Держстат України повідомляє, що за підсумками 2017 року заборгованість населення за послуги житлово-комунального господарства склала більш ніж 28 мільярдів гривень.
Чому ці дані не завжди відображають реальні борги українців, розбирались аналітики «Слова і Діла».
Загалом на житлові субсидії ті пільги за всіма видами житлово-комунальних послуг у 2017 році уряд виділив 71 млрд грн, з яких близько 4 млрд отримали домогосподарства для відшкодування витрат на оплату ЖКП.
Понад 66 млрд грн нараховано підприємствам, які надавали комунальні послуги субсидіантам. Але не все, що було нараховано на папері, своєчасно надійшло на рахунки підприємств-постачальників. За даними Держстату, на кінець 2017 року місцеві бюджети майже на 63 млрд грн розрахувалися за субсидіями з підприємствами-надавачами послуг, але ще лишилися винні майже 26 млрд грн. Отже, протягом 2017 року держава продовжувала розраховуватися за борги 2016 року.
Субсидії в 2017 році призначили 8,8 млн домогосподарств, з яких найбільша кількість отримувала субсидію в грудні – 6,9 млн. Заборгованість населення за комуналку включає послуги газопостачання, опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів (без урахування електроенергії).
Судячи зі звіту Держстату, найбільшими боржниками є Дніпропетровська (4,4 млрд грн) та Харківська (4,1 млрд грн) області, а також Київ (4,1 млрд грн). Натомість в Івано-Франківській та Рівненській областях під кінець року зафіксували переплату в понад 27 млн грн.
У звітності, яку отримує Держстат від постачальників комунальних послуг міститься суміш боргів і переплат як простих споживачів, так і держави з нарахування й фінансування житлових субсидій і пільг. Про це «Слову і Ділу» розповів заступник начальника Департаменту енергоефективності «Нафтогазу» Олексій Хабатюк.
«Зараз із даних Держстату неможливо оцінити, скільки реально заборгувало населення за послуги ЖКП, через спотворений механізм звітності постачальників послуг. Наприклад, газзбути (постачальні організації) до обліку включають як сплату споживачів «живими» коштами, так і суму коштів, яку нараховує держава за житловими субсидіями на природний газ. Важливим є те, що нараховані субсидії обліковуються на особових рахунках абонентів-субсидіантів, а їх фактичного фінансування від держави ще не було. До того ж субсидії нараховуються за соціальними нормативами, які були суттєво вищими, ніж реальне споживання, внаслідок чого на особових рахунках абонентів виникає уявна переплата», – пояснив експерт.
За його словами, через безлад у системі звітності в травні-червні минулого року, коли проводили так званий перерахунок або повернення коштів надлишково нарахованих субсидій до державного бюджету, стрибок в уявних боргах чи переплатах населення склав 5-6 млрд грн. І це в неопалювальний період. Просто з особових рахунків субсидіантів списувалися й поверталися назад до державного бюджету «віртуальні» кошти за субсидії. При цьому на рахунках газзбутів найчастіше їх фактично не було. І це не хитромудрі схеми, а банальний безлад.
«Реальний борг населення можна дізнатися лише з біллінгових систем підприємств-надавачів послуг. Та й лише тоді, коли буде проведене списання надлишково нарахованих субсидій за особовими рахунками, що відбудеться в травні-червні. Отже, на сьогодні важко навіть спрогнозувати, який борг чи переплата з’явиться в населення в травні. Але хочу відзначити, що за моїми даними, ті споживачі, які не мають пільг і субсидій на газ, сплачують вчасно й навіть погашають борги минулих років», – сказав Хабатюк.
Детальніше – на інфографіці.
