Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (ПНУ) є найбільшим зі закладів вищої освіти Івано-Франківської області, який налічує 17,5 тисяч студентів.
Які нові спеціальності або освітні програми планують розвивати та в чому вбачають розвиток університету, Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора університету, професором Ігорем Цепендою.
"Ми сформували класичний університет. На сьогодні, якщо проаналізувати факультети, які є в університеті, інститути, вони відповідають класичному університету будь-якої європейської країни.
Звичайно, що в умовах кардинальних змін, які відбуваються і прогресу цього буде недостатньо, але ми тримаємо руку на пульсі.
Перші напрями, які ми зараз хочемо підсилити і максимально розвивати, — це медицина та штучний інтелект", — каже Ігор Цепенда.
Зі слів ректора, перший крок, який зробили, — це відкрили магістерську програму спільно з колегами — Тюбінгенським університетом в Німеччині, яка стосується біоінформатики.
"Це програма, яка об'єднує і міждисциплінарну, і міжфакультетну. Тобто, ми маємо з одного боку біохіміків, з іншого боку — інформатиків.
Це напрям, який йде в бік так званої персоналізації медицини, тому що в світі вже близько 20 мільйонів людей лікуються за допомогою штучного інтелекту.
Це не означає, що лікарів нам не потрібно, але це значно підсилить наші лікарські кадри, які матимуть більшу можливість допомогти людині".
З іншого боку, фізики ґрунтовно розвивають програму «Медична фізика», уточнює Ігор Цепенда.
"Нещодавно відбулися цікаві розмови у нас в онкодиспансері за участю головного лікаря Ігоря Дмитренка про те, що такі потужні онкологічні центри потребують фізиків в обслуговані радіаційного обладнання. Це надзвичайно складна апаратура та процеси, які вимагають знань та зусиль.
Наприклад, маємо електронні мікроскопи, які також вимагають додаткових долучень, пов'язаних з радіаційними елементами.
Все це ще раз говорить про те, що в багатьох випадках ми намагаємося розуміти і оцінити світові тенденції, які відбуваються, і максимально наблизити їх до підготовки фахівців.
Ще один напрямок. Протягом багатьох років ми були успішними в робототехніці, і знову повертаємося до цього питання.
До речі, декілька місяців тому на Піп Івані вже випробовували робота, який на швидкості 5-7 км/год може долати на одному заряді близько 25 кілометрів, вивозячи вантаж 300 кілограмів. Він на гусеницях, може пілотуватися і людиною, і за допомогою дрона.
Україна втратила внаслідок еміграційних процесів багато людей, але розвиток роботизації, штучного інтелекту дозволяє зменшувати кількість втрат.
Ми це розуміємо, аналізуємо і працюємо в цьому напрямку спільно із нашими партнерами, тому що такі питання вимагають великих зусиль для розвитку.
Зокрема, повертаючись до Міжнародного центру зустрічі в Микуличині, окрім діалогу ми зацікавлені в тому, щоб молоді люди починали перші стартапи, які пізніше вони змогли б вже розвивати в своїх університетах, об'єднуючи свої команди".
Окрім того, додає ректор ПНУ, готують великий IT-хаб, де проводитимуть (і вже мають обладнання) комп'ютерну симуляцію прийняття рішень для молодих лідерів.
"Цікаві моделі, які дозволяють побачити швидкість мислення, неординарність мислення людини.
Хочемо робити такі речі навіть для органів місцевого самоврядування, — ще один напрямок роботи в регіоні та громадах.
Загалом, успіх університету полягає в тому, що він має потужну грантову історію (зараз у в нас є гранти, які перевищують мільйони євро) завдяки не тільки ідеям, цікавим проєктам, а саме тому, що вони супроводжуються та успішно завершуються.
Коли говоримо про Міжнародний науковий центр-обсерваторію, то він ввійшов в сімку найкращих проєктів, реалізованих в рамках програми «Україна – Польща» з 2014 по 2020 роки, відзначених саме європейськими програмами".
Більше про функціонування ПНУ під час війни читайте у матеріалі: «Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
