З історії українізації. Початок українізації

 

 

Передмова 

Це все вже було. Було близько 80 років тому, спочатку українізація, потім репресії, розкуркулення, депортації, Голодомор. Згодом, політика русифікації і псевдодвомовності, процвітання російського шовінізму під назвою «пролетарський інтернаціоналізм», так зване «зближення і розквіт» національних мов і культур, яке вело їх до повного знищення.

Тоді Україною керували на пряму з Москви. Цікаво, що «українізацію» було доручено проводити «російськомовним», почергово, спочатку німцю Квірінгу Емануїлу Йоновичу, потім єврею Лазарю Мойсейовичу Кагановичу, і нарешті поляку Станіславу Вікентієвичу Косіору.

Як відмічав у 1920 році М.Скрипник, село на Україні за своїм національним складом було майже виключно українське. Місто складалося з елементів, за національним складом російських і напівзрусифікованих - єврейських та частково, на Правобережжі, польських. Були в той час свої колєснічєнки, ківалови, азарови і табачніки. Було зневажливе ставлення «до найменшого натяку на українську мову і українську культуру», було ставлення до українців як представників "нижчої" мовної культури, були викрики: "Говоритє по-русскі", на зборах і з'їздах… http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/25/69897/

Зрештою, було відчуження російськомовного міста і україномовного села, було не сприйняття комуністичної ідеології. Тоді у, 1926 році, у містах проживало 5,3 млн. населення, у селах 24 млн. Етнічних українців було 23,2 млн., росіян 2,6 млн., решта національності налічували разом 3,2 млн. осіб…

Як писав в 1911 році єврей В.(Зеєв) Жаботинський «за цими містами колишеться суцільне, майже тридцятимільйонне українське море» http://politiko.ua/blogpost20376, «пригноблена народність стихійно противиться перелицюванню свого єства, істинні шляхи її нормального розвитку тягнуться в іншому напрямку. Такий стихійний настрій всякої великої і однорідної маси; такий і стихійний настрій тридцятимільйонного українського простолюду, скільки б не кривосвідчили про протилежне різні експерти з національних перевертнів. Експерти цього роду стільки ж компетентні в оцінці національних почуттів того народу, від якого вони відбилися, скільки компетентний дезертир в оцінці патріотизму та бойового духу тієї армії, з якої він втік.

Український народ зберіг в недоторканності те, що є головною, непереможною опорою національної душі: село. Народу, коріння якого міцно і густо вп'ялися на величезному просторі в суцільну рідну землю, нема чого боятися за свою племінну душу, що б там не робилося в містах над бідними пагонами його культури, над його мовою і його поетами. Мужик все винесе, все переживе, всіх переспорить і повільно, крок за кроком, але неухильно і непереможне з усіх боків втиснеться в міста, і те, що тепер вважається мужицькою говіркою, буде в них через два покоління мовою газет, театрів, вивісок - і ще більше» http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/9/76087/.

Це розумів не тільки В.Жаботинський розуміли і в Москві. Щоб втримати Україну у ярмі рано чи пізно треба було вирішувати проблему з етнічними українцями, яких було аж надто багато, проблему села, яке жило аж занадто заможно і самодостатньо…  

Початок українізації 

Старт «коренізації» у національних республіках дали в Москві (17 -24 квітня) 1923 року на підставі постанови XII З'їзду Російської Комуністичної Партії (б).

В Україні «коренізація» розумілася як «українізація» і допускалася лише в тих рамках, в яких не суперечила інтересам та ідеологічним орієнтирам вищого державного і партійного керівництва у Москві. 

Слід відмітити, що всі без винятку кадрові призначення в Україні, як і у інших так званих союзних республіках, робилися в Москві. Ось склад тодішнього Політбюро обраного 26 квітня 1923 року на Пленумі ЦК РКП(б): Члени: Г.Е.Зіновьєв (Апфельбаум), Л.Б.Камєнєв (Розенфельд), В.І.Лєнін (Ульянов), А.І.Риков, І.В.Сталін (Джугашвілі), М.П.Томський (Єфремов), Л.Д.Троцький (Бронштейн). Кандидати: Н.І.Бухарін, М.І.Калінін, В.М.Молотов (Скрябін), Я.Е.Рудзутак (Rudzutaks).

