В Європі закривають паби: експерти задумуються, чи спрацює це під час чергового спалаху Covid

Оскільки зараз Європа повідомляє про збільшення випадків коронавірусу, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, їх більше ніж у США, Бразилії та Індії, багато урядів закривають паби та бари або обмежують їх робочий час в надії уникнути суворіших карантинних обмежень.

Це погана новина для тих, хто любить випити, від Брюсселя до Парижа чи Единбурга, і завдасть удару по сектору гостинності. Але чи спрацює стратегія?

У Берліні — місті, що славиться своїм нічним життям — бари залишаються відкритими, але нові правила, які набувають чинності в суботу, означають, що їх доведеться закрити о 23:00 разом з ресторанами та магазинами.

З 23:00 до 6 години ранку дозволено збиратися у товаристві не більше п’яти осіб, у закритому приміщенні одночасно дозволяється перебувати не більше ніж 10-тьом людям. Заходи, як очікується, залишатимуться чинними щонайменше до кінця жовтня.

Для Штефана Зенова, 41-річного власника двох берлінських барів, одного з популярних кварталів Фрідріхсхайна та іншого в Пренцлауер Берг, нові обмеження є неприємним ударом.

За його словами, раніше він мав прибутковий бізнес, а зараз намагається утриматися на плаву після введення у Німеччині карантину на початку цього року, і він може повністю закритися без додаткової допомоги держави.

"Це повертає нас на 10 кроків назад", - сказав чоловік. "Щомісяця у нас є мінус, але ми хотіли б продовжити працювати. Проте, насправді, тепер з цими новими обмеженнями, ми більше не впевнені, чи зможемо. Я вірю, що ця комендантська година буде діяти принаймні до березня чи квітня наступного року.''

Він замислюється про скасування обмежень раніше, щоб спробувати утримати свій бізнес.

"Зазвичай влітку ми відкриваємося о 20:00 год, взимку - о 19:00 і працюємо до останнього клієнта. Але зараз, коли встановлена комендантська година, ми думаємо відкриватись о 17:00 год, щоб люди, йдучи з роботи, могли взяти випивку по дорозі додому. Це модель, яку вже створила Австралія, але я не впевнений, що це справді спрацює для такого міста, як Берлін."

Зенов також скептично ставиться до того, що обмеження спрацюють.

"У людей є потреба збиратися - святкувати разом. Я не думаю, що комусь подобається, коли їм говорять, що вони не можуть робити - на мій погляд, вони будуть продовжувати ходити на вечірки. Заборони не допоможуть! Не можна сказати молодим людям у 20–30 років припинити гуляти. Я думаю, що новий закон може мати негативний вплив. Люди організовуватимуть приватні вечірки."

Але міністр охорони здоров'я Єнс Шпан попередив у четвер, що зараз не момент для Німеччини відмовлятися від обмежень.

"Навряд чи будь-яка інша країна Європи також справлялася з кризою до цього часу. Але ми не повинні азартно грати, втрачаючи те, чого досягли", - сказав він.

"Ситуація у Берліні показує, що необережна та часом необізнана поведінка під час пандемії може швидко змінити ситуацію на гірше".


Брюссель на місяць закриває бари

Інші країни вживають більш радикальних заходів, намагаючись збалансувати економічні вимоги та зростаючий тиск на медичні послуги.

У четвер уряд зобов'язав бари та кафе в столиці Бельгії Брюсселі закритися на місяць, намагаючись стримати високий рівень зараження там.

У середу міністр-президент Брюселя Руді Верворт заявив, що професійні та аматорські спортивні клуби також повинні закрити свої бари на місяць, а вживання алкоголю в громадських приміщеннях заборонено по всьому місту.

Зараз Брюссель "займає друге місце серед найбільш постраждалих європейських столиць між Мадридом та Парижем", із 505 випадками на 100 000 громадян, заявив офіційний представник Ів Ван Летем під час брифінгу щодо коронавірусу.

Цей крок відбувся на наступний день після введення жорсткіших обмежень для приблизно 11,5 мільйонів жителів країни. Жителі Бельгії тепер повинні обмежити свої соціальні контакти лише трьома людьми на місяць, а приватні внутрішні збори — до чотирьох осіб. Відпочинок на свіжому повітрі обмежений чотирма особами, за винятком тих, хто проживає в одному домогосподарстві. Кафе та ресторани можуть обслуговувати не більше чотирьох людей за столиком і повинні закривати свої двері до 23:00 год.

Прем'єр-міністр Бельгії Олександр де Кроо заявив, що обмеження розроблені, щоб "уникнути загального закриття на карантин" на тлі "дуже тривожної" тенденції поширення пандемії.

Оскільки кількість випадків коронавірусу різко зростає й у сусідній Франції, бари та кафе столиці Парижа отримали наказ закритися ще у вівторок на два тижні. Ресторани там можуть залишатися відкритими лише за умови дотримання суворих правил гігієни та соціальної дистанції, заявили у міністерстві охорони здоров'я.

Люди випивають на вулиці в кафе в Сохо, в центрі Лондона, 23 вересня
TOLGA AKMEN / AFP / Getty Images

Люди випивають напої, сидячи на терасі бару у столиці Франції Парижі 3 жовтня 2020 року
CHRISTOPHE ARCHAMBAULT / AFP / Getty Images


Ще чотирьом містам - Ліллю, Ліону, Греноблю та Сент-Етьєну - рекомендували закрити бари, тренажерні зали та спортивні центри з суботи, оскільки Франція повідомила про рекордні 18 746 нових заражень у четвер. Рівень зараженості в Тулузі та Монпельє "викликає занепокоєння", і вони можуть стати наступними містами, на яких поширюватимуться нові обмеження, заявив міністр охорони здоров'я Олів'є Веран.

