Заступник головного лікаря ЦМКЛ Володимир Вовчук: про COVID-19, лікування, професійне вигорання та «хвіст» пандемії

В Україні послабили карантин – запрацював транспорт, заклади громадського харчування, ринки. А тим часом з кожним днем випадків COVID-19 не зменшується, а навпаки – б’ємо рекорди.

В Івано-Франківську ситуація не з легких, - кажуть медики і закликають людей не забувати, що живемо у час пандемії.

Фіртка поспілкувалася із заступником головного лікаря Івано-Франківської ЦМКЛ Володимиром Вовчуком.

У розмові про коронавірус, імунітет, переповнені лікарні, пацієнтів, емоційне виснаження медпрацівників та те, чому не варто забувати про карантин.


Яка зараз ситуація в Івано-Франківській центральній міській лікарні?


Ситуація у міській лікарні напружена.

На сьогоднішні (1 липня) маємо рекорд – 198 пацієнтів з COVID-19. Це більше, ніж було 18 квітня, коли спостерігали пік – тоді ми мали 194 пацієнти.

Лікарня переповнена. Це дійсно так. І кількість хворих буде збільшуватися, бо знято вузькі карантинні обмеження, а люди не розуміють, що коли знімаються жорсткі заборони, на перше місце виходять засоби індивідуального захисту – миття рук, носіння масок, рукавичок.

Ви ж бачите, що у місті люди розслабилися. Тому ми й отримали ріст захворюваності. Це закономірно.

У нашому суспільстві низький рівень самодисципліни.


На осінь варто очікувати другу хвилю захворюваності?


Вже розуміємо, що COVID-19  - це не сезонне захворювання, таке як було у 2009 році, коли ми зіткнулися з H1N1 – було два місяці епідемії й тоді грип став сезонним.

Ми маємо зараз липень місяць – і 198 пацієнтів у лікарні. Літо, сонце та ультрафіолет не вплинули на цей вірус. Тому вже зрозуміло, що COVID-19  - несезонний. Що буде восени? Скоріш за все, що буде друга хвиля, бо додадуться ще сезонні респіраторні захворювання.


Лікарня зараз завантажена повністю. Чи є можливість розгорнути додаткові місця?


Маємо резерву 50 місць. Але тут питання не у ліжках. Проблема у кисневій залежності - важливо дати пацієнтам кисень.

Також є питання у лікарях – рук просто не вистачає. У нас залучені вже всі фахівці терапевтичних профілів – і кардіологи, і ревматологи, і фізіотерапевти.


Лікарів не вистачає через велику завантаженість, чи мова про психологічне вигорання за цей час?


До честі наших лікарів, з тих, хто задіяний у лікуванні хворих на коронавірус, за час пандемії ніхто не залишив роботу. Є професійне вигорання, знижується настороженість. Людям важко, вони виснажені, адже мова про чотири місяці жорстких обмежень.

Була надія, що вірус зникне. Але зараз ми налаштовуємося вже на те, що доведеться працювати у таких умовах ще тривалий час.


Скільки медпрацівників ЦМКЛ хворіють чи перехворіли вже на коронавірус?


У нас зараз є 10 випадків, за якими продовжується розслідування, щоб довести, що люди інфікувалися на роботі. Це складний процес – багато бюрократії.

Зараз ми проводимо дослідження методом ІФА. І ми вже знаємо, що 35% нашого медичного персоналу перехворіли на COVID-19 – або у легкій формі, або безсимптомно. У них вже є імунітет.

Що цікаво, якщо мова про мешканців Івано-Франківська, то на ІФА скеровуються люди, які кажуть, що вони не хворіли. А результат позитивний.  І таких 11%. Тобто, ми можемо говорити, що колективний імунітет серед франківців вже на рівні 10% - 11%.


Наскільки результати цих тестів є правдивими?


Достатньо високі  – 95-99%. Це антитіла, це апаратне дослідження.


Як, до речі, із ПЛР. Раніше нарікали на те, що досить довго доводиться очікувати результати?


У нас є проблеми – на результати чекаємо від 2 до 7 днів. Це довго.

Згідно з протоколами лікування COVID-19, хворим оплачують лікування. А якщо результат тесту приходить, скажімо, на сьомий день, то ці шість днів людина змушена витрачати на препарати свої власні кошти. І механізму повернення їх хворим немає.

Але і загалом коштів не вистачає.


Скільки вартує, приблизно, лікування коронавірусу – від часу поступлення у медзаклад до виписки?


Усе дуже індивідуально. Але вже можемо говорити про три такі базові типи: якщо форма перебігу легка, без кисню – 6-7 тис грн; середній випадок – 14-16 тис грн; важкий – до 35 тис грн.

