ISW: українські сили просунулись на 10 км в Курську область
08.08.2024, 10:45
Міжнародний автомобільний пункт пропуску Суджа нібито після подій 6−7 серпня 2024 року
(фото: Сергій Стерненко/Telegram)
Американський Інститут вивчення війни підтверджує просування українських сил вглиб Курської області РФ протягом останніх двох днів.
Українські сили просунулись на 10 кілометрів у Курську область Росії в рамках механізованих наступальних операцій на російській території 7 серпня, зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), пише DW.
"Цей прорив став значущим етапом у конфлікті, підкресливши здатність українських військових досягати успіхів навіть на території ворога", — йдеться у звіті опублікованому у середу, 7 серпня.
Кадри геолокації, опубліковані 6 та 7 серпня, свідчать, що українська бронетехніка просунулася до позицій уздовж траси 38К-030, приблизно за 10 кілометрів від міжнародно визнаного кордону.
Поточний підтверджений масштаб і розташування українських просувань у Курській області свідчать про те, що українські сили прорвали принаймні дві російські оборонні лінії та укріплений пункт, зазначають аналітики.
Українські сили захопили 45 квадратних кілометрів території
Російське інсайдерське джерело, яке цитують аналітики Інституту, стверджує, що українські сили зайняли 45 квадратних кілометрів території в Курській області від початку операції 6 серпня.
Інші російські джерела повідомляють, що українські сили захопили загалом 11 населених пунктів, включно Ніколаєво-Дар'їно (1,5 кілометра на північ від кордону з Сумською областю), Дар'їно (три кілометри на північ від кордону з Сумською областю) і Свердликово (на схід від району Ніколаєво-Дар'їно-Дар'їно) та діють у межах Любимівки (вісім кілометрів на північ від кордону з Сумською областю).
Російські джерела вказують, що українські сили намагаються просунутися вздовж траси 38К-030 Суджа-Кореново, а відомий кремлівський блогер заявив, що до 18:00 за місцевим часом 7 серпня українські сили просунулися як на північний захід, так і на південний схід уздовж траси і зараз ведуть бої на околицях Кореново (у північно-західному напрямку) та Суджі (у південно-східному напрямку).
У ISW стверджують, що українські сили боролися за контроль над контрольно-пропускним пунктом Суджа та газорозподільною станцією Суджа (на південний захід від Суджі вздовж траси 38К-004, за 500 метрів від кордону Сумської та Курської областей).
Геолоковані знімки, опубліковані 7 серпня, показують, що українські сили захопили понад 40 російських військовополонених на контрольно-пропускному пункті Суджа, а "Радіо Свобода" оприлюднило супутникові знімки, які показують значні пошкодження будівель на контрольно-пропускному пункті Суджа.
Батальйон "Ахмат" у Суджі
Український військовий оглядач Костянтин Машовець, якого цитують у звіті, повідомив 7 серпня, що невизначений підрозділ 71-го мотострілецького полку з Чечні (58-а загальновійськова армія, Південний військовий округ) був направлений безпосередньо до Суджанського району.
Це узгоджується з деякими повідомленнями з українських та російських джерел, що кадри з соціальних мереж показують підрозділи чеченського батальйону "Ахмат" у районі Суджі вже понад тиждень.
Повідомляється, що чеченські підрозділи зазнали дуже великих втрат у результаті українських атак у Кореновському районі 7 серпня.
У Кремлі реагують суперечливо
Реакція Кремля на українські наступальні дії в Курській області поки що залишається суперечливою, зазначають аналітики ISW. Російські чиновники намагаються збалансувати подання цього випадку як значну українську ескалацію, водночас уникаючи перебільшення його потенційних наслідків, щоб не викликати внутрішнє невдоволення.
Деякі російські військові блогери різко критикували російське військове командування за те, що воно не виявило підготовку до українських наступальних операцій у Курську область або не запобігло їм.
Про те, як змінилося життя після повномасштабного нападу окупантів у 2022 році, мета встановлення світового рекорду та ставлення до сучасних методів мобілізації, ветеран Степан Савчук поділився з журналісткою Фіртки.
Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.
Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.
Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.
Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.
Протягом місяця на різноманітних інтернет-ресурсах та соцмережах розкручується тема «гоніння на православних і заборона УПЦ». Почався цей галас відтоді як Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у росії.
Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.
Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?
Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії 1 123 релігійні громади перейшли з Української православної церкви московського патріархату до Православної церкви України.
У програмі концерту — добре знайомі та незабутні пісні Володимира Івасюка, Мирослава Скорика, Богдана Весоловського, Кузьми Скрябіна, Ігоря Білозіра, Володимира Якимця, Ярослава Нудика, повідомили організатори.
Пропозиції Асоціації міст України до проєкту Держбюджету-2025 підтримав Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 26 вересня 2024 року.
Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду.
Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка.
Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».
