ЗНО в середній та початковій школі: коли впровадять і як це виглядатиме

 

/data/blog/128450/e19ef5aa3bca833f6337185ff75f4315.jpg?201703221112

 

Міносвіти хоче запровадити зовнішнє незалежне оцінювання в початковій та середній школі відповідно до нового законопроекту про освіту, що передбачає перехід на 12-річну школу.

 

Якою буде процедура тестування для четвертих та дев'ятих класів та коли це запрацює – дізнавалися журналісти сайту "24".

 

Безперечно, застосування системи зовнішнього незалежного оцінювання як такого – помітний крок у реформуванні та вдосконаленні української освіти, вдала спроба подолати корупцію на "освітянській ниві". Адже зовнішнє тестування – справді чималий шанс без грошей та "блату" потрапити в престижний ВНЗ та відчути, що 11 років не були проведені марно.

 

Тепер систему незалежного оцінювання у Міносвіти планують запровадити для дев’ятикласників та четвертокласників. Щоправда, для останніх за допомогою процедури ЗНО планують лише моніторити якість освіти у початковій школі.

 

Що планують зробити?

Наразі питання про запровадження ЗНО після здобуття початкової і середньої освіти – на рівні обговорення, відзначила в коментарі сайту "24" екс-заступник міністра освіти, віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун.

 

Кінцеве рішення – за парламентом. Введення ЗНО в четвертому та дев’ятому класах – одна з норм, прописаних в законопроекті "Про освіту", яким передбачається перехід на 12-річну школу. При цьому останні 3 роки навчання в старшій школі будуть профільними, але допоки законопроект не прийняли – можемо говорити лише про дискусію з цього питання, каже Совсун.

 


Останні 3 роки навчання в старшій школі будуть профільними

 

"Однак експертне середовище більш-менш уже дійшло спільної думки. Вона полягає в необхідності перевіряти якість навчання учнів не лише після закінчення 11 класу, коли можна зафіксувати рівень підготовки, але пізно щось виправити, а й відслідковувати рівень досягнень учнів упродовж навчання, коли є можливість виправити недоліки в підготовці" – пояснює екс-заступник міністра освіти.

 

При цьому, за словами Совсун, важливо не "заточувати" всю систему освіти лише під підготовку до цих іспитів.

 

"Наприклад, нинішній формат складання ЗНО з питаннями та кількома варіантами відповідей, апріорі передбачає перевірку якихось фактів, даних, які учень завчив і фактично унеможливлюється перевірка того, наскільки людина вміє аналізувати", – зазначає Совсун.

 

Тому необхідний інший формат іспитів, наголошує вона. Як варіант – тести з відкритими питаннями. Коли треба не просто згадати, в якому році відбувалася певна історична подія, а пояснити, як вплинула ця чи інша подія на подальший розвиток ситуації в країні чи певній сфері.

 

"Якщо іспит буде складений лише як запитання-відповідь, відповідно дітей так і готуватимуть – завчати дати, якісь дані, а не аналізувати питання чи розв’язувати комплексні завдання", – зауважила Совсун.

 

До відкритих питань підготуватися складніше. Фактично, підготовка до них – це якісне вивчення певного предмету.

 

Для четвертокласників – лише моніторинг

У початковій школі дещо складніше, каже Совсун, адже там – менші діти. Тому в першу чергу необхідно мінімізувати рівень стресу для них і проводити перевірку по закінченню початкової школи, не "травмуючи" дітей: у своїй школі, зі своїми вчителями, в максимально дружній до дитини формі.

 

Зовнішнє незалежне оцінювання після четвертого класу для всіх учнів запроваджуватися не буде. Це буде певна система моніторингу рівня підготовки дітей після початкової школи.

 

"Тобто йдеться про перевірку на певній статистичній вибірці, яка дозволить відслідкувати рівень підготовки четвертокласників по країні в цілому чи конкретному регіоні. Наприклад, щоб подивитися, чи ефективно працює нова навчальна програма. Це має бути моніторингове дослідження, а не ЗНО", – пояснює екс-заступник міністра освіти.

