Головна роль Рибалки, нейтралізація Віди і Фреда, неочікувано потужне «Динамо» – це та багато іншого в аналізі Дмитра Поворознюка.
Після матча за Суперкубок пройшло менше двох місяців. Але і в «Динамо», і в «Шахтаря» були величезні зміни в складі. У Фонсеки – 4 нових футболіста і нова для нього та стара для команди тактична схема 4-5-1. Після поразки від «Янг Бойз» португалець перестав експериментувати з улюбленими 4-2-2-2 і повернувся до зручної формації, яка давала «Шахтарю» результат. Ребров узагалі зробив шість змін у складі – виставив трьох гравців із малою кількістю ігрової практики в сезоні (Гусєв, Рибалка, Хачеріді) та Макаренка, який в цьому сезоні взагалі не грав у першій команді.
Потужне «Динамо»
Я не знаю, що Ребров зробив із психологією команди за такий короткий час, але це було зовсім інше «Динамо» ніж у перших шести турах: агресивне, холоднокровне, динамічне, в якому кожен футболіст чітко виконував свої функції. Ніхто не випадав зі структури і не забирав ноги в єдиноборствах. Прекрасно відіграв Макаренко, який ніяк не міг вилізти з-під Антунеша і довго відновлювався від травми ахіла. Гравці «Динамо» дуже компактно та надійно захищались і не сідали глибоко в оборону.
Визначальна роль Рибалки
Фігурою, яка зв’язала всі лінії та зони «Динамо», став Рибалка. Він повернувся після ушкодження – і команда одразу заграла цілісніше та отримала баланс між обороною та атакою. Рибалка в сезоні грав лише проти «Олександрії», «Карпат» та «Дніпра» – в матчах, де «Динамо» виглядало краще і пропустило лише один гол. Без нього команда мучилась із «Волинню», «Сталлю» та «Ворсклою».
Проти “Шахтаря” Рибалка провів поєдинок, як в свій перший чемпіонський, найкращий сезон у «Динамо». Він пресингував, підстраховував, перехоплював м’ячі, перекривав лінію передач суперника і, звичайно, починав атаки «Динамо». Коли на цій позиції грає Рибалка, а не Корзун, команда значно якісніше, швидше та легше виходить із під пресингу і починає свої атаки. Розумна гра Рибалки дозволяла відрізати передачею по два-три футболіста «Шахтаря», які йшли в пресинг.
Більш агресивний центр півзахисту “Динамо”
Одна з головних проблем «Динамо» в попередніх матчах – пасивна гра центральних півзахисників на атаку і їхні прості дії без загострення. Вони часто розташовувались нижче лінії м’яча і флангових півзахисників, що зменшувало кількість варіантів для передач вперед. А от проти «Шахтаря» Сидорчук, Буяльський та Мораєс грали значно ближче один до одного.
Це дозволяло проводити швидкі атаки після відбору чи перехоплення м’яча мінімум із трьома футболістами нападу. Пресинг «Шахтаря» на чужій половині поля не виходив, і у «Динамо» з’являлись зони між лініями захисту та півзахисту команди Фонсеки. Перший момент «Динамо» створило після вривання Буяльського з глибини і передачі Мораєса. Фред та Степаненко відстали від опонента на кілька метрів.
Особлива увага до Фреда
Можна сперечатись, чи саме Фред – найкращий гравець чемпіонату України, але те, що він – найкращий центральний півзахисник, особисто в мене сумнівів немає. І «Динамо» приділило особливу увагу для нейтралізації Фреда. Із ним щільніше грав один із гравців «Динамо», переважно Буяльський. Виходячи з ситуації, Фреда передавали «із рук у руки».
У Фреда не було багато свободи, але навіть у таких умовах він був одним із найбільш гострих футболістів «Шахтаря». Кілька метрів простору йому було достатньо щоб створювати гостроту в атаці.
План Фонсеки
У першому таймі «Шахтар» намагався створювати моменти після довгих передач за спину фланговим захисникам «Динамо». Якщо передача проходила, то один із центральних захисників киян покидав зону, щоб підстрахувати партнера. Такий маневр утворював вільні зони в штрафному майданчику, чим і повинні користуватись гравці атаки “Шахтаря”. Це приносило результат в останніх матчах, коли головним тренером був Луческу. Вчора у гірників було дуже багато браку в довгих передачах, але всі свої моменти першого тайму команда створила саме в такому стилі.