На виконання цього рішення у столиці України місті Харкові 23 липня 1923 року прийнято відповідні декрети (постанови) Ради народних Комісарів (РНК) України і ВУЦВК «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл з визначеними термінами їх українізації.

Другий декрет, ухвалений ВУЦВК і РНК УССР 1 серпня 1923 року «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління.

Була утворена комісія з українізації на чолі з секретарем ЦК КП(б)У В.Затонським, до складу якої увійшли відомі партійні та державні діячі В.Чубар, М.Скрипник, Л Каганович, О Шліхтер, М.Попов, О.Шумський та ін.

Нагадаю, що першою особою в радянській Україні, з тих часів і аж до 1990 року, був генеральний (перший) секретар ЦК КП(б)У. А перший етнічний українець Олексій Іларіонович Кириченко очолив Компартію України лише 4 червня 1953 року.

Формально КП(б)У утворена 18-20 квітня 1918 року у м.Таганрозі (нині Ростовська область Росії) під назвою Комуністична партія (більшовиків) України.

Насправді, перший з'їзд КП(б)У відбувся 5-12 липня 1918 року в Москві під контролем В.Лєніна. Там, на вимогу російських більшовиків, КП(б)У ухвалила рішення про входження до складу Російської КП(б) із збереженням власної назви. Спочатку партію очолював Георгій П’ятаков (липень-вересень 1918 р.), потім — Серафіма Гопнер (вересень-жовтень 1918 р.), Емануїл Квірінг (жовтень 1918 р. — березень 1919 р.). Навіть сумнозвісний В’ячеслав Молотов у свій час був керівником КП(б) України (листопад 1920 р. — грудень 1921 р.)

Отож, 28 квітня 1924 року для проведення «українізації» було прийнято відповідну постанову ВУЦВК за якою на РНК УСРР (уряд Української Соціалістичної Радянської Республіки) створено комітет у справах національних меншин. На той час першим секретарем ЦК КП(б)У був німець Емануїл Йонович Квірінг. 

За вказівкою Й.Сталіна з Москви, замість Квірінга, проводити українізацію направляють єврея Лазаря Мойсейовича Кагановича. Отож, на посаді генерального (першого) секретаря ЦК КЦ(б) України з квітня 1925 - липень 1928 року опинився Л.Каганович.

На квітневому Пленумі ЦК КП(б)У 1925 року нарком освіти України українець Олександр Якович Шумський виступив з доповіддю «Про українізацію» і ЦК КП(б)У ухвалив резолюцію про українізацію, в якій було зазначено, що «справа зміцнення союзу робітничого класу з селянством і зміцнення диктатури пролетаріату на Україні вимагає напруження сил усієї партії для опанування української мови та українізації...»

30 квітня 1925 року ВУЦВК і РНК УСРР ухвалили спільну постанову про заходи щодо термінового проведення повної українізації радянського апарату, а пленум ЦК КП(б)У 30 травня 1925 року - резолюцію на українізацію партійного та професійного апарату і радянських установ.

Постановою РНК УРСР від 1 жовтня 1925 року затверджено склад Центральної комісії з керівництва українізацією при РНК, головою якої призначено голову Ради Народних Комісарів (РНК УСРР) , тобто уряду УСРР, українця Власа Яковича Чубаря. 

О.Шумський, будучи з вересня 1924 по лютий 1927 року нарком освіти УСРР, почав активно проводити політику українізації. Під час зустрічі з Й.Сталіним у жовтні 1925 року поставив питання про усунення Л.Кагановича з посади генсека ЦК КП(б)У та заміщення його на українця В.Чубаря. В результаті, Й.Сталін зробив навпаки, - у березні 1927 року О.Шумського знімають з посади і народним комісаром освіти України призначають українця Миколу Олексійовича Скрипника, який на цій посаді пробув до лютого 1933 року. 

14 липня 1928 об'єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У звільнив Л.Кагановича від обов'язків члена Політбюро, генерального секретаря ЦК КП(б)У і відправив його на підвищення до Москви на посаду секретаря ЦК ВКП(б). Пленум обрав членом ЦК, політбюро і генеральним (першим) секретарем ЦК КП(б)У поляка Станіслава Вікентієвича Косіора, який на цій посаді пробув по січень 1938 року. 

Ще раз нагадаю, що насправді ніяких виборів тоді не було, як не було і незалежної Комуністичної партії (більшовиків) України. Всіх керівників України призначали і знімали у Москві, а в Україні для виконання вказівок з Москви, існував філіал ВКП(б) під назвою КП(б)У. 

