За гарбузи і кабачки з Прикарпаття “б’ються” столичні заготівельники

 

У прикрапатських селах щедро вродили гарбузи та кабачки, які місцеві госопдарі використовують, як правило, для годуваня худоби, свиней та домашньої птиці. Але протягом останніх двох-трьох років на гарбузах і кабачках можна ще й добре заробити.

 

Спритники з Центральної та Східної України скуповують ці овочі, на... екогорщики та пляшки. У великих та дорогих кафе й ресторанах Києва, Вінниці, Донецька, Житомира, про перебування в яких тисячі жителів Івано-Франківщини можуть лише мріяти, є чимало страв, які подаються у посудинах з-під баштанних.

 

«Куди згодом віддають те, що ми привозимо, не знаю. Працюю на «хазяїна». Машину дають, гроші платять, ось і їду до вас, ще й на крапатські гори надивлюся»,—каже киянин Олександр Логвин, який приїхав за гарбузами на Коломийщину.

 

Невеличка вантажівка зупиняється біля ошатного добротного подвір’я, де живе 35-річний прикарпатець Іван, «дилер» столичних закупівельників. Говорити про свою молодик роботу не хоче. Каже, що просто допомагає друзям. На чистому викладеному бруківкою подвір’ї милують око близько ста жовтобоких грабузів та стільки ж продовгувастих світлозелених кабачків. Щоправда гарбузи не такі величезні та пишні, які ми звикли бачити на городах. Киянам потрібні маленькі гарбузики, які би важили не більше пяти кілограм, були круглі та присадкуваті.

 

Знайти такі баштанні серед великих бокатих овочів, яких, на щастя, не бракує на жодному селянському городі, непросто. Але треба. За один гарбуз киянин платить від трьох до п’яти гривень. Отже, коли добре побігати по селу та знайти із сотню маленьких гарбузиків, то 300-500 гривень можна мати. Закуповувати овочі в селян при цьому місцевий «дилер» може на гривню-дві дешевше. Це вже як сторгуватися вдасться. При тепершіньому безгрошів’ї — непоганий зарібок, лише одноразовий і непостійний. Тим часом столичні заготівельники оглядають гарбузи. Великі одразу забраковують. «Як в такому велетні борщ подасиш? Кому таке треба?», — сміється киянин Сашко. А ще кожен жовтий овоч столичний заготівельник ретельно оглядає, чи немає на ньому тріщини, стукає та пробує чи товста шкірка. «Їв я борщ у гарбузі.—ділиться смачними спогадами водій київської вантажівки Василь Вовк.—Таки смакота! Але для цього й в дорогі ресторани ходити не треба. У мене жінка може вдома це зробити, лише мороки багато». Різні види борщів та супів, які подають у гарбузах, готують, як правило, у печі. Сам гарбуз, перед тим, як в нього налиють смаколик, проходить обробку: зверху по колу зрізують частину овоча, виймають м’якоть з середини, підсушують потім полощуть водою з сіллю.

 

Ще раз сушать. Перед наливанням страви стінки гарбузової посудини вистиляють розм’яклим житнім або кукурудзяним хлібом, який додає борщу чи супові неабиякого смаку. Другий раз гарбуз, як тарілку чи горщик, використати не можна. Новий потрібен. Застосовують для частування багатіїв і кабачки. Їх обробляють так само, але розрізають на дві половинки та роблять «екологічні тарілки». Часом зеленобокі можуть бути замість пляшок. Для цього кабачок ретельно вичищують, вистеляють дно хлібом та заливають туди, як правило, квас. Хоча для екопляшок з баштанних добре підходять легенарії — гарбузи, які мають навіть форму посудини для рідини.у них довга шийка та низ у формі пляшки чи слоїка. Із Коломийщини кияни прямують у Снятинський район, пишуть Вікна.

 

Кажуть, мають у кількох селах людей, які постачають їм баштанний екопосуд. Звідти — на Тернопілля, Хмельниччину, та у столицю. До речі, борщ у гарбузі у відомих мережах ресторанів коштує від 30 до 70 гривень.


30.08.2012 2738 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1974
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1072
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1228
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1677
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2859 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3954

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1161

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

665

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1190
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5803
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5352
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10756 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1535
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1472
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7646
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1175
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15984
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

556
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1558
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2010
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1902