Нейтралізація Віди
Цікавим рішенням Фонсеки був і елемент протидії на стандартах Віді, який став найбільш небезпечним та результативним гравцем у матчах «Динамо» та «Шахтаря». У вмінні грати на стандартах, знаходити позицію, концентруватись, вистрибувати та бити головою у Віди мало конкурентів. Розуміючи, що його зонний захист при стандартах може не стримати Віду, тренер приставив до хорвата Коваленка. Команда продовжила захищатись зонно, але завданням Коваленка було ставити Віді блок, щоб заповільнити розбіг опонента і не дозволити йому вистрибнути. У підсумку Віда жодного разу не вдарить по воротах.
Неправильні рішення гравців «Динамо» в другому таймі
Перед початком другого тайму «Динамо» вело у рахунку. У команди Реброва продовжувались з’являтись вільні зони в атаці і їх ставало ще більше. «Шахтар» ніяк не міг закрити суперника на його половині поля і регулярно отримував швидкі атаки на свої ворота. Але гравці «Динамо» часто приймали неправильні рішення в останній стадії атаки.
Наприклад, не віддавали м’яч вільному в центрі партнеру, а робили простріл…
Не втікали в швидку атаку, коли партнерів більше, ніж захисників суперника, а били по воротах із центра поля…
Не віддавали вчасно пас, а намагались йти в обводку, після чого втрачали м’яч...
Довго приймали рішення, коли опинялись на ударній позиції або мали можливість віддати хорошу передачу…
Як це не дивно, але «Динамо» могло перемогти «Шахтар» із великим рахунком, якби кияни швидше приймали рішення в атаці.
Емоції Гармаша
Сидорчук традиційно виконав величезний обсяг роботи, але знову не дограв матч до фінального свистка. Коли «Динамо» почало просідати в захисті, Ребров випустив замість нього Гармаша. Денис залишається міною на полі для своєї команди – може підірватись, але не факт, що пошкодження отримає противник, а не хтось зі своїх. Він вийшов на 68-й хвилині, а вже на 73-й отримав жовту картку за грубе порушення і емоції, точніше розмови з лайнсменом.
І він вів себе так до фінального свистка – сперечався з арбітрами, конфліктував із Дентіньо і значно добавив нервів матчу. Така манера одного гравця, як на мене, шкодить всій команді. «Динамо» пощастило, що Гармаш дограв матч до кінця.
Гол «Шахтаря»
Після заміни Гусєва на Федорчука «Динамо» перебудувалось. Буяльський почав грати на лівому фланзі півзахисту, а Федорчук – центрального півзахисника. У моменті із голом гравці «Динамо» помилились одразу в кільком епізодах.
1. Федорчук побіг пресингувати Фреда, хоча поруч був Мораєс, і тим самим відкрив лінію передачі на Марлоса.
2. Буяльський розташувався між Марлосом та Бутком, а після того, як м’яч дійшов до Марлоса, не сфолив, дозволивши віддати передачу на Бутка.
3. Морозюк дозволив вистрибнути з-за своєї спини Дентіньо і забити гол.
Рішення Абдули
11 жовтих карток, пенальті, два суперечливих епізода із потраплянням м’яча в руку. Анатолій Абдула був серед центральних фігур матчу, але я не можу сказати, що він провів його слабко.
Пенальті на Макаренку був, як би емоційно з цим не сперечався Срна.
Арбітри помилились у двох епізодах із грою рукою. Ісмаїлі дійсно зіграв рукою, чим допоміг м’ячу не дістатись до Мораєса. Але бразилець зробив це за межами штрафного.
А Віда під час кутового вибив м’яч рукою. Це пенальті. У даному епізоді немає різниці, випадково це трапилось чи ні.
Підсумок
«Динамо» здивувало своєю агресією та інтенсивністю гри, але такий стиль вимагає регулярні ривки від футболістів. Через це динамівці під кінець матчу страждали від судом. У Лізі чемпіонів потрібно буде грати не менш динамічно, тому важливо зараз відновитись.
«Шахтар» Фонсеки поки що важко грає ключові матчі – поразка за Суперкубок, проти «Янг Бойз» і вольова нічия з «Динамо» в чемпіонаті. Але найголовніша зміна матчу між нашими грандами відбулась за межами поля – мінімум скандалів, ніяких бійок, навіть червоних карток і прояв поваги від тренерів. Така тенденція тільки радує.