Етнічних українців серед більшовиків було дуже мало, тому серед партійців майже ніхто не вживав української. Більшість більшовиків України були етнічними росіянами і євреями, і представляли міське, переважно російськомовне, населення. 

Водночас 80% населення України (серед селян 95-98%) складали етнічні українці. До речі, за переписом населення у 1926 році сільські мешканці становили 81,5% від усього населення України (нині тільки 31%), тільки 5,3 млн. (18,5%) жили у містах. (Після Голодомору в 1939 році частка сільського населення України зменшилася на 17,7% і  становила вже 63,8%). 

До радянської влади українці ставились як до чужої. Звісно, за таких умов, логічним було для початку «приручення» корінних народів дати «їм пряника», - визнати їхню мову, культуру, залучити до державної адміністрації. 

Отож, як згодом з’ясувалося, за задумом у Москві, політика «українізації» (липень 1923 р. – листопад 1932 р.) була тимчасовою тактичною поступкою більшовиків українським прагненням щодо національного самоствердження, так би мовити спосіб виявлення найбільш грамотних, активних і національно свідомих українців. 

Українців О.Я.Шумського (уродженець с.Борова Рудня, нині Житомирської області) та М.О.Скрипника (родом з містечка Яснувата, нині Донецької області), які по черзі очолювали процес українізації, фактично «використовували у сліпу». 

 

Далі буде.

Стефанко С.Л.

 

 


25.11.2012 Сергій Стефанко 2421 4
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

9581 4
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

10538 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

4735
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2473
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2015
08.01.2024

Подвійні інвестиції (dual investment) – це варіант заробітку на двох видах криптовалют або із застосуванням двох стратегій інвестування.

1897

За час існування людства відбувалася величезна кількість збройних конфліктів, які переростали у війни. З різноманітних причин: територіальні претензії, сфери впливу та навіть релігійні війни. Під релігійними гаслами можна як розпочинати війну, так і фанатично самовіддано воювати.

435

Огляд світових ЗМІ у контексті того, що може чекати українців у випадку перемоги на виборах в США Дональда Трампа.

764

Популярний американський телеведучий Такер Карлсон взяв інтервю у володимира путіна. Причини цієї події були передбачливо описані ТУТ. А зараз – про те, який меседж через Карлсона передав путін для американської аудиторії. Почав він з фейкової

638

Популярний американський телеведучий Такер Карлсон взяв інтерв'ю у путлєра. Що за цим стоїть ...

676
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1021
15.02.2024

В Івано-Франківській області продовжуватимуть втілювати реформу шкільного харчування в освітніх закладах, адже діти мають споживати якісну та смачну їжу, приготовлену у добрих умовах.  

518
10.02.2024

Печериці — порівняно недорогі гриби, які можна придбати в будь-якому магазині. З них ми готуємо супи, салати, додаємо їх до других страв. І щоразу, беручи до рук печериці, виникає запитання: чи потрібно їх чистити?  

4500
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1475
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

498
10.02.2024

Захист Батьківщини випливає із четвертої Божої Заповіді, яка трактується: "Шануй батька і матір". А Батьківщина — це наша друга матір, тому добрі діти, звичайно, свою маму захищатимуть.  

913
06.02.2024

Через обмороження у 35 років отцю ампутували дві ноги, заледве вдалося врятувати руки. Зараз священник керує автівкою, працює на городі, біля дому. Своїм прикладом він підтримує поранених воїнів.  

1866
23.02.2024

На чисельні прохання в Івано-Франківську відбудеться концерт рок-кумира, українського музиканта-мультиінструменталіста, вокаліста, композитора Олега Скрипки та гурту Воплі Відоплясова. Подія відбудеться 3 березня 18:00 - Івано-Франківськ, Panorama PUB,

111
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

569 2
15.02.2024

Станом на лютий 2024 року Головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському висловили довіру 40% українців, найвищу довіру зберігає колишній Головнокомандувач Валерій Залужний — 94%.  

1226 1
11.02.2024

Президент Володимир Зеленський вніс нові зміни у керівництво Збройних сил України, зокрема замінивши командувачів Об’єднаних сил та Десантно-штурмових військ.  

793 1
07.02.2024

Верховна Рада у першому читанні підтримала оновлений урядовий законопроєкт щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.  

1280