Андрій Цілик і Микола Микитюк розповіли про свій дебют у збірній

23-26 вересня національна збірна України в Ірані взяла участь у міжнародному турнірі "Quadrangular international futsal tournament", за підсумками якого підопічні Олександра Косенка фінішували на другій позиції. Новачками у складі "синьо-жовтих" стали два "ураганівці" - Микола Микитюк та Андрій Цілик, останній з яких відзначився двома голами за нашу збірну.


Нагадаємо, що наприкінці серпня троє гравців "Урагану" Микитюк, Цілик та Лисенко завоювали "бронзові" медалі студентського мундіалю. Настільки хвилююче у розташуванні національної збірної та які враження від виступів на міжнародній арені з клубною прес-службою поділилися самі дебютанти.

- Які емоції? Що відчуває спортсмен, якого вперше викликають в лави національної збірної?
 Цілик: Скажу, що це дуже приємно, що твою працю, старанність оцінили. Але водночас це дуже відповідально захищати кольори збірної. І що найголовніше - не можна ніколи на цьому зупинятися, бо сьогодні в збірній ти, а вже завтра - хтось інший. Тому - тільки працювати, і максимально віддаватися справі, яку ти любиш.
 
Микитюк: Звичайно, що це дуже приємно, але, якщо чесно, для мене навіть не очікувано. Мріяв грати за збірну України, але ще кілька років тому навіть не міг подумати, що буду грати в головній команді "Ураган" (Микитюк - вихованець клубної ДЮСШ - авт.). Було багато хлопців, які зі мною разом ходили на тренування в ДЮСШ, і я щасливий, що мені пощастило потрапити в число тих, хто дійшов, доріс до "основи". А виклик у збірну - це ще один приємний бонус і свідченням того, що треба продовжувати працювати. Хоча ніколи не думав, що ця мрія стане реальністю.

- Максим Павленко настанови якісь давав?
Микитюк: Максим Михайлович бажав успіху, щоб ми добре себе проявили, і закріпилися в складі. Підтримували і в "Урагані", раділи, що ми представляємо наш клуб в збірній.

Цілик: Найголовніша настанова - приїхати додому живими-здоровими, провести турнір без травм. З цією установкою ми впоралися (сміється - авт.).

- Яка, загалом, атмосфера у розташуванні збірної?
Микитюк: З Петром Шотурмою та Ігорем Корсуном ми пограли не один рік в "Урагані", у нас хороші дружні стосунки й за межами поля. Хлопці привітали з дебютом, підтримували. Відчувалося, що ми знаємо одне одного і під час матчів, була взаємодія, тому було трішки легше в цьому плані. Хоча зі всіма знайшли спільну мову, все було гаразд.

Цілик: Футзальний світ взагалі тісний, тому багатьох хлопців знали, а особливо приємно було пограти з Корсуном, Шотурмою, і справді відчувалася підтримка з їх сторони.

- Перше бойове хрещення в Ірані, які враження від країни, турніру? Рівня суперників?
Цілик: Звичайно, дуже цікаво поїхати в іншу країну, подивитися на їхню культуру, звичаї. Часу знайомитися з Іраном багато не було, у нас був один вихідний, ми гуляли містом, ходили в музей. Особливо цікаво було попробувати свої сили з такими суперниками, рівень яких дуже хороший. Це - великий досвід!

Микитюк: Тебриз дуже сподобався, це одне з історичних міст Ірану, цікава архітектура, привітні люди. Рівень турніру теж на достатньо високому рівні, збірна Ірану, наприклад, - "бронзовий" призер Чемпіонату світу (2016р. - авт.), багаторазовий чемпіон Азії. А це про щось говорить. Вони - дуже фізично сильні, витривалі. Добре виглядала збірна Японії - дуже технічні, швидкі, мобільні. Помітно зріс рівень Білорусі.

- Андрію, ти відзначив дебют двома голами…
Цілик: Забивати завжди приємно, але насамперед думаєш за результат для всієї команди, тому я не мав права розслаблятися чи втрачати концентрацію. Мені приємно, що зміг долучитися до перемоги збірної в обох матчах, але ще раз повторюся - це командний успіх, і заслуга всіх гравців.

- Що все-таки не вистачило, щоб обіграти господарів, збірну Ірану?
Микитюк: Думаю, що не вистачило терпіння, і наприкінці гри ми не витримали натиск суперника.

Цілик: При рахунку 1:0 нам не вистачило другого гола, якби ми його забили, гра б заспокоїлася. Ми мали хороші нагоди, два виходи "1 на 1", але підвела реалізація. Ми десь нервували, бо суперник мав моменти, а у нас 4-5 фолів, і вже не могли так агресивно забирати м’яч, як цього хотілося.

