Кому вигідна ліквідація більшості районів на Івано-Франківщині?

 

У результаті запланованої адмінреформи, деякі населені пункти повністю позбавлять їхнього теперішнього статусу, а інші – “ощасливлять” і зроблять їх більш вагомими. Не виключено, що на Прикарпатті залишаться тільки три районні центри: Калуш, Коломия та Івано-Франківськ.

 

Кому на руку такі нововведення та якими будуть їх наслідки для галичан? Свого часу чимало галасу встиг наробити проект адміністративно-територіальної реформи, за яким пропонувалося по-новому перекроїти області України. Вірніше, поспіх, із яким вносився сам законопроект “Про об’єднання територіальних громад” на розгляд Верховної Ради.

 

Саме він мав стати стержнем цього чергового реформаторського проекту. Дехто із експертів уже встиг пов’язати це із бажанням посилити адмінресурс як складової підготовки до президентських виборів 2015 року. Так це чи не так – лише здогадки, проте що саме пропонувалося – куди цікавіше і … насторожуюче.

 

Адже реформа на місцях зовсім не зачіпає область і її владні повноваження. Читайте – основу вертикалі виконавчої влади на місцях. Решту об’єктів адміністративно-територіального устрою – “перекряїть” докорінно. Читайте – деякі населені пункти повністю позбавить їхнього теперішнього статусу, а інші – “ощасливить” і зробить їх більш вагомими.

Усе буде “заГромаджено”

За проектом, адміністративно-територіальна одиниця, яка буде створена, матиме назву “громада”. Відтак, громади можна порівняти із сучасними районами. Тому, всупереч іншим концепціям адміністративно-територіальної реформи, які грунтувалися на укрупненні районів, у даному випадку за основу взято принцип територіальної досяжності центру громади. Межа між громадами проходитиме по межі найнижчої вартості землі. Але це все – теорія.

А практично це виглядає так: кожна громада об’єднуватиме у своєму складі населені пункти. І найголовніше – громаді не варто сподіватися на повне збереження об’єктів соціально-культурного призначення, що є на її території.

Громадою керуватимуть старости і рада старост, куди входитимуть представники від кожної громади. Причому, староста – особа виборна, не має бути державним службовцем, а працюватиме за контрактом, який із ним укладатиме виконавчий орган ради. Заробітна плата залежатиме від кількості населення та розміру територіальної одиниці.

Також пропонується запровадити, поряд із міськими головами, посади сільського (селищного) старости. Згідно із законопроектом, ця роль відведена колишнім сільським головам тих сіл, що увійдуть до об’єднаної громади.

Найголовніше у законопроекті – це запровадження “закритої” системи при утворенні “об’єднаної громади”. Тому, кожна окрема громада може вийти зі складу об’єднаної за рішенням місцевого референдуму, але якщо це не призведе до зниження обсягу та якості послуг, що надаються її мешканцям. Проте, кінцеве рішення залишається за Верховною Радою.

Інфраструктура для реформи

Є низка таких сіл, де взагалі немає жодних бюджетних установ, окрім самих сільських рад. У той же час, у селах, катастрофічно не вистачає працівників соціальних служб, служб інфраструктури, землевпорядників і подібного роду людей. Це повинен бути той обслуговуючий персонал, який надає послуги. Керівництво ж треба суттєво обмежити у розмірах і зосередити у громаді.

Це особливо стосується сфери освіти, оскільки дитячі садочки мають бути у безпосередній близькості до місця проживання дітей. А самі школи варто укрупнити.Як показуєпрактика, результати зовнішнього незалежного оцінювання вищі у класах, де кількість учнів налічується більше двадцяти. Адже у великих школах акумульовані найкращі вчительські кадри, там педагог більше розвивається, а, отже, може дати вищий рівень знань.

 

Нове – це добре забуте старе?

Проект реформи, схоже, і справді розробляли ретельно. Загалом, уже попередньо відомі громади, які заплановано створити на території сучасних районів. Так, за інформацією, на території Івано-Франківської області має бути три райони: Калуський, Коломийський та Івано-Франківський. Імовірно, до складу Калуського району мають увійти Калуський, Долинський та Рожнятівський райони. До складу Івано-Франківського – Рогатинський, Галицький, Тисменицький, Богородчанський та Тлумацький. До складу Коломийського – Снятинський, Городенківський, Косівський, Верховинський, Надвірнянський та Коломийський райони.

