Олександр Мартинюк із міста Надвірна дивує сотні карпатських відпочивальників катанням на одній лижі під запальні мелодії коломийок.
— Катаюся на лижах більше сорока п’яти років, — з усмішкою каже надвірнянець. — Спочатку тренувався на біговій лижні, згодом захопився спусками з гір. В минулому був чемпіоном Івано-Франківщини з легкої атлетики, брав участь у чемпіонатах Радянського Союзу, цікавився та пробував себе у гімнастиці.
Але його найбільшим захопленням пана Олександра були й залишаються гірські спуски. Десь 18 років тому чоловік почав кататися на одній лижі. Сталося це випадково. Чоловікові було важко підніматися на гору з важким спорядженням і він узяв лише одну лижу. Якось з’їхав. Згодом — сподобалося.
Своє незвичне катання Олександр розпочинав з дитячої гірки у рідній Надвірній. Щось подібне, за словами екстремала, він бачив у старих фільмах про австрійських каскадерів. Наразі чоловік почав штурмувати щоразу більші та крутіші гірські схили Карпат. І тепер чоловік настільки вдосконалив свою майстерність, що безперешкодно долає найвищі карпатські хребти, доказуючи, що й у середньому віці людським можливостям немає меж.
До речі, інженер за фахом демонстрував свою майстерність і техніку в Москві. «Люди закривали очі, бо думали, що вб’юся, — мовить пан Мартинюк. — А я, як бачите, живий та веселий і сповнений мрій». Вони у надвірнянця збуваються і переростають у неймовірні творчі проекти. Шалена швидкість вже мало цікавить гуцульського екстремала. Техніку він також добре вдосконалив і катається не гірше професійних каскадерів. Наразі Олександр Мартинюк хоче пробує себе як лижний танцівник та показує клас на одній лижі під гуцульську музику.
«Хочу зробити шоу, аби увесь світ почув наші запальні ритми та побачив поєднання їх зі швидкісним спуском та трюками,—мовить неординарний лижник,—а ще дуже хочу, аби тисячі людей насолоджувалися потужною енергетикою Карпат. Знаю по собі, що. Навіть не маючи настрою, приїхавши в гори, якась незвична хвиля тепла і сили огортає все тіло. Тоді здається, що ти все на світі зможеш зробити, бо тут твоя земля, твої гори», пишуть Вікна.
Як і кожний вид спорту, катання на одній лижі, без травм не обходиться. Удари від невдалого падіння, згадує чоловік, бувало відчував кілька років. Проте наразі пан Мартинюк вже навчився «смачно» падати. Це треба вміти і не боятися падіння. Важливе також вміння балансувати та мати добре розвинений вестибулярний апарат. Без цього на одній лижі кататися просто неможливо. Через відсутність охочих відчайдухів, змагань із такого нетрадиційного катання на лижах в Україні не проводять. Щоправда, пан Мартинюк мовить, що для нього це не настільки спорт, а задоволення.
