Протягом останніх декількох тижнів ЗМІ почали поширювати інформацію про новий вірус, котрий може потрапити і в Україну. Мова йде про вірус Ебола. Минулотижнева інформація про хворого у Румунії не підтвердилася, натомість відомо, що в Іспанії від цієї недуги не змогли врятувати священика, котрий перебував із місією в зоні зараження вірусом.
Це перший випадок потрапляння хвороби на європейський континент.
Наскільки загрозливою для нас є ця «нова» болячка, що вона приховує і чи варто її боятися? Лікарі-епідеміологи застерігають, що вірус може потрапити в Україну, але шанси дуже мізерні. У суспільстві вже почали ширитися думки, що, мовляв, хтось вирішив налякати людство новими болячками і тим самим відвернути увагу від чогось більш важливого. Натомість епідеміологи не вбачають тут ніякої політики і зацікавлення у штучному поширенні вірусу. Існує дуже мала імовірність того, що на територію України може потрапити вірус Ебола, котрий спричинив летальні випадки у країнах африканського континенту. Медики не готові стовідсотково відкидати цей факт, але одночасно заспокоюють, мовляв, політикою тут не пахне.
«Я навіть не хочу говорити про те, що у поширенні вірусу задіяні якісь політичні інтереси. Спалахи цієї хвороби на африканському континенті трапляються щороку з різною інтенсивністю», – зауважує позаштатний епідеміолог Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації Марія Бойко.
За її словами, Африка – це невивчений континент, а тому лікар не береться говорити про політичний піар на поширенні вірусу Ебола, тим більше, що у світі ледь не щороку реєструються випадки і інших схожих захворювань. Але ті віруси не отримують такого розголосу через меншу кількість летальних випадків.
«Нам потрібно зрозуміти, що у світі є такі речі, про котрі ми раніше не знали, бо не мали того рівня діагностики. Тепер світова медицина розшифровує ті речі, з котрими колись була безсилою. Це свідчить про кращий рівень медицини», – наголошує пані Бойко.
Захворювання геморагічною гарячкою характерні для африканського континенту і це лікарі пов’язують із своєрідним середовищем – кліматичні умови та наближеність корінного населення Африки до джунглів та приматів зокрема. Це є той момент, коли відбувається контакт із абсолютно живою і не зовсім звіданою живою природою.
Лікар стверджує, що сьогодні захворювання мають здатність поширюватися зі швидкістю літака. Важливу роль у цьому плані відіграє туризм та бізнесові зв’язки, а тому, на переконання медиків, саме таким чином хвороба може потрапити в будь-яку країну світу. Марія Бойко каже, що Україна обмежена у бізнесових та туристичних зв’язках із країнами Африки, а тому це є одним із позитивних факторів.
Таким чином, на переконання епідеміолога, ця хвороба має найменший шанс прибути до нас. Хоча і стовідсотково заперечувати імовірність потрапляння хвороби в Україну не можна. Тут, очевидно, треба залучати фахівців із туристичної галузі, адже останніми роками серед українців дуже популярними стали відвідування екзотичних куточків світу. Наразі складно відслідкувати контакти туристів із можливими осередками зараження.
Єдиним коридором, через котрий вірус міг би потрапити на територію області чи міста, називають аеропорт. Але і тут медики заспокоюють, мовляв, якщо говорити про Прикарпаття, то наш аеропорт більше обслуговує рейси внутрішнього сполучення. Втім, на теорії епідеміологи та інфекціоністи знають, яким чином слід діяти.
«Сьогодні є багато міжнародних повідомлень та рекомендацій щодо поводження із вірусом Ебола. Найперше запроваджено обмежене відвідування тих країн, у котрих спостерігається спалах хвороби. Система захисних заходів розпочинається із літаків. Бортпровідники мають спостерігати за пасажирами із підозрілими симптомами. Якщо є найменша підозра, то літак зустрічає медперсонал, котрий відразу ізолює підозрюваного», – розповідає Марія Бойко.
Система виявлення і подальшого спостереження за потенційними пацієнтами теоретично змодельована, усі знають, як слід чинити у схожих випадках. А інфекційна лікарня оснащена боксами із обмеженим входом.
«Для гарячки Ебола мусить відбутися прямий контакт з джерелом інфекції – при догляді за хворими тваринами чи хворою людиною. Крім високої температури, ураження печінки, селезінки, спостерігаються ще й різного роду кровотечі. Захворювання можливе при прямих тісних дотиках», – зауважує епідеміолог.
При цій хворобі передбачається окремий догляд за хворими у спеціальних засобах захисту. Одноразові інструменти після використання обов’язково підлягають знищенню. Натомість в Африці немає належного рівня медицини, а хворі контактують із родичами, котрі за ними доглядають. Саме тому так стрімко зростає смертність внаслідок цієї недуги. Інші геморагічні гарячки не мають такого рівня смертності, тому інформація не викликає такого ажіотажу у ЗМІ, хоча спалахи фіксуються ледь не щороку.
На жаль, поширення гарячки Ебола відбувається тільки тому, що на даний час у світі не існує лікування та вакцини проти цієї хвороби. «Сьогодні ефективного лікування гарячки Ебола нема, вакцина також на стадії експериментальних розробок. Всесвітньою організацією охорони здоров'я рекомендовано певні медикаменти для лікування цієї хвороби, але дуже важко говорити про те, як будуть діяти запропоновані ліки. Будемо сподіватися, що цей спалах буде локалізовано», – заспокоює пані Марія.
Аналогічних ситуацій із іншими «привезеними» хворобами медики не пригадують. Епідеміолог пригадує, що скоріше Україна була для Європи джерелом епідемії кору. «Епідемія 1998-го, 2006-го і 2012-го років свідчить про те, що наш кір поширився на Європу», – зауважує лікар. Зрештою, медики наголошують, що такі хвороби, як вітряна віспа чи кір дуже швидко поширюються і цілком імовірно можуть мігрувати навіть через кордон. Також фіксуються поодинокі випадки, коли на територію України потрапляють інші захворювання. Але панікувати не варто, зауважують медики, адже це поодинокі випадки, котрі не поширюються. Декілька років тому таким чином в Україну потрапила холера із Індії.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Хвороба, яку спричинює вірус Ебола (гарячка Ебола, геморагічна гарячка Ебола) — гостра вірусна висококонтагіозна природно-осередкова хвороба, яка характеризується тяжким перебігом, високою летальністю, вираженою інтоксикацією, зневодненням, ураженням кровоносних судин багатьох органів з розвитком тяжкого геморагічного синдрому.
Вона входить до переліку хвороб, які здатні серйозно впливати на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах. Крім того, гарячка увійшла до переліку подій, які можуть складати надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я.
Уперше спалахи гарячки Ебола було зареєстровано у 1976 р. у сільських місцевостях на півдні Судану та півночі Заїру. На сьогодні фіксують найтяжчу за весь період спостережень за цією хворобою епідемію в Західній Африці (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія). Станом на 15 серпня 2014 року з початку березня ц.р. зареєстровано вже 1848 випадків хвороби, зокрема 1013 смертей, і епідемія поки що не має тенденції до вщухання.