Цікаво, що поділ здійснювався, подекуди, з урахуванням карт станом на 1940 рік. Так от, у процесі реформування адміністративно-територіального устрою України переважна частина нових громад, утворених унаслідок територіальної реформи, будуть за чисельністю і територією відповідати районам, що існували в УРСР до адміністративної реформи 1954-1960 років. Отож, до нас пропонують повернути колишній “сталінський” територіальний устрій. Передбачається, що середня чисельність сільської громади складе 9 тис. осіб, що включатиме у себе 16 населених пунктів. Важко уявити, як подібна уніфікація співвідноситься з Європейською хартією місцевого самоврядування.

Гроші – понад усе

За законопроектом, новостворені громади отримуватимуть від держави матеріальну стимуляцію у вигляді субвенції. Але тільки за поданням обласних державних адміністрацій, і лише при відповідності Перспективному плану (якого ніхто не бачив). Цікава і форма розподілу цієї субвенції. Вона ділиться між громадами пропорційно до площі і населенню у рівних частках. Тобто, маленька громада, що розташована на великій площі, може одержати більше, ніж густонаселена на невеликій площі.

Адміністративно-територіальна реформа є однією з передумов упорядкування обігу бюджетних коштів у державі. До прикладу, в Україні субвенції на капітальні видатки передбачені тільки для тих населених пунктів, чисельність населення яких – більша 10 тис. осіб. Тож, практично всі сільські населені пункти приречені на занепад. Попри поширену думку, не врятує їх навіть інтенсивний розвиток сільського господарства. У сучасних умовах сільське господарство може приносити прибуток, коли площа оброблених угідь – не менша, ніж 10 тис. гектарів. І навіть для обслуговування такого господарства потрібно всього 100 чоловік. Дещо більше працівників треба для тваринницького господарства.

У сучасному селі знайти роботу практично неможливо. Практика показує, що відстань до робочого місця, яку людина готова долати щодня – не більше 15 км. Відтак, запропоновано розробити такий адміністративно-територіальний устрій, який зробив би центри адміністративно-територіальних одиниць досяжними.

Там у віддалених селах людина або виїжджає, або спивається. Це – дуже неприємна ситуація, оскільки немає роботи.

У Європі віднайшли свою модель існування сільської місцевості: людина живе у селі, а працює у місті. В Україні так відбувається теж. Але адміністративно-територіальний устрій спрямований на узаконення цієї схеми. Тобто, влада є там і обслуговує ту територію, де живе людина, яка працює на цій території.

Відтак, більше питань виникне щодо організації управління адміністративно-територіальними одиницями, що для сучасних районних центрів є надзвичайно важливо. Зокрема, нині повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування накладаються. І коли із голови місцевої державної адміністрації за зроблене запитують “згори”, то із міського голови — “знизу”, тобто, його виборці. Відтак, ці повноваження доцільно буде розмежувати. Із відання державних адміністрацій можуть відійти, зокрема, медицина та освіта.

Необхідність, вигадка чи… політична доцільність?

І якщо самоврядування діятиме на рівні громад, районів і області, то держадміністрації будуть створені тільки на рівні районів і областей. У їхньому віданні залишаться функції, які по всій державі мають бути забезпечені однаковою мірою. Зокрема, це пенсійний і соціальний захисти, санітарно-епідеміологічний і ветеринарний нагляди, державне казначейство, цивільний захист і правоохоронні органи.

Окрім того, органи державної влади контролюватимуть органи місцевого самоврядування. Там же будуть розташовані і методологічні центри. Адже, логічно, що контролюючий центр має визначати методологію діяльності галузі.

Та чи все це робиться задля такої благородної справи? Подейкують, що проект адміністративно-територіальної реформи існує задля… зміни виборчої системи. А саме – зі змішаної на мажоритарну і переходу до двопалатного парламенту.

За таких обставин, нижню палату депутатів у складі 300 осіб, обиратимуть за мажоритарною системою, а вищу – в представницьких органах влади, тобто депутати обласних рад.

Як відомо, депутатів місцевих рад обирали восени 2010 року за змішаною системою. Натомість, як прогнозують деякі експерти, наступні вибори депутатів міських та обласних рад можуть бути проведені за мажоритарною системою з подальшим утворенням районних та обласних виконавчих комітетів, як це було в 90-х роках минулого століття.