- Буквально на днях Олександр Косенко в інтерв’ю відзначив, що роботою новачків задоволений? Чи говорив щось особисто?
Микитюк: Особистої розмови з головним тренером не було, але всій команді сказав,що не варто засмучуватися, що це підготовчий турнір, тому ми багато наігрували, він спостерігав за взаємодією у "четвірках", постійно були зміни у "квартетах". Ми з Андрієм з однієї команди, але головному тренеру було важливо подивиться, чи можемо ми грати одне без одного, як швидко зможемо знайти порозуміння з іншими членами збірної.

Цілик: Завдання футболіста просте - слухати установку тренера, максимально віддатися на полі - забивати голи, робити вдалі асисти. Приємно, що Олександр Косенко відзначав, що потрібно проявляти себе індивідуально, не боятися, пробувати обігрувати. Загалом, сказав, що ми молодці.

- Якщо говорити про взаємодії в "четвірках", з ким почували себе найкомфортніше?
Микитюк: Це національна збірна, де професійні футболісти, тому грати зі всіма комфортно. Так, Шотурму, Корсуна краще знаю, з Ігорем грали в "Урагані" в одній "четвірці", але не можу сказати, що з іншими гравцями не знайшов спільної мови. З Радевичем, Легендзевичем були разом у студентській збірній.

- Власне про студентську збірну. "Бронза - задовільний результат на чемпіонаті світу? Якщо брати до уваги, що у півфіналі поступилися чемпіону - збірній Росії?
Цілик: Будь-яка нагорода приємна, але хотілося повернутися додому з "золотом". Напевно, в той момент збірна Росії була сильнішою за нас.

Микитюк: Звичайно, дуже хотілося виграти чемпіонат світу, потрапити в історію. Студентська збірна України вже вигравала мундіаль, але хотілося ще раз підтвердити цей статус.

- Що не вдалося у півфінальній грі?
Микитюк: Команда Росії - досить сильна, багато гравців студентської збірної грають у національній дружині. Знаємо, що рівень чемпіонату в Росії теж на хорошому рівні, і від нас була максимальна налаштованість на боєздатну гру. Десь не пощастило в деяких моментах, нам забили швидкі голи, тим більше, психологічно важко виходити з рахунку 0:3. В другому таймі ми мали перевагу, тиснули на суперника, але трішки не вистачило в кінці.

- Якщо повернутися до "Урагану", то як почуваєте себе зі стартом "реноваційного" сезону?
Микитюк: Почуваємо себе старожилами (сміється - авт.). Футбольне життя воно таке - хтось йде, хтось приходить. У нас оновлений склад команди, і разом працюємо над поставленими цілями, сподіваюся, в цьому сезоні ми зможемо вибороти комплект нагород. У нас дружній колектив, є досвідчені гравці, які допомагають, підказують. Головне - виконувати свою роботу і разом йти до перемог.

Цілик: У всіх нас спільна мета - перемагати, навколо неї ми об’єднані. Неважливо, хто з якої команди перейшов, зараз ми у футболках "Урагану" і повинні робити все від себе можливе, щоб здобувати трофеї для свого клубу.

- Що скажете про формат Екстра-ліги?
Микитюк: Це щось нове, цікаво! Тепер кожна гра - як плей-офф, і всі в регулярному чемпіонаті б’ються за очки. Треба віддавати всі сили, щоб виконати програму мінімум - потрапити у "шестірку". Зараз всі команди мають рівні шанси, всі розуміють, що кожна гра важлива.

Цілик: Формат цікавий, і особисто мені хотілося б, щоб був ще спарений тур, щоб було більше ігор. Це було б ідеально! А так за сезон виходить мало матчів, тим більше, якщо десь випалюєш через травму, дискваліфікацію чи через виклик у збірну. Добре, тепер є новий турнір "Кубок ліги".

- Ви пропустили перший етап Кубку ліги, напевно дивилися матчі "Урагану", в активі дві перемоги….
Микитюк: Провели дві хороші гри, забили м’ячі. Все, що відпрацьовували на тренування, те й реалізували в матчах.

- Яка футзальна мрія? Які нагороди хочеться здобути у вітчизняній Екстра-лізі?
Микитюк: Дуже хочеться виграти з "Ураганом" всі можливі трофеї, хочеться відчути ці емоції. А для цього, звичайно, треба працювати на максимум!

Цілик: Є ціль виграти чемпіонат, кубок, і далі здобувати нагороди на міжнародній арені.

- І наостанок - традиційні побажання для всіх вболівальників?
Микитюк: Підтримувати команду у важкі часи, і в час перемог. Ми граємо для вболівальників, вони нас мотивують, заряджають! Будемо робити все, щоб тішити їх голами, перемогами.

Цілик: Завжди вірити в "Ураган"! Це найголовніше!

Прес-служба НФК "Ураган"


02.10.2018 2550
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1601
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

915
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1382
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2608 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3702
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3178 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

725

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

389

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

332

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

967
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5122
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10502 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8965
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7518
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

789
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

989
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1271
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15750
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

131
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1313
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1722
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1618