3D-реальність Віктора Януковича

Перший календарний рік президентської каденції Віктора Януковича поволі наближається до завершення. Тож варто проаналізувати його досягнення, та й з’ясувати, яку країну будує президент разом із правлячою Партією регіонів. Чи дійсно ця країна є такою новою, як на цьому наголошує владна команда.

Інформаційна епоха, масове виробництво та поширення інформаційних технологій здійснюють безпосередній вплив на встановлену парадигму, ціннісно-світоглядне світосприйняття та реальність як таку.

Варто зауважити, що у сучасних умовах реальність сприймається як конструкт, певний ефект, створений, насамперед, мас-медіа. Відомий зарубіжний теоретик Бодрійяр зокрема відзначав, що "в постмодерному світі, де стираються відмінності між медіа-продуктами і реальністю, все може бути лише тим чи іншим видом симуляції".

Сучасна українська політична реальність – це реальність 3D-формату. Це реальність у стилі популярних сьогодні 3D фільмів.

Ти наче живеш в ній, дієш, спостерігаєш, відчуваєш, однак варто лише зняти окуляри, як все стає на свої місця, і реальність, в якій ти ще щойно позиціонував себе як активного учасника, перетворюється на звичайну мультимедійну картинку в темному, як кавова гуща, залі.

Що ж приховує за собою це магічне 3D?

 

"Демократія"

Україна – демократична країна. Саме так записано в Конституції, саме це хочуть чути на Заході і саме на цьому намагається акцентувати увагу Віктор Янукович. Так, приміром, виступаючи перед представниками Атлантичної ради США Віктор Федорович зазначив: "Україна була, є і буде складовою єдиного демократичного простору в Європі".

А вже під час виступу у Французькому інституті міжнародних відносин у Парижі український президент зауважив: "Хочу окремо ще раз підкреслити свою відданість принципам свободи і демократії… Часи, коли словосполучення "українська демократія" були синонімом політичного хаосу відійшли в минуле. Україна отримала сильну і стабільну демократично обрану владу".

У 2010 році Україна дійсно отримала демократично обрану владу. Владу з претензіями на міць та стабільність. Однак, мимоволі ловиш себе на думці, що у команди, в руках якої опинився "штурвал" управління країною, наявне власне розуміння демократії та шляху, яким така демократія має рухатися.

Втім, якщо трактувати демократію крізь призму влади народу і для народу, як розподіл гілок державної влади, наявність ефективної системи стримувань і противаг, визначених і непорушних прав та свобод людини й громадянина і так далі, то стає зрозуміло, що за останній рік загроз демократії як такій лише у цій площині було здійснено більш, аніж достатньо.

Власне, все розпочалося із сумнозвісного переформатування більшості в парламенті. Нова коаліція стала можливою лише завдяки рішенню Конституційного Суду, який узаконив можливість входження до неї депутатів на індивідуальній основі. Хоча ще два роки тому цей таки суд подібні міграції "тушок" заборонив й визнав їх неприпустимими.

Чим сильніше парламент, тим скоріше демократія… Що таке "демократія" в умовах українського парламенту яскраво засвідчила ратифікація "харківських домовленостей" та прийняття держбюджету в квітні цього року.

Пролонгація перебування Чорноморського Флоту більше нагадувала "Останній день Помпеї", аніж засідання народних обранців демократичної європейської країни.

Окутана димом сесійна зала видавалася схожою на арену бойових дій, в якій кидаються яйцями, захищаються парасольками та влаштовують справжнісіньке побоїще.

І жодного обговорення.

Ось вона сила і міць вітчизняного парламенту! Хоча, американський науковець Стівен Фіш, досліджуючи становлення демократичних режимів в пострадянських республіках, мав на увазі, в першу чергу, відносну політичну силу парламенту та його міць як окремої, незалежної інституції.

Сьогодні ж вести мову про незалежність парламенту не доводиться. Як і про самостійність будь-якої іншої інституції. Судова реформа, якою так хизувалася влада, за зовнішнім фасадом власної прогресивності насправді приховувала лише узалежнення судової гілки влади.

Відміна ж політреформи та повернення до Конституції 1996 року не лише повернула президенту колишні повноваження, але й за теперішніх політичних умов перетворила практично всі публічні інституції в країні на сліпих виконавців волі президента та його команди.

Остання "опівнічна реформа" Віктора Януковича ще одне тому підтвердження. Власне, те, що відбулося у четвер вночі й реформою назвати доволі важко. Скоріше вимушеною, однак давно назрілою й не менш необхідною реорганізацією виконавчої гілки влади.