Втім, проекти двопалатного парламенту уже були, і закінчилося все відомо чим. Та чи не повторить адміністративно-територіальна реформа долю усіх попередніх задумів?

 

Едуард Волоськевич, спеціально для Версій


Коментарі (8)

ник 2013.04.15, 21:23
п.Волоськевич поспішав, доповнюю: карта дає 101 район. право области має лиш Київ. А Дніпро -се буде район на 2 мільйони жителів?!! тоже Дони, запорожці, одеса, львів на 1,5млн. нерівність гірша як дотепер, але дістают анархію, то є виборність голів районів, а на факті малих нинішних областий. тому такі і великі райони на сході і малі у нас, аби їх мафія мала великі самоврядні території, той же закон про мови!!! бо надати самовряд областим побоялисі, аби їх не відірвало від держави. Але і не звели їго в район на 50тис. ІФ: 1440тис.3=380тис! у районі, се на 16 громад=30тис. у громаді, а се малий район, правда, сільскі громади будут за винятком жителів нині трох обл.міст, наприклад для ІФ району одна громада сіл буде до 15тис., а райцентрів нинішних взагалі вже не буде, вони станут центрами громад, Тому адміну я тут виджу мало, а є економія бюджету і великі володіння олігархів, тіпа районів, а в облцентрах будут рулити люди папи
Сергій 2013.04.16, 10:25
шумовиння здіймають, щоб якнайскоріше сланцевий газ видобути і бабла наварити
сор 2013.04.16, 09:55
Якщо це все дійсно так, то це означає руйнацію регіональної інфрастутури і соціальну деградацію. Бо зникнуть не лише корумповані чиновники, а й районна лікарня, пошта, санепідемстанція, бібліотека і тд., а вся містечкова інтелігенція виїде на заробітки закордон. І тоді, не дай Бог, замість гарненького містечка, яким є Надвірна, за якийсь час матимемо велике село з населенням у складі пенсіонерів та алкоголіків, та ще й "без сільради".
голос 2013.04.16, 09:57
Адміністративно-територіальну реформу слід проводити вже давно,тому що зараз вже застаріла нинішня система керування територією! Треба скоротити кількість районів до 2-3, а сільських рад ба більше!Буде більше фінансування укрупнених територій і розвиток громади
Сергію 2013.04.16, 11:58
Адміністративно-територіальна реформа не така вже біда: зменшиться число тих кого повинен годувати бюджет - буде лише 3 райони, а отже лише 3 голови адміністрацій; на території сучасних районів області - всередньому по 35-40 голів рад, а буде лише 3. набагато зменшиться дармоїдів.Тому так всі хочуть зберегти свої насиджені місця.Це зовсім не турбота про людей і про вирішення їх проблем.
галя 2013.04.17, 11:23
Той, хто почитав усі блоги повинен був зробити висновок, що суть реформи повинна бути спрямована, у першу чергу, на ліквідацію паралелізму і безтолку у нінішній структурі як районних, так і обласних органів. Ну для чого потрібні два великих начальники (у раді та адміністрації) та обслуговуючий іх апарат? Для чого у кожному селі та хуторі сільська рада з головою (бувшим трактористом)? Для кого створені нинішні реєстратори, БТІ та інші корупційні структури? А якщо бути чесним, то що за останні 20 років було зроблено для людей, для того, щоб вони мали роботу, могли спокійно і гідно жити і виховувати своїх дітей?
А2 2013.04.17, 16:16
Адміністративна реформа – це вимога часу. Але варіант, що аналізується у статті не спростить, а, навпаки, ускладнить й без того складну ситуацію в Україні. В нас й так надмірно роздутий бюрократичний апарат та фактичне двовладдя на місцях. Цей проект збільшує число «державних мужів», декламуючи при цьому укрупнення районів та громад. ЯКА З ЦЬОГО КОРИСТЬ? Не про те думають наші законотворці, що розробляють подібні «шедеври» і нібито «дбають про народне добро» і «економію бюджетних коштів». Влада для народу, не навпаки!
ворон 2013.04.19, 14:31
Головне - ГАЛИЦЬКА АВТОНОМІЯ Решта - похідне .
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1919
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1014
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1188
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1624
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2823 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3917

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1117

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

625

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

434

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1155
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5767
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5316
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10714 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1395
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1407
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7627
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1098
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15948
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

517
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1519
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1971
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1861