Буша — стародавня Антаварія, місто кам’яних легенд (фото)

 

 

 

Кажуть, що поселення, яке розташоване в долині трьох річок, стоїть на місці сили.

 

Якби каміння могло говорити, воно б розказало багато цікавого про Бушу. Того, чого більш ні від кого не почути. Каміння бачило історію і знає древні таємниці. Дохристиянський скельний храм; цінні археологічні знахідки часів III тис. до н. е.; парк скульптур; давня фортеця, що обороняла Бушу від ворожих нападів; три цікавих музеї; та інші природні та архітектурні пам’ятки. З 2000 року «Бушею» став називатися істо́рико-культу́рний заповідник.

Колись ця перлина Вінничини була одним з найбільших міст всього Поділля. А на початку нової ери тут було поселення під назвою Антаварія (назва якого походить від від «анти — праслов’яни»). Радянські часи перетворили Бушу на село. Та цінності для тих, хто приїжджає сюди почерпнути духовної сили, пам’ятка не втратила. Сьогодні вона все більше цікавить істориків, туристів та сповідників рідновіри.

Урочище кам’яних водоспадів

Гайдамацький яр — романтична картина із грабового лісу на крутих берегах річки Бушанки. Із унікальними скульптурами, створеними чи то дощами із сонячними вітрами, чи то руками велетня, що вмів майстерно виліплювати найрізноманітніші фігури навіть із каменю.

Раніше яр називали Великим лісом. В ньому росли височенні дуби, стовбури яких, за переказами, використовувались для виробництва голландських та німецьких кораблів.
Події початку XVIII століття дали іншу назву яру. Хоробрі гайдамаки разом із Іваном Гонтою використовували місцевість як схованку. Від тих далеких часів ходить легенда про захоронені між каменями Гайдамацького яру золоті скарби вояків.
А одна із 150 природотворних споруд, що називається «Гонтовим каменем», за легендою, була улюбленим місцем ватажка. Тут добре було побути на самоті та подумати.
Та скульптури — лише частина кам’яного ансамблю яру. Не менш цікавими є печери та підземні ходи. Кажуть, у каменях є навіть спеціально вирубані місця для дозорних.

«Гайдамацький яр» розкинувася аж на 96 гектарів мальовничими просторами Поділля. Це своєрідна канйоноподібна долина. Тут протікає красива річка Бушанка, а довкола ростуть височезні граби, вільхи та клени. Багато з них є рідкісними природними екземплярами.

Бушанська загадка

А справжньою нерозгаданою перлиною заповідника є древній скельний храм. Пам’ятка відкрита професором Антоновичем у кінці ХІХ століття. Точний час його будівництва невідомий, та більшість сходяться на тому, що це були ще дохристиянські часи. Дослідження тут проводились неодноразово, проте, нерозгаданого ще залишається багато.

«Азм есмъ Миробог жрец Ольгов» було написано біля входу у святилище.
Прикрашає вхід у храм і загадковий малюнок із досі «непрочитаним» зображенням: тварина, схожа на оленя стоїть на невеликому підвищенні, а біля неї молиться людина, схилившись під деревом. Хтось бачить у неї в руках ще жертовну чашу. Дерево без листя, а на гілці сидить дивний птах, що нагадує півня. Біля дерева незрозуміла фігура у вигляді прямокутника. Можливо, ця кам’яна картина зображає скорботу за померлими. Принаймі, ця версія найймовірніша.

У світі не існує аналогів даного рельєфу.
Історики губляться у здогадках про дату його виникнення. Вірогідними є трипільські часи, коли священним деревом, деревом життя вважали дуб. Який, за цією версією, і зображений на камені. Олександр Пірняк, директор заповідника «Буша», пояснює і форму прямокутника: він у древніх народів означав… Сонце, або Всесвіт. Це однозначно сакральне місце – символ погляду у потойбічний світ. Як стверджує вчений, півень тут є символом ранкової зорі, птицею, яка асоціюється із перенесенням душ в інший світ у давніх слов’ян. На підтвердження язичницького походження пам’ятки говорять і великі ніші у каменях, напроти зображення. Мовляв, вони служили жертовниками.