Разом з тим, поряд із певним скороченням бюджетних коштів, що йдуть на утримання державного апарату, така реорганізація перетворює президента із глави держави ще й на голову виконавчої гілки влади. Прем’єр ж трансформується у "виконавчого секретаря" президента й виконавця його доручень та "забаганок".

Подібна дволикість характерна для системи в цілому. Незважаючи на постулати про верховенство закону, країна продовжує жити за законами політичної доцільності та правового нігілізму.

"Гра" навколо дати парламентських виборів – останнє тому свідчення. Віктор Федорович затверджує Комісію із зміцнення демократії та утвердження верховенства права і в той же час в країні спостерігається найбільший за останні роки наступ на свободу ЗМІ, які хоч і зобов’язані бути "сторожовими собаками демократії", однак в умовах ціннісної трансформації та певної духовної кризи перетворюються на ефективний засіб маніпуляції.

Віктор Федорович, з одного боку, говорить про необхідність забезпечення свободи вибору і проведення вільних, демократичних виборів, а з іншого – на опозиційних кандидатів чиниться серйозний тиск, невідомо звідки з’являються сотні тисяч зайвих бюлетенів, а самі вибори перетворюються на одні з найбільш брудних за останні декілька років.

Влада декларує широку боротьбу з корупцією, однак на даний момент така боротьба зводиться більше до тиску, переслідування та залякування своїх опонентів. Чого лише варте порушення кримінальної справи за фактом руйнації гранітної плитки на Майдані.

"Демократія – це, перш за все, порядок…", – зазначив нещодавно Віктор Янукович. Абсолютно погоджуючись, лише додам, що порядок на основі і згідно закону. Порядок, який пропонує теперішня влада, більше схожий на штучно сконструйовану, дозовану теледемократію.

 

Демагогія

Інструментом й водночас умовою існування такої демократії є демагогія. Нездійсненні обіцянки, популістські лозунги, зумисне викривлення фактів з метою досягнення певних політичних цілей стали характерною рисою вітчизняних політичних реалій й головною суттю та змістом політичного процесу в країні.

Словоблудство – явище властиве в рівній мірі як владі, так і опозиції. Різниця лише в тому, що опозиція каже, що знає причини всіх бід і знає, як їх позбутися назавжди – побудувати процвітаючу країну. При владі так само брешуть, однак не забувають уповати при цьому на різного роду потойбічні фактори.

Кожний уряд, який приходить до влади, розпочинає свою діяльність з "викриття" уряду попереднього, заяв про глибоку кризу та необхідність здійснення системних реформ. Однак, жоден уряд не бажає руйнувати систему, яка привела його до влади.

Віктор Янукович та Партія регіонів прийшла до влади на хвилі не лише цілковитого хаосу у владі, але й руйнівної для української економіки кризи.

Жорстка критика економічної політики попереднього уряду, уповання на "вбивчі" газові домовленості, нецільове використання коштів та життя у борг шляхом взяття незліченних позик в МВФ, лише підливали масла у вогонь. Втім, як відомо, мета виправдовує засоби.

Позиціонуючи себе як команду професіоналів, регіонали закликали не лише вивести країну з кризи, почути кожного, відновити довіру до влади, але й збудувати нову країну – Україну для людей.

Втім, наприкінці року суспільство так і не зрозуміло, яку країну власне будує влада і для яких людей вона призначена. Якщо ціну на газ вдалося дещо зменшити, віддавши українську територію під Чорноморський Флот РФ, то різкого підняття цін на продукти харчування, електроенергію, воду та інші житлово-комунальні послуги уникнути не вдалось.

В один із перших днів свого перебування на посаді Янукович заявив: "Кожен день мого перебування на високому посту, який мені довірив народ, буде відданий боротьбі з бідністю і змінам у житті нашої країни. Ми ставимо перед собою ці цілі і ми їх виконаємо".

Націленість на реформи, з якою приступила до виконання своїх обов’язків влада, не лише дивувала, але й насторожувала. Системні перетворення у ключових сферах суспільного життя не можуть пройти безболісно. Однак наразі ані судова, ані податкова чи так звана адміністративна реформи жодного захвату в пересічного громадянина не викликають.

Навпаки, він острахом очікує того, що приготувала для нього влада в близькій пенсійній реформі та в новому Житловому кодексі.

Приємного там також обіцяє бути мало. І хоча влада заявляє, що перші результати реформ країна спостерігатиме вже в наступному році, здійснені владою заходи більше схожі на намагання залатати за рахунок пересічного населення дірки в бюджеті, взяти черговий транш кредиту і закрутити гайки.