Був у нас випадок, коли лікування обійшлося пацієнту у 72 тис грн. І він, на жаль, не одужав…

Це дуже страшно і прикро, але така тепер ціна життя, ціна безпечності людей та того, що не дотримуємося карантинних обмежень.


Чи  можливе повторне зараження?


Є різні версії. Навколонаукові висновки кажуть, що імунітет дійсний тільки впродовж двох місяців. Давайте переживемо ці два місяці й побачимо. Бо поки що це не доведено.

Всі сподіваються на вакцину – якщо вона буде, то ми справимося з цією пандемією.


Але ж ми всі знаємо, як у нашому суспільстві ставляться до вакцин…


Я знаю про цю антивакцинальну кампанію і все решта. Дивуюся…

Але летальність у місті від коронавірусу 6%. Це багато.

У період між 2010-2020 роками, коли у нас не було епідемій, від пневмоній помирали у місті 2-3 людей. Зараз за квартал 29 людей. Тому різниця є.


Як зараз лікують, є нові протоколи, зміни до них?


Протоколи змінюються постійно - від одних препаратів відмовляються, інші рекомендують. На сьогодні у світі немає препарату, який би діяв на вірус.

Пробували лікувати синдромно. Від тих препаратів, з яких починали у лютому, зараз відмовилися – пропонують інші.


З вашої практики, які заходи здійснюють лікарі при поступленні хворого з коронавірусом? Що є дійсно дієвим?


Перше, це киснева підтримка – вся проблема, що легені настільки змінюються, що організм не отримує кисню.

Даємо антибіотики, бо на 3-4 день доєднується бактеріальна флора і цей мікс дає сильні ускладнення.

І третє – терапія від інтоксикації, бо вірус дає сильну інтоксикацію організму.

Це три стовпи, але все індивідуально, бо люди поступають у різних станах.


Яка ситуація із забезпеченням ЦМКЛ медикаментами, апаратами?


У нас дев’ять апаратів ШВЛ. Зраз вісім людей у реанімації. Зайнято сім апаратів – п’ять СІПАП та два - на ШВЛ. Увесь наш резерв станом на сьогодні – два апарати.

Як по ліжках, так і по засобах кисневої підтримки - ми на межі.

Є проблема з ліками. Йде затримка щодо фінансування від НСЗУ на місяць. За травень кошти ми отримали тільки минулої п’ятниці.


Як з виплатами заробітної плати лікарям?


Ми виплатили все, що обіцяв Уряд тим, хто працює із хворими на COVID-19.


У Європі карантин послаблюють, у нас ще ситуація незрозуміла – є окремі області, де кількість хворих велика. Ми на межі теж…


У Європі відразу карантин був жорстким і люди його витримали. У нас у людей самодисципліна на низькому рівні. Вірус нікуди не дівся, закони епідеміології ніхто не скасовував.

У них захворюваність пішла на спад, а у нас перша хвиля ще ніяк не закінчиться. Всі епідемії мають так званий «хвіст» - йде перша хвиля, а тоді вже йде цей «хвіст».

Доки триватиме ця перша хвиля, нам ще не відомо.


Ваші поради франківцям, як вберегти себе від коронавірусу?


Тут все просто – все те, що усі вже знають: соціальна дистанція, маски, рукавиці, ретельне миття рук, миття та термічна обробка продуктів. І надважливо – здоровий спосіб життя, бо тут на перше місце виходить наш імунітет. Якщо він хороший, то людина переносить захворювання у легкій формі, або ж навіть безсимптомно.

Згідно зі статистикою, 60% хворих у нас – це люди віком до 50 років. У той час, як в Європі – у тій таки Італії – це були люди похилого віку. Тобто, мова про те, що у наших людей поганий імунітет.

У нас немає альтернативи - і карантин не завжди вихід. Були випадки, коли великі підприємства не йшли на карантин і все було добре – ніхто не хворів. Головне, дотримуватися гігієни.


Додамо, що на Прикарпатті визначено перелік закладів охорони здоров'я, які входять до першої лінії та передбачені для лікування хворих з гострою респіраторною хворобою, спричиненою коронавірусом: КНП «Центральна міська клінічна лікарня», КНП «Надвірнянська ЦРЛ», Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня, КНП «Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр", КНП «Міська клінічна лікарня №1», КНП «Галицька лікарня», КНП «Косівська ЦРЛ», КНП «Долинська ЦРЛ», КНП «Калуська ЦРЛ», КНП «Городенківська ЦРЛ», КНП «Рожнятівська ЦРЛ», КНП «Коломийська ЦРЛ», Івано-Франківський обласний перинатальний центр".


01.07.2020 Марія Лутчин 23300
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

427
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1073
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1024
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3161
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1983
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3169

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

690

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1027

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1103

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2398
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

5987
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6032
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29759
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

555
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1447
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1671
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23896
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16395
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

705
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1385
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1663
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2656