Прага – Оглядачі вважають ухвалення нового закону про державну мовну політику однозначним політичним реверансом проросійських сил України у бік Кремля.
Тим більше, як наголошують газети, поспішне і сумнівне з точки зору законності голосування у Верховній Раді щодо цього закону сталося відразу після сигналу з Москви, що 2 липня озвучив глава адміністрації Володимира Путіна Сергій Іванов. Західна преса називає новий закон «політично бажаним у Москві, яка знову й знову вимагала зміцнення позицій її мови в Україні». Західні аналітики також наголошують, що підвищення ролі російської мови в Україні «може бути сигналом про те, що Президент Віктор Янукович шукає підтримки на Сході».
Впливова американська New York Times наголошує, що питання про офіційний статус російської мови в Україні знову розпалило гострі суперечки в суспільстві, де «мільйони людей розмовляють цією мовою як рідною». «Супротивники ухвалення закону, який відкриває шлях для офіційного статусу російської мови, попереджають, що він порушує Конституцію й посягає на становище української, як державної мови», – йдеться у статті. Дейвід Гершенгорн, автор матеріалу в американській газеті, також наголошує: «статус російської мови в Україні – це питання гострої політичної зацікавленості Москви, і підвищення ролі російської мови може бути сигналом про те, що Президент Янукович шукає підтримки на Сході, хоча стосунки його з Кремлем напружені». «Критики Президента Януковича заявляють, що він і його Партія регіонів також використовують цей закон, як заклик на підтримку перед виборами 28 жовтня», – зауважує автор статті. Газета також пише про протести опозиції проти ухвалення цього закону і зауважує, що «у вівторок пізно ввечері до протестуючих біля Українського дому на Європейські площі Києва приєднався Віталій Кличко, світовий чемпіон з боксу і глава партії УДАР, який вважає, що мовна проблема не є такою важливою для виборців, як, наприклад, економіка, робочі місця, медицина та впевненість у майбутньому».
Лондонська Financial Times попереджає, що мовна проблема, загострена ухваленням «суперечливого закону», «загрожує поляризацією 45-мільйонного населення України по лінії схід-захід саме напередодні жовтневих парламентських виборів». Газета також зауважує, що «принижена в радянський час українська мова, яка переважала в західних областях, лише ставала державною з оголошенням незалежності», а з ухваленням нового закону Президентом Януковичем, російська отримає можливість через «регіональність» стати офіційною у більшості регіонів України. Газета також цитує думки експертів з приводу того, чи в змозі держава дозволити собі затрати на роботу державних установ російською та українською мовами. Хоча видання з Лондона не сумнівається, що «закон про державні засади мовної політики, ймовірно, заспокоїть Москву, яка дуже бажає втягнути Київ у орбіту свого переважаючого впливу і віддалити Україну від Європи та США». Опозиція заявляє, як цитує газета, що підписання цього закону «робить Януковича співучасником конституційного злочину і він повинен постати перед судом». Мовні події в Україні співпали, як інформує Financial Times, із «одноголосним ухваленням палатою суддів Європейського суду з прав людини» рішення про «свавілля і незаконність» дій українських судових інстанцій зокрема щодо Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ уряду Юлії Тимошенко, коли обидва опозиційні лідери перебувають нині в ув’язненні через, як вважають у світі, «вибірковість» українського правосуддя.
Російська «Независимая газета» вважає, що глава адміністрації Кремля Сергій Іванов «відкоригував (прискорив) порядок денний Верховної Ради України», коли там, після його «команди» 2 липня, спішно ухвалили новий мовний закон про явочний порядок надання офіційного статусу російській мові у більшості регіонів України. Слова Сергія Іванова, який заявив у понеділок 2 липня, що ухвалення такого закону «піде на користь самій Україні та її громадянам, її людям», у Києві сприйняли як «сигнал від Володимира Путіна». І вже наступного дня у Верховній Раді, мовляв, «неочікувано» відбулося голосування. Автор статті Тетяна Івженко також вважає, що «українська влада, якій немає куди відступати в економічних, газових питаннях, вимушено рухається далі в гуманітарній сфері – у тому напрямку, який, як здається, схвалило російське керівництво».
