Уже влітку цього року українці зможуть вільно подорожувати країнами ЄC. До офіційного рішення залишилось лише декілька формальностей.
Але без віз не означає без правил, тому до того, як вирушати у подорож, потрібно ознайомитися з вимогами Шенгенської зони. Аби у сезон відпусток українці не стикнулись з несподіванками на кордоні, Центр громадського моніторингу і контролю публікує 5 порад, які допоможуть підготуватись до безвізової мандрівки.
1. Коли очікувати старту безвізового режиму?
Квітень-травень цього року були багатими на добрі новини. Безвізовий режим для України подолав три ключові кроки до остаточного ухвалення: голосування в Європарламенті, підтвердження від послів ЄС та позитивне рішення Ради міністрів ЄС. Тож залишились лише формальне підписання Президентом Європарламенту, анонсоване на 17 травня, та публікація в офіційному журналі ЄС. Через 20 днів після опублікування безвізовий режим набуде чинності, і вже у червні українці зможуть користуватись його перевагами.
«Вже з 11 червня європейські кордони відкриються для України», – переконаний голова делегації Європарламенту в комітеті асоціації Україна-ЄС Даріуш Росаті.
2. Куди та на скільки можна їхати?
Після запровадження безвізового режиму українці зможуть вільно перетинати кордони 26 держав-членів ЄС, а також в'їжджати в чотири держави-асоційовані члени союзу: Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. Згідно з умовами Кодексу про кордони, перебувати на території Шенгенської зони дозволяється до 90 днів протягом півроку. Винятками залишаться Велика Британія та Ірландія, куди, як і раніше, потрібно буде оформлювати національні візи.
За словами директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, безвіз тягне за собою усування транспортних перепон і здешевлення квитків, тому відкриті кордони стануть величезним фактором інтеграції українців у ЄС.
3. Які документи потрібні?
Найважливіший документ для безвізових поїздок до ЄС – це біометричний паспорт, який можна оформити у Міграційній службі. Однак прикордонник має право запитати мету вашої подорожі. Тому мандрівник повинен бути готовим пояснити, куди і навіщо їде, а за необхідності надати документи, які це підтверджують, наприклад, бронювання готелю. Варто зазначити, що залежно від мети поїздки можуть знадобитися різні документи. Згідно з умовами Шенгенського кодексу про кордони, для ділових поїздок або участі у заходах це може бути запрошення від фірми або вхідні квитки, для короткострокового навчання – сертифікат про зарахування до навчального закладу. Якщо ви подорожуєте як турист, то варто потурбуватись про бронювання місця проживання та навіть продумати маршрут.
До речі, українці, які мають чинний закордонний паспорт старого зразка зможуть в’їжджати на територію ЄС лише за наявності шенгенської візи.
Для подорожі в Європу українцям більше не будуть потрібні довідки з місця роботи або виписки з банку. Згідно із законодавством ЄС, аби підтвердити свою фінансову спроможність, достатньо їхати з готівкою, кредитними картками, тревел-чеками або просто сплаченим проживанням. Що стосується суми, то вона залежить від країни та терміну перебування, наприклад, у Литві це 40 євро за кожен день. Головне, щоб на рахунку було достатньо коштів на період запланованої подорожі.
Для тих, хто збирається їхати в ЄС автомобілем, потрібно буде оформити поліс страхування цивільної відповідальності водія. Медичне страхування для тих, хто подорожує, не є обов'язковим, але задля власної безпеки українське МЗС рекомендує його оформити. За словами аналітика «Європа без бар'єрів» Катерини Кульчицької, похід до лікаря в європейській країні може коштувати місячну українську зарплату, тому краще мати страховий поліс.
4. Яких прав не надає безвізовий режим?
Безвізовий режим не буде надавати права на довгострокове проживання, працевлаштування та навчання в країнах ЄС. Для цього необхідно отримувати національні візи та дозволи на комерційну діяльність. Існує два основних правила, які не можна порушувати в рамках безвізового режиму: перебувати в Шенгенській зоні більше ніж 90 днів на кожні півроку та працювати без робочої візи.
«Якщо ми будемо дотримуватися правил – режим стане абсолютно ефективним. І якщо все буде добре, то про мету поїздки будуть питати, припустимо, одну людину з сотні, або одного з двохсот. Це менеджмент процесу, який необхідний для того, щоб шенгенський простір був безпечним», – запевняє міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
5. Труднощі перетину: чи варто боятися відмови на кордоні?
Критики висловлюють побоювання щодо «завертання» українців на європейському кордоні. Але, як показує досвід інших країн, статистика відмов у в’їзді вкрай мала. За даними Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів ЄС (FRONTEX), за 2015—2016 роки тільки 2,4% громадян Молдови отримували відмови. Як правило, приводом для цього були негаразди з документами, наприклад, громадянин не міг пояснити мету поїздки або не мав біометричного паспорта.
Ось кому точно закрита дорога до Європи – це порушникам закону. Згідно із Шенгенським кодексом, заборона на в’їзд стосується злочинців, засуджених і висланих з Євросоюзу. Але такі випадки є скоріш винятком. Експерт із питань євроінтеграції Мар'яна Кузьо запевняє, що українцям, які не порушували міграційне право, не варто турбуватись. Тому для успішного перетину кордону достатньо відповідально поставитись до організації своєї подорожі.
«Безвіз» – це набагато більше, ніж спрощення способу виїзду за кордон. Це – гігантський крок до Європи, до утвердження свободи людини і незалежності нашої держави. Ми пориваємо з пострадянським минулим і дедалі більшою мірою стаємо частиною єдиного європейського цивілізаційного простору», – наголосив Президент України Петро Порошенко.
