванням досліджень місцевого краєзнавця Ю. М. Шмельова.

Заснування міста Білгород є офіційною версією московитів, яким важко пояснити факт того, що «російські» міста могли існувати на цих територіях ще до того, як сюди прийшли самі московити. З часом Білгород став втрачати свою бойову та оборонну славу — з тим, як загребущі лапи московських царів стали проникати все далі на схід та південь, захоплюючи все нові українські землі. Так Білгород перетворився на провінційне місто різних губерній (Київської, Білгородської, Курської).

У 1708 р. при поділі Росії на вісім губерній Білгород став центром Білгородської провінції Київської губернії. Географ А. Краснов у книзі «Европейская Россія» -  Первое знакомство съ Малороссіей» писав:

«Чѣмъ ближе подъѣзжалъ я къ Белгороду, тѣмъ рѣзче сказывалась разница въ небѣ и солнцѣ, во всей природѣ сѣвера и юга. Здѣсь вы покидаете Великороссію, вступаете, если не въ Малороссію, то въ область съ нею родственную и по природѣ и по населенію», що свідчить про предків сучасних українців.  

Під час розпаду Російської імперії в 1917 виникла необхідність визначення кордонів нових національних держав. Україна висувала претензії на території, де мешкали переважно українці.

З іншого боку, більшовики прагнули контролювати всю територію колишньої імперії. Але більшовики силою захопили місто і вирушили захоплювати Україну, проте їм це вдалося не відразу. 10 квітня 1918 року Білгород був звільнений від російських більшовиків. У місті була встановлена українська влада.

Відповідно до закону "Про адміністративно-територіальний поділ України" від 6 березня 1918 року, Білгородський повіт мав увійти до складу земель Донеччини та Харкова, проте, адміністративна реформа так і не відбулася. Мером Білгорода був Микола Слатін (пізніше страчений більшовиками). Володимир Куколь-Яснопольський був призначений повітовим старостою. У місті було відкрито митницю та прикордонний "дозорний пункт". У школах почали запроваджувати предмети українознавства та викладання українською мовою. У кіосках із пресою з'явилися видання українською мовою. У цей час також функціонувала Державна варта.

Більшовики зробили кілька невдалих спроб захопити Білгород, і лише після підтягнення резервів наприкінці 1918 року російські війська відновили наступ. 20 грудня 1918 року після восьмигодинного бою місто Білгород було захоплене російськими військами.

"Тимчасовий робітничо-селянський уряд України" фактично зробив Білгород столицею радянської України. Місто при цьому визнали частиною України.

Після того, як російські більшовики витіснили війська УНР зі сходу України, спеціальним декретом від 20 грудня 1918 року підтвердили його приналежність до України, але згодом більшовики передумали, перенесли уряд у Харків, а Білгород передали Росії.  

Фотогалерея


24.05.2023 Ярослав Івашин 4400
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

776
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

774
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1589
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2214
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4193 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3195

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

194

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

424

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

366

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

836
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

605
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

649
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

934
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1045
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

652
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6236
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1729
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31742 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1510
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

739 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

699