За 20 гривень у Яремче можна перевтілитися на гуцулку

 

Фото автора

 

А крім того — купити мішок сушених грибів та зарядитися біля водоспаду позитивом на весь рік

 

Є туристичні міста, які красиві в будь-яку пору року. Містечко Яремче, що в Івано-Франківськійобласті, належить до таких. Хоча тут немає термальних цілющих джерел, мінеральної лікувальної води, зате хоч відбавляй свіжого карпатського повітря з п’янким ароматом хвої. Влітку сюди приїжджають на відпочинок за сонцем, зеленим туризмом, щоб назбирати грибів. А ще — поніжитися в річці Прут, відвідати знаменитий водоспад  Пробій. Взимку Яремче цікаве насамперед лижникам, які відвідують гірськолижний курорт Буковель. Неподалік “країни Буковель”, яку через дорожнечу можна назвати українським Куршевелем, жити у рази дешевше. Туристів зі східної та центральної України Яремче приваблює традиціями святкування Різдвяних свят у гуцульському стилі.

 

…Відвідала Яремче, щоб відсвяткувати там Різдвяні свята. З Івано-Франківська добиралася трансфером понад годину. Якби були кращі дороги, то від туристів на Прикарпатті не було б відбою. Містечко доволі протяжне. Здається, йому немає кінця-краю.  Центр Яремча — красивий, “причесаний”. Є банки, банкомати, центри мобільного зв’язку, “бутики”.  На периферії — бездоріжжя, де-не-де пропадає мобільний зв’язок. Хіба що красива природа рятує. Куди не глянеш, тобі усміхаються засніжені смерічки, схилені на пагорбах.

Про курортність селища свідчать готелі, сільські садиби, вілли для відпочинку туристичних груп. Зауважила, у певних мікрорайонах готелів аж забагато (по п’ять-шість по сусідству), а у деяких — по одному. Зірковість готелів — трохи натягнута. Гуцульська “четвірка” заслуговує на тверду трійку, а “трійка” — на… одиничку. Персонал — старанний, ввічливий. Але коли доводиться обслужити в ресторані сотню голодних клієнтів, у офіціантів здають нерви. По секрету поспілкувалася з кількома працівниками готелів про зарплату. “Пані, не скажемо, бо це таке болюче питання”, — сказала 19-річна працівниця рецепції. Більш комунікабельними виявилися працівники SPA-центру. Сказали, що заробляють… 1300 гривень на місяць. Київські гості були шоковані такими заробітками. Бо як можна прожити за такі “смішні” гроші в наш час? Деякі “знавці” розцінок праці покепкували, мовляв, для села це нормально… Я іншої думки. Спробували б ті скептики хоч день так побігати, як молоді хлопці в SPA-центрі… Хіба що на на чайових можна підзаробити.

Ціни на проживання в готелях Яремча — окрема тема. У високий туристичний сезон вони ростуть як на дріжджах (вдвічі, втричі). Та й попит на них зашкалює. Почула, як група туристів просила працівників рецепції знайти вільний номер, навіть комірку-склад. Коли їм відмовили, що  “все тріщить по швах”, чоловік видав: “А може, когось виселіть! Ми ж так хочемо покататися на лижах в Буковелі. Що нам тепер, повертатися додому?”.

У чотиризірковому готелі стандартний номер витягне з гаманця майже три тисячі на добу (без сніданку), якщо з харчуванням — 4-4,5 тисячі. У тризірковому готелі стандартний номер коштує 850-1050 гривень, напівлюкс — півтори тисячі, люкс — 1700 гривень.

У патріотичному Яремчі українську мову чула лише… від обслуговую­чого персоналу. Туристи, які приїхали сюди відпочивати з різних регіонів України, спілкуються російською. Деякі місцеві принципово відповідають їм українською. Запитала кількох відпочивальників, чи, бува, місцеві не роблять їм зауваження щодо мови. Мені відповіли, що негативної реакції не було. Мовляв, чого їм “кіпішувати”, якщо туристи залишають їм гроші.