 

Деукраїнізація

Ще однією характеристикою нової політичної реальності є доволі неоднозначна ситуація, яка складається в духовній сфері, сфері мови, історичної пам’яті.

Практично у кожній з цих сфер спостерігаються різного роду тенденції, які тією чи іншою мірою утискають чи дискредитують український національний ціннісно-світоглядний вимір.

Так, разом з приходом до влади нового українського президента в країні розпочалися судові позови щодо оскарження присвоєння Степану Бандері та Роману Шухевичу статусу Героїв України.

Не менш знаковим в даному контексті є й різка зміна позиції Банкової щодо оцінки Голодомору. Тепер Голодомор це вже не геноцид української нації, а лише трагедія українського народу.

Не краща ситуація і в духовній сфері. Благословення Януковича патріархом Московським Кирилом не лише спричинило опротестування в середовищі духовенства, яке відстоювало необхідність благословення президента предстоятелями всіх українських церков, але й стало приводом для нового тиску на українську владу з боку УПЦ МП.

Посилення впливу УПЦ МП та патріарха Кирила за останній рік беззаперечне. Більше того, в нових реаліях все більшої популярності набуває термін "кирилізація України".

Схожі аналогії можна провести і в сфері мовної політики. Прагнення влади хоча б частково виконати власну передвиборчу програму з даного питання призвели не лише до скасування обов’язкового дубляжу фільмів українською, прагнення "захистити" мови національних меншин, але й до все більшого поширення російської мови як в побуті, так і в офіційному діловодстві.

***

За неповний рік правління нової влади в країні яскраво вимальовується прагнення владної команди до копіювання російського варіанту керованої демократії. Демократії, якій потрібен "слухняний" громадянин, конформіст, що не чинить опір владі, приймаючи будь-які її рішення як даність.

Втім, інформаційні технології, як відомо, мають властивість удосконалюватися. Еволюціонує й людина, що є користувачем інформаційних благ. Яким буде четверте D політичної дійсності Віктора Януковича, наразі достеменно не може сказати ніхто.

Втім, і варіантів як таких не надто багато. Ера правління Віктора Федоровича може завершитися як повною дискредитацією існуючих політичних інститутів та влади в цілому, дестабілізацією ситуації в країні, так і демократизацією на засадах порядку, безумовного виконання Конституції та законів, високого рівня державності, захисту прав людини, про що твердив президент і в що так би хотілося вірити …наразі лише вірити.

 

 

Ігор Дебенко, політолог, Івано-Франківськ, для УП


22.12.2010 Ігор Дебенко 1220 2
Коментарі (2)

Я 2010.12.22, 20:24
Влада завжди винищує тих хто їй загрожує поодинці чи групами, натравлюючи одних на одних і маніпулюючи інформацією. Злочинна влада тільки так може втриматись і далі витворяти що хоче. На жаль, у людей пам*ять не довга. Наприклад, вже забули, як Янек-популіст перед виборами 2004р. заставив доплачувати з бюджету усім пенсіонерам до прожиткового мінімуму, щоб зібрати голоси. Хоча бюджетні кошти - це право виключно парламенту і закону. За подібну річ тепер шиють справу Тимошенко з ціллю вліпити судимість, щоб не мала права балотуватись у Верховну Раду. Наша справа - не Тимошенко рятувати (чи Луценка, БЮТ, НУНС і т. п.), а СЕБЕ! УСІХ! Тому підніматись тепер треба нам усім і заставити цю і будь-яку наступну владу поважати і слухати НАС. Як і у 2004 році повстали не за Ющенка чи помаранчевих політиків, а за свою свободу, перспективу, за власну гідність в кінці кінців. Не можна дати цій банді завершити повну монополію влади на все. Інакше більше ВИБОРІВ не буде (лише голосування, як в СССР, Білорусі, Росії, і т. п.). Попри свята - потратьте більше часу на інформацію і роздуми та готуйтесь 22 січня на МАЙДАН (а може й швидше). Наступний шанс може бути знов через 70 років, або вже й не бути.
вася 2010.12.26, 11:27
ти що думаєш що 22 січня ми дійсно зберемося
21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

190
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

669
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

731
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

724
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1153
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1495 2

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

96

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1323

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1587

Спочатку був Ян Флемінг. І він народив Джеймса Бонда. «Сер Джеймс Бонд» - Представлявся він майже 60 років з екранів більше ніж на 80-ти мовах.

1857
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1418
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10604
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15549
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

312
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1530 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2172
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11337
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1171
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

466
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1348
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2200
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3537