 

Відтак, це не повинно впливати на можливість навчатися, приміром, в тій чи іншій школі. Про те, що за результатами іспитів після початкової школи учнів розподілятимуть по різних школах за рівнем підготовки, не йдеться. Це було б некоректно і неправильно з погляду освітньої політики та міжнародної практики, наголошує Совсун.

 

У 2022-му?

У будь-якому випадку застосування ЗНО в 4 та 9 класах, зараз не більше, ніж просто рішення, що відображені в проекті закону про освіту. Як розповів у коментарі сайту "24" директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, заяви, що зараз лунають з приводу незалежного оцінювання в середній та початковій школі, є поспішними. Реально про подібні запровадження можна говорити, коли цей проект стане законом.

 

"Я думаю, в тій чи іншій формі це відбудеться. Але для цього потрібно, по-перше, зміни в українському законодавстві, по-друге, щоб були напрацьовані відповідні технології", – відзначив Карандій.

 

Не обов'язково, додає він, що ЗНО для четверто- та дев'ятокласників має бути схожим за формою проведення ЗНО як для одинадцятикласників. У кожного з них буде своя форма.

 

"Це потребує підготовки: кадрової, технологічної, фінансової. Для цього потрібен час. Має пройти декілька років перед тим, як це стане загальнообов’язковою формою контролю", – підкреслив директор УЦОЯО.

 

За його словами, моніторингові дослідження у початковій школі уже в процесі розробки. Планується, що вони мають бути запроваджені з наступного навчального року. Однак, наголошує Карандій, це не "класичне" ЗНО, а своєрідний контроль, який виявлятиме тенденції якості початкової освіти.

 


Після четвертого класу запровадять моніторинговий контроль для перевірки якості освіти в початковій школі, а не традиційне ЗНО

 

Що стосується старшої школи, зауважує директор УЦОЯО, багато чого залежить від планів реалізації проекту "Нової української школи" (мета якої – навчити учнів критично мислити, ставити цілі та досягати їх, вміти працювати в команді, володіти сучасними навичками тощо). Відповідно до цього проекту зміни, що мають відбутися в середній школі, передбачають п'ятирічний термін. Тобто на конкретні "трансформації" середньої школи, в тому числі і запровадження ЗНО, реально можна розраховувати, в 2022-2023 роках.

 

Менше стресу

З тим, що введення такого незалежного тестування – процес не одного місяця чи року, погоджується Інна Совсун. Не варто робити це, наголошує вона, терміново наступного чи цього року. Тільки до пілотування ЗНО після 11 класу готувалися 5 років, нагадує екс-заступник міністра освіти. Необхідна, насамперед, ресурсна підготовка. До прикладу, якщо ввести відкриті питання в тестах, це автоматично збільшить вартість іспиту, тому що треба буде платити викладачам за їхню перевірку.

 

А от чи буде державна підсумкова атестація, після запровадження ЗНО у 9 класі – питання, яке наразі теж "розбирається". Фактично ЗНО могло б замінити державну атестацію. Необхідно лише обрати формат. Якби вдалося поєднати це все в одному іспиті – для учнів було б набагато менше навантаження та стресу.

 

Реформа початкової та середньої школи – лише на старті. Поки що далека фінішна пряма передбачає абсолютно новий підхід до навчання та оцінювання рівня знань школярів, сучасні стандарти із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Нова українська школа, яка повинна не лише дати знання, а й навчити користуватися ними, успішно реалізуватися в житті, на роботі, сім'ї. Усе це реально і буде – потрібен лише час. Ну і, звісно, ресурси, нові кадри та фінансування.

 


Реформа освіти передбачає абсолютно новий підхід до оцінювання знань


29.03.2017 728 0
Коментарі (0)

30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1650
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3106
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1106
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1136
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1167 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3416 5

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

194

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1078

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

892

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

404
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

291
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2457
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1215
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1277
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

526
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15158
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7460
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

294
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

327
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

365
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

357
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

447