 У Яремчі варто відвідати два фірмові місця — сувенірний ринок та водоспад “Пробій”. Вони зосереджені в одній локації. Минаєш ярмарок і одразу виходиш на міст, через який протікає водоспад. Чула від багатьох українських туристів скепсис: мовляв, Пробій — “це гуцульський ніа­гарський водоспад”. Що ж — прямую на ринок, а потім — до водоспаду.

Продавці сувенірного ринку рекламують вибілені овечі шкури (від 600 гривень). Ними можна встелити ліжко, крісло і навіть підлогу. Теплі шкарпетки в гуцульському стилі — від 55 гривень. “Уги”, в яких можна ходити лише по кімнаті, — 150 гривень.

Звертаю увагу на вишитий гуцульський одяг. Найдешевшу вишиту сукню можна купити за тисячу гривень, з бісером — 3-4 тисячі. Кептарики — від 350 гривень, вишиті сорочки — від 400. Магнітики — 15 гривень, а з написом “Яремче-2016” — 20. Дерев’яні гуцульські сокири — 30 гривень. Серед сувенірного краму побачила пояс чоловічої вірності (50 гривень).

Сушені трави “Карпатський вітамінний чай “Яремче” — 15 гривень, інші набори чаїв трохи дешевші. Що не кажи, а за марку треба доплачувати. Була вражена, коли вперше в житті побачила мішок сушених білих грибів. Тож скільки треба було лісу обійти, щоб назбирати стільки грибів! Так і хочеться купити весь мішок, щоб кілька років смакувати грибною мачанкою чи іншими смаколиками. Але ціни кусаються. Сто грамів сушених білих — 165 гривень. Продавці кажуть, цього року гриби не вродили, тому такі дорогі. Торік на них був хороший урожай, коштували до ста гривень за сто грамів.  Півлітрова банка маринованих білих грибів —80-100 гривень, літрова — 160-200. “Пані, купіть грибочки, продам на десятку дешевше, — припрошує продавчиня пенсійного віку. — Привезіть рідним смачну згадку з грибного краю”.

Одна з продавчинь запропонувала мені перевтілитися на гуцулку. За 20 гривень тобі дають одягнути все вишите спорядження, і ти – “зірка селфі”. Я відмовилася, бо не хотіла фотографуватися без макіяжу. “Пані, добре подумайте, бо гуцулки дбають саме про природну красу”, — наполягала продавчиня.

І ось виходжу на фінішну пряму ринку, яка веде до моста над водоспадною річкою. Просунутися по мосту — складно, бо туристів стільки, що ніде яблуку впасти. У кожного другого — палиця для селфі, щоб зробити модний “лук” на фоні річки і лісових краєвидів. Коли ступила на міст, оздоблений сотнями замочків, було трохи страшно. Мабуть, від висоти та бурхливого водоспаду в мене в ногах застигала кров. Через десять хвилин адаптувалася. Але нагинатися через міст, як роблять це деякі туристи (заради селфі та цікавості), не наважилася. Влітку деякі відчайдухи стрибають з моста у воду з 18-метрової висоти. Тут працюєRope-jumping (до речі, він єдиний у Карпатах), вартість стрибка — 200 гривень, наступного сезону обіцяють 250.

Водоспад хоч і маленький, але красивий. Тут є на що подивитися, можна подумати, відволіктися від буденності. Зауважила, водоспад має своєрідну енергетику. Він піднімає настрій, зближує, змушує зовсім незнайомих людей усміхнутися одне одному і побажати приємного відпочинку у Карпатах.



Високий замок online


24.01.2016 1992 0
Коментарі (0)

03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2013
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4828
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3736
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4861
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3029
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

4315 1

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

365

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1155

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1380

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3994
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5870
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6520
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3524
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1644
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1350
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8221
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3033
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

591
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1201
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

871
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1585
19.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1345