Жертви "Майдану": хто наступний?

"Я гарантирую, что буду ходить на заседания суда,

я не уеду в Рио-де-Жанейро,

не вырежу бензопилой всех свидетелей,

только сделайте нам большой сюрприз и измените мне меру пресечения,

как того требует закон!"

Юрій Луценко

 

 

Ані завершення ознайомлення із матеріалами справи, ані десятки протестуючих під стінами суду, заклики та протести опозиції, висновки й рекомендації впливових міжнародних інституцій, ані 32-х денне голодування та стан здоров’я підсудного так і не вплинули на рішення Печерського районного суду щодо зміни запобіжного заходу у справі Юрія Луценка.  

 

 Колишній міністр внутрішніх справ із судової лави відправився не в лікарню, звідки й прибув до суду, а до вже звичної йому за останні п’ять місяців камери Лук’янівського СІЗО.

 

Порушення кримінальних справ супроти Бориса Колеснікова та вже покійного Євгена Кушнарьова, а також обшук в офісі Ріната Ахметова видались нічим у порівнянні з тим, що чекало на самого Юрія Луценка вже через якихось 6 років.

 

Справа Луценка апріорі не могла і не може розцінюватися як прагнення відновити справедливість та встановити законність.  

 

Як значиться у доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини, "обвинувачення проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка виглядають дещо надуманими і мали б призвести радше до політичної, а не кримінальної відповідальності".

 

Окрім того, в доповіді наводяться численні аргументи, які свідчать про відсутність підстав взяття під варту Луценка, а також про більш, аніж низьку ймовірність затримання колишнього чиновника у країні з іншою правовою традицією.

 

Втім, біда якраз в тому, що в Україні "Інша" правова традиція… І справа не лише в інкримінованих Луценкові протиправних діях. Будь-який злочин має бути покараний, а злочинець – понести належну, передбачену законом відповідальність. Й Луценко, якщо його вина буде доведена в справедливому суді, не виключення.

 

Однак, правосуддя в жодній мірі не має бути вибірковим чи ще гірше – носити характер особистісної розправи. В Україні ж складається ситуація, коли "сидить" Луценко, а сотні куди більших злочинців продовжують безкарно зловживати своїм становищем, коли за гратами опиняються за кусень хліба, в то й час, як прямо на очах можуть красти мільйони.

 

 Власне, навряд чи те, свідком чого має можливість бути уся світова громадськість, можливо вкласти виключно в рамки "корпоративної помсти", звичайнісінького зведення рахунків.

 

 Справа Луценка – це і прагнення особистісної розправи, і намагання залякати й "заткнути рота" опозиції, і агресія супроти досягнень Помаранчевої революції як такої.

 

Справа Луценка – це яскравий індикатор того, в якому стані знаходиться українська демократія й у якому напрямі вона рухається.

 

Вперше за останні двадцять років в Україні знову заговорили про політичні переслідування, про політв’язнів уже нової, незалежної, а за Конституцією – демократичної, соціальної і правової України.

 

Втім, як би там не було, рано чи пізно Юрій Луценко таки опиниться на волі. І цілком ймовірно, що з ув’язнення Луценко вийде в дещо новій для себе ролі одного із головних лідерів української опозиції.

 

"Всі свої перемоги я здобував не в парламенті… Я був із залишуся політиком. Мене абсолютно не обходить це шоу Януковича, яке затіяли навколо мене. Мені це не приємно. Я хочу до дітей. Я хочу до людей. Я хочу в кінці-кінців жити вільною людиною. Але зробити мене не політиком не вдасться нікому", – зазначив Юрій Луценко 23 травня в судовій залі.

 

За роки перебування при владі, Юрій Луценко, як і абсолютна більшість інших затятих "помаранчевих", практично повністю втратив довіру з боку громадськості. Інавгурацію Віктора Януковича лідер "Народної Самооборони" зустрічав в ролі одного із найбільших розчарувань "помаранчевої п’ятирічки".

 

Втім, як показала практика, політична сила, яка ще нещодавно закликала екс-міністра внутрішніх справ похмелитися безпосередньо в сесійній залі парламенту, сьогодні все ще сама ніяк не може відійти від похмілля владою.  

 

Разом з тим, саме нова владна команда поступово й напрочуд майстерно зробила все для того, щоб про Луценка говорили не в контексті невиправданих сподівань Майдану чи перипетій у Франкфуртському аеропорту, а крізь призму героїзму у боротьбі з режимом та незламності духу в ім’я торжества справедливості.

