ISW: українські сили просунулись на 10 км в Курську область
08.08.2024, 10:45
Міжнародний автомобільний пункт пропуску Суджа нібито після подій 6−7 серпня 2024 року
(фото: Сергій Стерненко/Telegram)
Американський Інститут вивчення війни підтверджує просування українських сил вглиб Курської області РФ протягом останніх двох днів.
Українські сили просунулись на 10 кілометрів у Курську область Росії в рамках механізованих наступальних операцій на російській території 7 серпня, зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), пише DW.
"Цей прорив став значущим етапом у конфлікті, підкресливши здатність українських військових досягати успіхів навіть на території ворога", — йдеться у звіті опублікованому у середу, 7 серпня.
Кадри геолокації, опубліковані 6 та 7 серпня, свідчать, що українська бронетехніка просунулася до позицій уздовж траси 38К-030, приблизно за 10 кілометрів від міжнародно визнаного кордону.
Поточний підтверджений масштаб і розташування українських просувань у Курській області свідчать про те, що українські сили прорвали принаймні дві російські оборонні лінії та укріплений пункт, зазначають аналітики.
Українські сили захопили 45 квадратних кілометрів території
Російське інсайдерське джерело, яке цитують аналітики Інституту, стверджує, що українські сили зайняли 45 квадратних кілометрів території в Курській області від початку операції 6 серпня.
Інші російські джерела повідомляють, що українські сили захопили загалом 11 населених пунктів, включно Ніколаєво-Дар'їно (1,5 кілометра на північ від кордону з Сумською областю), Дар'їно (три кілометри на північ від кордону з Сумською областю) і Свердликово (на схід від району Ніколаєво-Дар'їно-Дар'їно) та діють у межах Любимівки (вісім кілометрів на північ від кордону з Сумською областю).
Російські джерела вказують, що українські сили намагаються просунутися вздовж траси 38К-030 Суджа-Кореново, а відомий кремлівський блогер заявив, що до 18:00 за місцевим часом 7 серпня українські сили просунулися як на північний захід, так і на південний схід уздовж траси і зараз ведуть бої на околицях Кореново (у північно-західному напрямку) та Суджі (у південно-східному напрямку).
У ISW стверджують, що українські сили боролися за контроль над контрольно-пропускним пунктом Суджа та газорозподільною станцією Суджа (на південний захід від Суджі вздовж траси 38К-004, за 500 метрів від кордону Сумської та Курської областей).
Геолоковані знімки, опубліковані 7 серпня, показують, що українські сили захопили понад 40 російських військовополонених на контрольно-пропускному пункті Суджа, а "Радіо Свобода" оприлюднило супутникові знімки, які показують значні пошкодження будівель на контрольно-пропускному пункті Суджа.
Батальйон "Ахмат" у Суджі
Український військовий оглядач Костянтин Машовець, якого цитують у звіті, повідомив 7 серпня, що невизначений підрозділ 71-го мотострілецького полку з Чечні (58-а загальновійськова армія, Південний військовий округ) був направлений безпосередньо до Суджанського району.
Це узгоджується з деякими повідомленнями з українських та російських джерел, що кадри з соціальних мереж показують підрозділи чеченського батальйону "Ахмат" у районі Суджі вже понад тиждень.
Повідомляється, що чеченські підрозділи зазнали дуже великих втрат у результаті українських атак у Кореновському районі 7 серпня.
У Кремлі реагують суперечливо
Реакція Кремля на українські наступальні дії в Курській області поки що залишається суперечливою, зазначають аналітики ISW. Російські чиновники намагаються збалансувати подання цього випадку як значну українську ескалацію, водночас уникаючи перебільшення його потенційних наслідків, щоб не викликати внутрішнє невдоволення.
Деякі російські військові блогери різко критикували російське військове командування за те, що воно не виявило підготовку до українських наступальних операцій у Курську область або не запобігло їм.
Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.
Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.
Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.
На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.
Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.
Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.
Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.
Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».
Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.
Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.
Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.