Минулого місяця бари в Марселі, що на узбережжі Середземномор’я Франції, вже отримали вимогу закритися, оскільки там зросли показники захворюваності.

У минулу п’ятницю в столиці Іспанії Мадриді та навколишніх містах також набули чинності жорсткіші обмеження проти коронавірусу. Нові обмеження вимагають, щоб люди сиділи вдома, за винятком того, щоб ходити на роботу, на заняття, складати іспити, виконувати юридичні зобов’язання або в екстремальних обставинах.

Магазини, бари та ресторани повинні зменшити свою місткість на 50%, пропонувати лише сервірування столу та закриватися раніше.

Бари та ресторани повинні бути закриті о 23:00 год, останній відвідувач — за годину до закриття.

Навіть в Ісландії, яка наблизилася до зникнення вірусу протягом літа, зараз спостерігається зростання кількості інфікованих. У понеділок там закрили бари на два тижні, а також нічні клуби, фітнес-центри та ігрові заклади та обмежити зібрання до 20 осіб.

Глобальний експерт у галузі охорони здоров'я Пітер Дробак, директор Центру соціального підприємництва Сколла при Оксфордській бізнес-школі Саїдського університету в Оксфорді, заявив CNN, що уряди Європи намагаються знайти баланс між накладанням обмежень на соціальну взаємодію та підтримкою бізнесу.

За його словами, бари, нічні клуби та ресторани є "очевидними кандидатами" на закриття, враховуючи те, що відомо про передачу вірусу.

"Це, як правило, трапляється, і більшість скупчень, які ми бачили, у закритих приміщеннях, які переповнені та мають тривалий контакт між людьми. Відвідувачі розмовляють, сміються та вживають алкоголь та збільшують ризик передачі інфекції,"- сказав він.

"Ми повинні думати про соціальну цінність та соціальні витрати, коли ми думаємо про те, що ми хочемо тримати відкритим, а що хочемо закрити. Це передбачає деякі дуже важкі компроміси, але, якщо вам доводиться вибирати між тим, щоб тримати відкритими бари чи школи, більшість людей обирає школи".

Тераса бару закрита в Parvis de Saint-Gilles у Брюсселі 7 жовтня
HATIM KAGHAT / BELGA MAG / AFP / Getty Images

Охоронець вимірює температуру клієнтів у барі в Ліверпулі, північно-західна Англія, 2 жовтня.
OLI SCARFF / AFP / Getty Images


Без алкоголю в приміщенні шотландських пабів

Шотландія - ще одна країна, яка з п’ятниці вводить суворі обмеження щодо обслуговування закладів з алкогольними напоями, оскільки вона бореться зі зростанням рівня зараження.

Пабам, барам, кафе та ресторанам заборонять подавати алкоголь у приміщенні протягом 16 днів, заявив перший міністр Нікола Стерджен у середу. Їх також потрібно буде закрити о 18:00 год, крім ресторанів готелів, що обслуговують своїх мешканців.

Ліцензовані заклади все ще можуть подавати алкоголь на вулиці до комендантської години, до 22:00 по всій території країни. Однак у центральних частинах Шотландії - включаючи Глазго та Единбург - усі ліцензовані заклади будуть закриті з п'ятниці, за винятком ресторанних закладів, що обслуговують мешканців.

Стерджен заявив, що обмеження "мали бути коротривалими, аби зупинити тривожне збільшення кількості інфекцій". Але Шотландська асоціація ліцензованої торгівлі попередила про плутанину, схарактеризувавши ці вказівки як "руйнування" бізнесу.

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон може також прийняти більш жорсткі заходи у деяких районах Англії, особливо на півночі, де рівень інфікованості зростає.

З кінця минулого місяця комендантська година вже діє для пабів та ресторанів в Англії. Також уряд заборонив збиратися більше ніж шістьом людям.

Доктор Джуліан Тан, почесний доцент кафедри респіраторних наук в Університеті Лестера, повідомив британському Науковому медіацентру, що хоча деякі обмеження, такі як комендантська година після 22:00, може здатися безглуздою, її суть полягала в зменшенні кількості контактів між людьми.

"Це не означає, що вірус припиняє передачу після 22:00 год. Віна просто діє для того, щоб розпорошити людей, щоб зменшити кількість людей, на яких він може поширитися", - сказав Танг.

"Але для ефективності дух комендантської години повинен підтримуватися і після того, як люди залишають паби - і не для того, щоб люди ходили до супермаркетів чи в гості, щоб продовжувати пити або спілкуватися, а щоб тихо йти додому, перебувати в соціальному віддаленні, щоб допомогти зупинити передачу вірусу".

Важливо дати час, щоб обмеження спрацювали, додав Танг, може пройти три-чотири тижні, перш ніж їх вплив буде належним чином оцінений. Однак цього може бути занадто мало, застеріг він.

"Оскільки зараз випадки захворювання на Covid-19 зростають так швидко серед населення, таких обмежень може бути недостатньо для зменшення подальшої передачі вірусу за цей короткий проміжок часу - і, на жаль, зараз можуть знадобитися більш жорсткі заходи".

Дробак також попередив, що дуже обережний, поетапний підхід може дати зворотний ефект.

"Ранні дії, як правило, шлях, тому що ви не можете обігнати експоненціальне зростання", - сказав він. "Чим довше ми йдемо маленькими кроками з великим зростанням випадків, тим важче взяти речі під контроль".

за матеріалами CNN


10.10.2020 6445
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

91
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

419
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1664
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1406
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1355 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1239

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

437

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

524

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

761

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1806
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

179
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1237
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

732
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

183
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1415
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

997
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1551 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

370
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

506
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1204
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1505
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1012