Звідки в Галичині беруться «Хруні»?

 

Перед черговими виборами постає одвічне питання – за кого ж цього разу проголосують галичани?


За яким принципом будуть вибирати того, кому віддати голос; на які взірці будуть орієнтуватися; чи відгукнеться у їхньому нинішньому виборі попередній досвід?


Відомо, натомість, за чим точно не будуть обирати - за виборчими програмами. По-перше, бо більшість кандидатів фактично програм не пропонують, а по-друге, що галицький виборець, скоріш за все, полінувався б таку програму читати. Отже, кандидатам у народні депутати, що мають надію отримати голоси галичан, доводиться пропонувати передвиборчі гасла, сформовані за іншими критеріями. При цьому місцеві і заїжджі кандидати базують свою кампанію на відмінних групах критеріїв.



Місцеві претенденти на депутатський мандат здебільшого орієнтуються на конфесійний та національний критерії. Знаючи забобонну побожність галичан, вони стараються здобути підтримку місцевих парохів в округах і «присусідитись» до якихось масових церковних заходів. Усвідомлюючи, натомість, схильність пересічного галичанина до декларативного патріотизму, одягнувши вишиваночку, вітають його з білбордів (дарма, що раз на п’ять років, або й вперше) з усіма державними святами, більшість із яких галичани все одно не святкують.



Заїжджі ж переважно з Києва кандидати і місцеві всеукраїнські націоналісти ставлять на політичний і частково національний критерії, бо знають, що галичани не схильні підтримувати своїх, зокрема тих, які закликають до «органічної праці». А ще розуміють, що середньостатистичний галичанин замість того, щоб навести порядок на власному подвір’ї, волів би переселитися з нього до міфічної «богомданоїнамблаженної української України», побудувати яку заважають злі сили. Отже, потрібно обіцяти боротьбу з цими злими силами: «ми їх зупинимо», «пора нанести удар», «рука не здригнеться» та інше – не конкретно, але підбадьорливо.



Що ж стосується критеріїв соціальних, здавалось би, найбільш відповідних у такій ситуації, то за іронією політичної долі з ними до виборця (в тім числі і галицького) звертаються тільки так звані «непрохідні» в Галичині політичні сили. Враховуючи те, що Галичина є порівняно бідним регіоном Партія регіонів обіцяє добробут і стабільність. А Комуністична партія заповідає експропріацію колишнього «народного майна» у олігархів як вираз соціальної справедливості. Брешуть, звісно, але навіть, якби говорили щиро, галичани все-одно не повірили б, що вони виконають обіцянки. Але й ті, кому галичани дадуть «путівку в парламент», теж не зможуть виконати своїх обіцянок – в основному через їх неконкретність і нереальність. Тому чергові розчарування, розмови про зраду і вияви віри в майбутнє чекатимуть нас і після цих виборів.



І тут знову варто поставити собі запитання: казус депутата Хруня – це повчальний фрагмент галицької історії чи традиція галицького парламентаризму? Може кожен «народний обранець» від Галичини приречений бути у якійсь мірі «хрунем», оскільки, щоб стати депутатом, йому потрібно давати галичанам нереальні обіцянки і експлуатувати їхні трансцендентальні марення? Шукаючи відповідь на ці запитання, треба приглянутися, за кого і як галичани голосували до австрійського парламенту, галицького чи польського Сейму, кому симпатизували на виборах президента і Верховної Ради незалежної України упродовж останніх двох десятиліть? Саме цим ми і займемося на засіданні Галицького дискусійного клубу «Митуса» 24 вересня.

 

Володимир Павлів, модератор


20.09.2012 Володими Павлів 2166 6
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

756
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2970
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2902 5
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2397 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3148
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2981 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

196

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

707

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1353

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1464
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

883
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

580
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

950
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

487
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43787
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3297
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1276
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35500 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

76
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

465
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

568
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

779