Золотий тілець

 

 

 

В последние недели возобновились разговоры о золотом стандарте даже в цитадели американского консерватизма, Республиканской партии. Возникает вопрос: насколько такие разговоры серьезны? Для ответа нужно вспомнить тот сценарий, по которому развивался кризис 30-х годов, и тот, по которому все происходит сейчас.

 

Тогда кризис предваряли (как и сейчас, кстати) два финансовых обвала: в 1927 году рухнул пузырь спекуляций с землей, осенью 1929 года — на фондовом рынке. Но к весне 1930 года фондовый рынок отыграл больше половины осеннего спада и всем казалось, что проблем больше нет и не будет. И вот тут-то начался дефляционный шок — кризис падения частного спроса, который раньше дотировался за счет упомянутых пузырей.

 

Примерно такая же ситуация была и в наше время: кризис недвижимости случился осенью 2007 года, а дефляционный шок — осенью 2008-го. Но вот развивались они принципиально по-разному. В 30-е годы началось падение экономики со средней скоростью около процента в месяц, и продолжалось это почти три года. В наше время ФРС начала активную эмиссию с темпами (о чудо!) примерно один процент ВВП в месяц. Тогда банковская система рухнула настолько, что пришлось объявлять банковские каникулы. Термин придумали, чтобы избежать грубого слова «дефолт». А четыре года назад рухнул только Lehman Brothers. Хотя остальные были, что называется, на грани.

 

Возникает вопрос: а можно ли было тогда, в 30-е годы, организовать массовую эмиссию?

 

Ответ: скорее всего, нет, поскольку в то время как раз действовал золотой стандарт. И хотя по итогам кризиса в 1933 году Рузвельт объявил дефолт США, уменьшил золотое содержание доллара, полностью, тем не менее, отказаться от золотого стандарта не решились. Нужно было еще пережить войну и кризис 70-х годов, чтобы 15 августа 1971 года, после очередного дефолта США, отказаться от золотого стандарта окончательно.

 

Отметим, что тогда доля финансового сектора (всего, не только банков) в экономике составляла около 10 процентов и теоретически интересами банков можно было бы пренебречь (хотя сделать это так и не получилось). Сегодня доля финансового сектора составляет в прибылях корпораций более 50 процентов. И как в такой ситуации можно пренебречь их интересами?

 

Банки и другие финансовые институты отлично понимают, что их вес и значение в современной экономике связаны исключительно с перераспределением эмиссионных денег, и если эмиссию запретить (это произойдет почти автоматически в случае восстановления золотого стандарта), то их доля в экономике упадет как минимум раза в два с половиной, до 20 процентов, а то и больше.

 

В то же время продолжение эмиссии, на котором настаивает финансовый сектор, и особенно его спекулятивная часть, неминуемо будет все сильнее влиять на производственный сектор, причем в негативном плане. Чем больше будет эмиссия, тем меньшая часть прибыли достанется производителям (в пользу финансового сектора) и тем больше будет упрощаться структура производства в силу невозможности выдерживать растущие финансовые риски. А банки их компенсировать не станут — у них своих проблем достаточно.

 

И для производственного контура американской экономики выхода нет: если эмиссия продолжится, он будет умирать, нравится это кому-то или нет. За примером далеко ходить не нужно: Россия после 1991 года, когда у нас гибель технологий составляла несколько тысяч в год. Причем без возможности восстановления. Не следует считать, что в США все будет принципиально иначе, поскольку каждый из банкиров может быть патриотом США (хотя, вообще, это неочевидно), но в данном случае корпоративные интересы важнее. Не говоря уже о том, что верхушка финансовой элиты откровенно космополитична.

 

Повторим главный вывод из вышесказанного: финансовая элита отлично понимает, что сохранить свой статус и потенциал она может исключительно в случае продолжения эмиссии. То, что при этом растут валютные и экономические риски реальных производителей (особенно высокотехнологических), ее волнует мало.

 

Промышленники США сопротивляются и даже заручились, по крайней мере, моральной поддержкой Республиканской партии. Митт Ромни даже сказал не так давно, что эмиссия не нужна, поскольку ее эффективность для экономики все время падает. Спорить с ним тут сложно — только вот не экономика волнует тех, кто эмиссию устраивает, а успешность финансовых институтов.

 

Кроме того, шансы Ромни на выигрыш не очень велики, да и нет уверенности, что если он станет президентом США, то не вступит тут же в альянс с ФРС — как это делали многие президенты до него. Так что я бы оценил шансы промышленников как очень низкие.

 

Ну и в самом конце нужно сделать еще один вывод: шансов на сохранение финансового сектора тоже нет, этот кризис слишком серьезный. Впрочем, мировая финансовая элита в этот пессимистический вариант не верит. Те же, кто понимает, в рамках каких механизмов происходит кризис, должны делать из всего этого выводы.

 

Михаил Хазин,

itogi.ru

 


04.09.2012 Михайло Хазін 1573 0
Коментарі (0)

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3986
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3135
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4373
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2577
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3814 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1966

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

638

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

933

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3779

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2131
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6253
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3392
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3848
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1157
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8027
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2915
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10527
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1061
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

653
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1377
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

855
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1204