Як застерегти дитячу телеманію

 

Ми вже давно перестали помічати, що телевізор став повноправним членом нашої сім’ї. Тільки но переступаємо поріг нашої квартири, одразу вмикаємо телевізор, намагаючись побачити щось цікаве.


Але навіть не замислюємось над тим, наскільки це може бути шкідливим не тільки для нас, але й для нашої малечі. В компанії з телевізором ми граємось з дітьми, вчимо уроки і навіть їмо. Не дивно, що наші діти віддають перевагу більше комп’ютерам, телевізорам, а не книгам та іграм.

 

Якщо вірити твердженням науковців, що 80% всієї інформації, котра сприймається людиною за все життя, вона отримує у віці до трьох років, то надзвичайно важливо, яку життєву програму вона одержить у цей час. Потік як зорової, так і звукової телевізійної інформації формує в дитини базу даних, які впливатимуть на все її подальше життя. Агресивність, негативне ставлення до оточуючого світу, розчарування в житті – безпосередні наслідки отриманих у дитинстві вражень.

 

Майже 90% інформації людина одержує через органи зору. Ось чому для якісного сприйняття навколишнього світу важливо правильне формування зорової системи дитини. Якщо зорові навантаження надмірні, тривалі і постійні та не відповідають віку дитини, то через деякий час це може призвести до розвитку короткозорості. Крім того, яскраве підсвічування з екрана телевізора, особливо при зниженій освітленості в кімнаті, шкідливо впливає на зорову систему, викликаючи головний біль, різь, почервоніння очей.

 

Також дуже шкідливо для дитячого здоров'я дивитися телевізор під час їжі, що не завжди відомо батькам. Улюблені мультфільми часто виявляються підмогою для мам, які намагаються нагодувати своїх дітей з поганим апетитом: захоплено дивлячись на екран, малюк поглинає все, що йому запропонують. Але, як стверджують лікарі, коли ми їмо і зайняті іншими справами, організм зашлаковується в результаті неякісного перетравлення їжі.


Однак ми не можемо повністю виключити телевізор з життя наших дітей, тому треба шукати розумний вихід. Насамперед потрібно обмежити час перегляду певної передачі для дітей. Дітям віком до 2-х років взагалі не рекомендується дивитися телевізор. Загальна тривалість перегляду телевізійних програм для дітей до 3-х років не повинна перевищувати 30 хв. на день. Діти з 3 до 7 років можуть дивитися телевізор не більше 40-50 хв. на день; з 7 до 13 – не більше 2-х год. на день (при цьому безперервне навантаження повинно бути не більше 1,5 години).


Телевізор потрібно дивитися тільки сидячи; у вечірній час – з включеним додатковим освітленням у кімнаті, в жодному разі не в темряві. Інакше створюється велика різниця між освітленістю екрана і загальною освітленістю в кімнаті, що є несприятливою умовою для роботи зорової системи і призводить до зорового стомлення, а це впливає і на загальний стан дитини. Відстань до екрана не повинна бути меншою трьох метрів.
Батькам необхідно пам'ятати, що зір у дітей знижується поступово і часто вони не помічають цього. Тому, навіть за відсутності скарг, необхідно своєчасно (раз на рік) показувати дитину дитячому офтальмологу. Це дасть можливість виявити можливу патологію на ранніх стадіях і вчасно почати лікування.

 

БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ:
Щоб ваша дитина не стала телеманом, приділіть їй більше уваги. Ніколи не залишайте телевізор увімкненим для фону, коли діти виконують домашнє завдання, їдять, розмовляють або граються. Можна замінити перегляд телепрограм прогулянкою, іграми на свіжому повітрі. І дуже важливо не відмовлятися від своїх вимог після того, як ви визначили часові обмеження на перегляд телепрограм. Діти почнуть визнавати їх тільки тоді, коли ви будете непохитними. Не пропустіть щасливий час побути з дітьми разом, щоб потім не шкодувати, що вони люблять спілкуватися з комп’ютером і телевізором більше ніж з вами.
 

 

Тетяна ЧЕРВАК,
методист обласних курсів НМЦ, ЗК


09.02.2012 Тетяна Червак 1592 0
Коментарі (0)

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2014
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1880
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1879
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5581 49
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2172 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1533

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

772

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

838

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1045

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

1023
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1796
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3702
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10293
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26180
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10213 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7740
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

921
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

262
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

288
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

404
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1306
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

906