Інші дослідники бачать рельєф як кам’яний малюнок вже християнських часів, а силует людини у молитовній позі зображає святого Онуфрія.
Весь комплекс складається із трьох приміщень, схожих на печери. Два з них утворились природнім шляхом, а «келія» була вирубана людьми.

Знаходиться скельний храм на березі річки Бушанка. Своєрідним переддвер’ям святині є парк кам’яних скульптур. Зроблені вони, правда, зовсім недавно, але, крім інших, витесані форми зображають дохристиянських богів: Велеса, Перуна, Дажбога… Саме такій тематиці були присвячені міжнародні пленери, коли скульптори працювали над відтворенням божеств наших далеких предків. Сьогодні це найбільший у Європі музей кам’яних скульптур під відкритим небом.

Козацький цвинтар

За даними істориків, колись на території Буші було аж 7 кладовищ. Найбільш цікавим є старовинний цвинтар із порослими мохом кам’яними хрестами, який називають Козацьким.

У 1600-х роках у Буші часто відбувалися сутички між козаками і польськими військами. Та найбільш трагічною була битва за Бушанський замок у листопаді 1654 року. Тоді тут загинуло багато козаків.

Щоправда, сьогодні могили, датовані ранішими, ніж кінець XVIII століття, у Буші знайти важко. (Кінець XVIII століття – останній етап існування українського козацтва). Насправді тому цвинтар не можна назвати власне козацьким.

Та тим не менш, цікавого тут багато. Кладовище справді унікальне за розмаїттям форм. Складні фігур хрестів показують, як змінювалась каменеобробна культура місцевості. Виготовляли їх із піщаника — породи, якої вдосталь у довколишніх долинах річок.

Найцікавіші форми стародавніх надгробних хрестів — так званий треф та мальтійські (які мають круг у центрі). На багатьох ще можна прочитати стародавні написами. Є прості і значно складніші композиції. Вони — унікальні пам’ятки автентичної народної скульптури. До речі, кладовища із козацькими похованнями є поблизу багатьох поселень України. Та час руйнує навіть камінь, тому давні обриси стають все менш чіткими.

Загалом місцевість Бушанського кладовища колоритна і досить таки красива. Цвинтар знаходиться на горі, звідки можна спостерігати гарну панораму довколишньої місцевості з її природними і архітектурними шедеврами.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце розташування:
Вінницька область, Ямпільський та Чернівецький (Гайдамацький яр) райони.

Контакти:
www.vincult.org.ua/Busha; тел. (043-236) 2-61-90

GPS:
48°20’24”N 28°7’12”E

Поради бувалого мандрівника:
До заповідника організовують багато екскурсій. В тому числі й турів вихідного дня. Екскурсоводи розкажуть багато цікавого про кожне з визначних місць. Також радимо обов’язково відвідати місцеві музеї: археологічний, етнографічний та музей оборони Буші.

d0b3d0b0d0b9d0b4d0b0d0bcd0b0d186d18cd0bad0b8d0b9-d18fd180-d0b2d0bad0b0d0b7d196d0b2d0bdd0b8d0b9-d0b7d0bdd0b0d0ba-d0bfd180d0b8-d0b4d0be1

a68a932-------5-

унікальний рельєф скельного храму

унікальний рельєф скельного храму

У скельному храмі. Фото М. Голубчикова

Всередині. Фото М. Голубчикова

0_a1abe_66792191_orig

У XVІІ ст. Бушанський замок мав 6 башт. Уціліли не всі

У XVІІ ст. Бушанський замок мав 6 башт. Уціліли не всі

музей етнографії

музей етнографії

скульптури парку

скульптури парку

e94f63b-------8-

119_1

0_a25a6_db3f0104_XXL

Busha-Staroe-Kladbische-031-700x525

хрести "козацького" кладовища

хрести “козацького” кладовища

джерело

джерело

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua


06.10.2014 5519 0
Коментарі (0)

05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

397
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1754
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3266
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1179
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1208
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1266 3

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

303

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1154

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

995

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

426
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

365
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2523
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1265
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1360
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

582
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15217
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7515
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

371
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

833 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

505
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

413
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

501