ISW: українські сили просунулись на 10 км в Курську область
08.08.2024, 10:45
Міжнародний автомобільний пункт пропуску Суджа нібито після подій 6−7 серпня 2024 року
(фото: Сергій Стерненко/Telegram)
Американський Інститут вивчення війни підтверджує просування українських сил вглиб Курської області РФ протягом останніх двох днів.
Українські сили просунулись на 10 кілометрів у Курську область Росії в рамках механізованих наступальних операцій на російській території 7 серпня, зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), пише DW.
"Цей прорив став значущим етапом у конфлікті, підкресливши здатність українських військових досягати успіхів навіть на території ворога", — йдеться у звіті опублікованому у середу, 7 серпня.
Кадри геолокації, опубліковані 6 та 7 серпня, свідчать, що українська бронетехніка просунулася до позицій уздовж траси 38К-030, приблизно за 10 кілометрів від міжнародно визнаного кордону.
Поточний підтверджений масштаб і розташування українських просувань у Курській області свідчать про те, що українські сили прорвали принаймні дві російські оборонні лінії та укріплений пункт, зазначають аналітики.
Українські сили захопили 45 квадратних кілометрів території
Російське інсайдерське джерело, яке цитують аналітики Інституту, стверджує, що українські сили зайняли 45 квадратних кілометрів території в Курській області від початку операції 6 серпня.
Інші російські джерела повідомляють, що українські сили захопили загалом 11 населених пунктів, включно Ніколаєво-Дар'їно (1,5 кілометра на північ від кордону з Сумською областю), Дар'їно (три кілометри на північ від кордону з Сумською областю) і Свердликово (на схід від району Ніколаєво-Дар'їно-Дар'їно) та діють у межах Любимівки (вісім кілометрів на північ від кордону з Сумською областю).
Російські джерела вказують, що українські сили намагаються просунутися вздовж траси 38К-030 Суджа-Кореново, а відомий кремлівський блогер заявив, що до 18:00 за місцевим часом 7 серпня українські сили просунулися як на північний захід, так і на південний схід уздовж траси і зараз ведуть бої на околицях Кореново (у північно-західному напрямку) та Суджі (у південно-східному напрямку).
У ISW стверджують, що українські сили боролися за контроль над контрольно-пропускним пунктом Суджа та газорозподільною станцією Суджа (на південний захід від Суджі вздовж траси 38К-004, за 500 метрів від кордону Сумської та Курської областей).
Геолоковані знімки, опубліковані 7 серпня, показують, що українські сили захопили понад 40 російських військовополонених на контрольно-пропускному пункті Суджа, а "Радіо Свобода" оприлюднило супутникові знімки, які показують значні пошкодження будівель на контрольно-пропускному пункті Суджа.
Батальйон "Ахмат" у Суджі
Український військовий оглядач Костянтин Машовець, якого цитують у звіті, повідомив 7 серпня, що невизначений підрозділ 71-го мотострілецького полку з Чечні (58-а загальновійськова армія, Південний військовий округ) був направлений безпосередньо до Суджанського району.
Це узгоджується з деякими повідомленнями з українських та російських джерел, що кадри з соціальних мереж показують підрозділи чеченського батальйону "Ахмат" у районі Суджі вже понад тиждень.
Повідомляється, що чеченські підрозділи зазнали дуже великих втрат у результаті українських атак у Кореновському районі 7 серпня.
У Кремлі реагують суперечливо
Реакція Кремля на українські наступальні дії в Курській області поки що залишається суперечливою, зазначають аналітики ISW. Російські чиновники намагаються збалансувати подання цього випадку як значну українську ескалацію, водночас уникаючи перебільшення його потенційних наслідків, щоб не викликати внутрішнє невдоволення.
Деякі російські військові блогери різко критикували російське військове командування за те, що воно не виявило підготовку до українських наступальних операцій у Курську область або не запобігло їм.
Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.
«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.
Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.
Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.
Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.
Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…
Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.
Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.
Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?
З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».
Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».
Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.
Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.
