Кореспонденти Суспільного Карпати побували у відділенні інтенсивної терапії міської клінічної лікарні № 1.
Чи вистачає засобів індивідуального захисту та про свою роботу під час пандемії розповідають медики реанімації франківської лікарні, передає Фіртка.
Ярослав Рошак від початку епідемії працював у приймальному покої. Проте вже близько місяця лежить у відділенні інтенсивної терапії. Каже, не здивувався, коли захворів.
"Я захворів 19-го серпня, піднялася температура. Був госпіталізований, лежав у терапії, але 28-го серпня знову піднялася температура, стан погіршився, наростав цукор. І мене перевели в реанімацію, бо було низьке насичення організму киснем", - пригадує лікар.
Наталія Грималюк працює медсестрою від початку пандемії. Коронавірусом перехворіла найперша з усього персоналу лікарні. Не зважаючи на те, що її зміна триває 24 години – думки звільнитися не було.
"Починається у мене зміна о 8-й ранку. Я вдягаю костюм захисту і йду до своїх пацієнтів. Зранку ми беремо аналізи. Ті, які лікар назначає. Кров з вени. Потім з 10-ї години ми починаємо вимірювати температуру, тиск, сатурацію хворим і так кожні дві години", - розповідає медсестра.
Лікарка-рентгенолог Анна Гаврилів розповідає, що за день звертається близько 20-ти пацієнтів.
"Я найменше контактую із пацієнтами. Більше контактує лаборант, бо він їх укладає. Я переважно у захисному костюмі, масці", - каже лікарка.
Завідувач відділення анестезіології інтенсивної терапії міської клінічної лікарні № 1 Любомир Боднарук каже, від початку пандемії не звільнився жоден лікар. З 37 працівників перехворіло 16.
"Засобами індивідуального захисту ми забезпечені на всі 100%. Є захист для всіх працівників, для чергового персоналу, який змінюється позмінно, міняються маски по часу використання. Адаптувався персонал. Адаптувався з тієї точки зору, що вже є певний ритм роботи, режим виробився", - розповідає Боднарук.
За словами керівника міської клінічної лікарні № 1 Тараса Василика, не зважаючи на усі труднощі, медики продовжують лікувати хворих.
"Що стосується наших працівників – вони просто молодці, починаючи від молодших медсестер закінчуючи лікарями. Звичайно, прикро, бо хтось з них захворів, хтось зараз хворіє. А хто перехворів, прийшов, працює і далі допомагає", - каже Тарас Василик.
