Який висновок варто зробити з результатів виборів?
Ось який:
Мистецтво є універсальним способом подолання редукції. Як зауважив ангельський Хома, фізичні об‘єкти суть духовне під метафорою тілесного. І він мав рацію: світ влаштований не фізично, але поетично, а фізика – лише одна з метафор.
Чому саме з виборів робимо цей висновок? Бо цей висновок - універсальний, його з усього можна робити.
******
Назви партій означали назви ідеологій так давно, що це вже стало неправдою. Сьогодні партії - це “бренд нейми”. Марки різні, але за ними - однаковий товар. “Кока-кола” може жорстоко конкурувати з “пепсі-колою”, але чим вони відрізняються?
Функція зміни партій при владі - забезпечувати стабільність суспільної системи.
Але навіщо стабільність українцям? Навіщо нам стабілізувати невдачі?
Історією рухає боротьба між особистостями, угрупованнями, мистецькими об’єднаннями, науковими школами, корпораціями, конфесіями тощо. У цій боротьбі народжується велике. Проте уявіть, що корифеїв науки чи мистецтва визначали б через вибори. Ньютон ніколи не був би обранийвеликим вченим, позаяк був відлюдкуватим асоціалом.
Сальєрі мав би всі переваги на виборах пере Моцартом (п’яничкою і дебоширом). Якби в музиці панувала демократія, її б ніхто не слухав. Як вам музика без Моцарта, Бетховена, Паганіні, Ваґнера? Їх би не вибрала музична громадськість.
Ви питаєте, де сучасні Бісмарки, Бонапарти, Богдани, Бухаріни, Балдуїни, Бенкендорфи? А їх не вибирають!
Сучасні Бонапарти підряджаються найманцями в рідких регіональних конфліктах, Бісмарки сидять в карцерах, бо адміністрації тюрем прагнуть ізолювати авторитетів, Богдани судяться з жеками, Бухаріни строчать замітки до малотиражних газетьонок, Балдуїни підпарацьовують вантажниками в гастрономах, а Бенкендорфи спиваються.