Відоме своїми виноробськими традиціями закарпатське містечко Берегово розкинулось над річкою Верке, за 70 км від Ужгорода та за 5 км від перетину кордону з Угорщиною.
На території міста перші люди проживали ще в добу пізнього палеоліту – знайдено стоянки, яким понад 12 тисяч років. Саме місто було засноване в середні віки принцом Ламбертом, молодшим сином угорського короля Бели І та називалось Лампертаза, проте вже в XIII столітті місто зруйнували війська хана Батия.
В середині XIII століття для відбудови міста й заселення території король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. Тоді місто перейменували у Берег.
Назва Берегсас вперше з’являється на початку XVI століття. В історичних джерелах зазначається, що в цей період сусідні держави неодноразово намагались захопити місто: спершу Брегсас знищили татари, а згодом, вже в XVII столітті – його спалили польські війська, далі – захопили війська Габсбургів.
Після завершення Першої світової війни місто на якийсь час було під владою румунів, згодом – чехословаків, в міжвоєнний період – угорців, а в Другій світовій – зайняте Червоною армією.
В наші дні Берегово – єдине місто в Україні, де переважає угорське населення, тому воно стало культурним центром угорців Закарпаття.
Площа Героїв є центральною в місті, а раніше тут був великий ярмарок. Географічно площа є перехрестям головних доріг з Мукачева, Виноградова та угорського містечка Вашарошнаминя, тому ще здавна Берегово було розвиненим торговим містом.
На цій площі розташований триповерховий палац Конта – великий торговельний дім, побудований на початку ХХ століття за проектом архітектора, письменника Томаша Мігая. На розі будівлі встановили погруддя угорському письменнику – Дюлі Ійєшу.
Також місцеві угорці встановили на площі пам’ятник загиблим у Першій світовій війні воїнам. У червні 1945 року пам’ятник було демонтовано і на його місці зведено обеліск бійцям 138-ї стрілецької дивізії, які полягли при визволенні Берегова. Перед пам’ятником, у центрі площі, горить вічний вогонь. Площа засаджена декоративними деревами.
Однією із найгарніших будівель Берегова є колишня Велика синагога, побудована у кінці ХІХ століття – в місті здавна проживала численна єврейська община. В 1944 році всіх євреїв міста арештувало місцеве гестапо та відправило до концентраційного табору, звідки живих практично не вернулось.
Тому на стіні будівлі встановлена меморіальна дошка з надписом: „Пам’яті багатьох тисяч євреїв з Берегова та Березької жупи, яких вивезено та знищено в фашистських концентраційних таборах у 1944 році”.
Сьогодні тут розміщено центр культури та дозвілля міста, побудований у стилі соцреалізму.
У центрі площі розташована реформатська церква Берегова. Церкву почали споруджувати у XVIII столітті, та вона згоріла під час чеської окупації після Першої світової війни. Невдовзі її вдалося відбудувати.
На зовнішніх стінах церкви висять три меморіальні дошки, присвячені пам’яті трансільванського єпископа Іштвана Ґелеї Катона та батька берегівської реформації Балажа Радана. На внутрішніх стінах – закарпатським жертвам сталінського терору та священикам, які віддали за віру своє життя.
В місті знаходиться ще одна пам'ятка архітектури – графський двір Бетлена, що є ансамблем споруд XVII століття.
Одноповерхову будівлю прикрашає шість колон у стилі епохи Відродження. Підвал зберіг свою готичну стелю, і найбільш ймовірно, тут раніше був монастир. На фасаді будівлі зберігся надпис „Бетлен, 1629”.
Тепер в цій будівлі розміщено Краєзнавчий музей. У виставкових залах музею дотримано хронологічний принцип розміщення експонатів.Перший зал присвячений найдавнішій історії. Гордістю музею є такі рідкісні експонати, як фрагмент зубів мамонта, знаряддя праці найдавнішої людини епохи палеоліту та предмети побуту бронзового віку. Особливо цікавими є експонати римського періоду історії нашого краю – фрагменти печі для випалювання керамічних виробів, форми для виготовлення металевих предметів.
Великою є колекція, що знайомить відвідувачів музею з історією Берегова часів Першої світової війни та міжвоєнного періоду. Також один із залів музею прикрашають 35 живописних полотен берегівського митця Йожефа Гарані, подаровані автором рідному місту. Не менший мистецький інтерес викликають 174 пам’ятні знаки та медалі відомої тамтешньої художниці та кераміста Ганни Горват.
На стіні будівлі висять меморіальні дошки трансільванських князів, тобто королів Угорщини – Габора Бетлена, Ференца Ракоці II-го та його помічника Келемена Мікеша.
Загалом в місті знаходиться чимало архітектурних споруд, що викликають неабиякий мистецький інтерес.
В 1909-1910 роках було побудовано готель „Гранд Роял Берегсас”. За радянських часів тут містився берегівський історико-краєзнавчий музей. Сьогодні тут гуртожиток Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II. На стіні будівлі встановлена пам’ятна дошка угорському письменнику Жіґмонду Моріцу.
Навпроти берегівської реформатської церкви знаходиться Палац колишнього комітатського суду "Берег медє", який був споруджений в 1908–1909 роках за проектами архітектора Ференца Яблонського.
Після війни в будинку була розміщена військова казарма, а згодом - завод точної механіки. Сьогодні тут – Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II.
На площі Ференца Ракоці II розташована будівля колишнього панського казино Березького комітату. Казино побудовано в 1912 році, воно було центром культурного та громадського життя комітату. На стіні будівлі встановлено меморіальні дошки, які засвідчують перебування в нашому місті угорського графа Іштвана Сечені та угорського письменника Ференца Мори. Перед будинком знаходиться також бронзова скульптура видатного угорського поета Шандора Петефі.
В кінці XVII століття на перехресті площі Героїв та вулиці Мукачівської у стилі бароко звели готель „Орослан”, що є однією з найкрасивіших споруд міста.
Сьогодні тут розміщено Берегівський угорський національний театр імені Дюли Ійєша.
На околицях міста знайдено цілющі термальні й мінеральні води, тому Берегово стало популярним серед туристів.