 

Поволі, однак доволі впевнено Юрій Луценко перетворюється чи не на головний символ опору чинному режиму. Яким чином такі аванси трансформувати в конкретні електоральні, а відповідно й політичні дивіденди видається ще не до кінця усвідомлює і сам Луценко. Втім замислюватися над цим, як і зациклюватися нам над цими питаннями і надто рано, і неетично… 

 

Тим не менше, видається, що схожа роль очікує й на Юлію Тимошенко. Не секрет, що саме Юлія Володимирівна розцінюється владою, як головний ворог й цілком можлива альтернатива Віктору Януковичу. Порушення кримінальної справи супроти колишнього Прем’єр-міністра – зайве тому підтвердження.  

 

Численні спроби дискредитувати, делегітимізувати Тимошенко в суспільній свідомості, відправити її, якщо не за грати, то на довічний політичний відпочинок, стали звичною справою для влади.

 

24 травня, уже на наступний день після судового засідання у справі Луценка, Юлію Тимошенко було затримано в прокуратурі з метою направити її до суду щодо доцільності застосувати стосовно політика запобіжного заходу у вигляді арешту. Дозвіл на затримання та доставку до суду політика надав уже всім відомий Печерський районний суд.

 

І лише наприкінці дня стало відомо, що у зв’язку із тим, що виконані всі слідчі дії та Юлії Тимошенко оголошено про закінчення слідства у газовій справі, слідчий видав постанову про звільнення лідера "Батьківщини". Однак, сумнівів у тому, що це ще далеко не кінець, не виникає…

 

Як відомо, своєрідним початком Французької революції стало звільнення 14 липня 1789 року семи політичних в'язнів з Бастилії. Чому населення весь свій гнів спрямувало саме супроти Бастилії пояснити напрочуд легко – до моменту взяття та знищення Бастилія вже кілька століть була політичною в'язницею, символом абсолютної і непрозорої королівської влади.

 

Підставою для ув’язнення виступали так звані "Lettres de cachet" – королівські накази, що не базувалися на попередніх судових рішеннях, причому в багатьох випадках в'язень навіть не знав, що йому інкримінують, а саме ув’язнення часто-густо не мало навіть чітко встановлених термінів.

 

Відомо й те, що окремі французькі королі доволі часто практикували роздавати незаповнені, але вже підписані "Lettres de cachet" своїм фаворитам для використання на їх власний розсуд. До чого це призводило, мабуть, пояснювати зайве…

 

Звільнення семи політичних в'язнів стало символічним актом, який і досі вважається переломним моментом в розумінні цінності свободи та ідеї про те, що державна влада повинна мати межу, переходити яку вона не має права. Ця межа – права людини. Вони – абсолютна цінність.

 

На жаль, у порушених чинною владою кримінальних справах ця межа перейдена.

 

Як не прикро визнавати, однак сьогодні все чіткіше вимальовуються тенденції побудови в Україні поліцейського режиму, повернення суспільства в атмосферу всезагального страху та політичного гоніння.

 

На цьому сходяться не лише численні українські, але й міжнародні експерти та політики. Зокрема, практично напередодні президент фракції Європейської Народної Партії та Християнських Демократів в ПАРЄ Люк Волонте заявив, що "Гнів влади, спрямований проти опозиції, є жахливим початком головування України у Комітеті Міністрів Ради Європи". Незалежно від політичних вподобань останнього, влучніше й не скажеш.

 

В цьому контексті можна розцінювати й законопроект щодо посилення заходів протидії екстремістської діяльності, відповідно до якого посилення боротьби з вуличним екстремізмом пропонується здійснювати через встановлення відповідальності за умисне перешкоджання ідентифікації особистості шляхом використання масок, капюшонів чи інших способів приховування обличчя людини при проведенні мітингів, пікетів, маніфестацій та інших громадських і політичних акцій.

 

Відповідно, далеко не факт, що якщо сьогодні жертвами стали Луценко чи Тимошенко, то вже завтра, відстоюючи свої законні інтереси, у ролі жертви не постане будь-хто з нас.

 

Ігор Дебенко, політолог, м. Івано-Франківськ,

УП


29.05.2011 Ігор Дебенко 1807 2
Коментарі (2)

Володя 2011.05.30, 08:26
Дебенко росте і наявність такого рівня Політолога на Прикарпатті не може не тішити
qCPzBZYunUBogarP 2011.07.28, 20:15
I love reading these airtcles because they're short but informative.
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1278
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1016
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2024
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3506
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1306
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1291

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1592

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

461

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1103

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1270
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24229
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

477
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2638
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

564
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1471
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

650
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15345
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

457
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

516
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1317 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

592
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

502