З дня атомного бомбардування Хіросіми минуло 70 років

 

Japan 70. Jahrestag Atombombenabwurf Hiroshima

 

6 серпня 1945 США скинули на японське місто Хіросіма атомну бомбу. Які країни зараз володіють найбільшим арсеналом ядерної зброї? Чи відбувається її утилізація? Подробиці - в інфографіці DW.

 

Перше в історії людства бойове застосування ядерної зброї відбулось 6 серпня 1945 року, коли під час Другої світової війни США, щоб схилити Японію до капітуляції, скинули на місто Хіросіма атомну бомбу "Little Boy".



І хоча ядерну зброю в бойових умовах було використано за всю історію усього двічі, її кількість в світі вражає. Навіть попри те, що провідними ядерними державами залишаються США і Росія, багато інших країн прагнуть потрапити до "ядерного клубу".

 

Інфографіка DW про поширення ядерної зброї у світі.

 

Infografik Atomwaffen 70 Jahre nach Hiroshima Ukrainisch
 
 

Дві бомби, тисячі життів

Американський бомбардувальник B-29 скинув 6 серпня 1945 року на Хіросіму атомну бомбу "Малюк". Свою другу бомбу "Товстун" американці скинули 9 серпня на місто Нагасакі.

Шокована Японія 15 серпня капітулювала, і Друга світова війна скінчилась. Формально Акт про капітуляцію було підписано 2 вересня 1945 року.

У Хіросімі одразу загинуло близько 80 000 людей. За наступний рік від поранень, опіків та радіації кількість загиблих збільшилась до 166 000. У Нагасакі моментально загинуло близько 40 000 людей. За рік цифра збільшилась майже вдвічі.

Хоча метою бомбардування були військові промислові об’єкти, серед жертв опинилась величезна кількість мирного населення. Включно з громадянами США японського походження, робітниками з Китаю та Кореї.

Паперові журавлики та нерозкаяні пілоти

Трагедія Хіросіми та Нагасакі має багато зворушливих до сліз епізодів.

Символом невинних жертв Хіросіми стала маленька дівчинка Садако Сасакі. На момент бомбардування їй було два роки. У 1955 році вона захворіла на лейкемію, яку спричинила радіація.

Сусідка по палаті розповіла дівчині японську легенду про те, що якщо зробити тисячу паперових журавликів, вона не помре. Тож Садако робила цих журавликів із кожного клаптика паперу, який потрапляв до неї в руки.

Це, звичайно, не допомогло, дівчинка померла того ж 1955 року. Є дві версії того, скільки вона встигла зробити журавликів. Перша каже, що лише 644, а решту закінчили її подруги. Друга – понад 1000.

На пам’ять про Садако у Хіросімі в Меморіальному парку миру встановлено її скульптуру з журавликом. Ще кілька статуй Садако встановлено в США. Найвідоміша - в Парку миру американського міста Сієтл, штат Вашингтон.

статуя Садако Сасакі в Сієтлі США

Статуя Садако Сасакі в Сієтлі, США. Фото: flickr.com/photos/seakayaker1

П’ять років тому в Нагасакі у віці 93 років помер Ямагуті Цутому. Він єдиний, хто пережив обидва бомбардування. У 1945 році він працював у Хіросімі на суднобудівному заводі. Він знаходився за 3 км від епіцентру вибуху, але все ж отримав сильні опіки. Після цього він поїхав рятуватися в Нагасакі…

Розповсюджена легенда, що пілоти літаків B-29, відомих як "літаюча фортеця", мучилися від докорів сумління все своє життя. Насправді, це не так. Єдиним з пілотів, чию психіку зачепила участь у бомбардуванні, був Клод Роберт Ізерлі. Він скоїв кілька дрібних злочинів, спробував покінчити життя самогубством і збожеволів. Але не остаточно.

Скептики вказують на те, що пілот скоріше піарився та шукав слави. Бо насправді Ізерлі пілотував літак, який досліджував стан погоди над Хіросімою. У той момент, коли його колеги на іншому літаку скинули бомбу, Ізерлі вже повернувся на базу.

Всі інші пілоти, навпаки, не висловлювали жалю з приводу того, що зробили. А пілот літака "Енола Гей" Пол Тіббетс все життя доводив, що бомбардування дало можливість закінчити війну швидко, без необхідності вторгнення на територію Японії, і врятувало тисячі життів американських військових.

У 1976 він влаштував на авіа шоу в Техасі постановку подій в Хіросімі, включно з "ядерним грибом". Уряд США приніс за це Японії вибачення.

Сучасне життя Хіросіми та Нагасакі

Обидва міста сьогодні мають населення більше, аніж було до бомбардувань. На сучасних вулицях мало що нагадує про трагедію.

Хіросима

Хіросима

Найбільш знаменитим пам'ятником ядерних бомбардувань є Купол Гембаку в Хіросімі. До війни там знаходився Виставковий центр Торговельно-промислової палати.

6 серпня будівля опинилася всього в 160 метрах від епіцентру вибуху. Всі, хто був в ній, загинули. Після війни Купол включили до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

фото: REUTERS

Невдалий тролінг від Росії

У цивілізованому світі трагедію відзначають як належить – хвилиною мовчання згадують жертв, несуть квіти до японських посольств.

У Росії ж можновладці за звичкою не втримались і спробували потролити США питанням про створення міжнародного трибуналу з питання бомбардування японських міст.

Взагалі-то, міжнародний трибунал щодо малайзійського "Боїнга" потрібен для пошуку винних та оприлюднення їхніх імен. Натомість прізвища пілотів, які скинули бомби на Хіросіму та Нагасакі, відомі широкому загалу. Як і тих, хто віддав їм наказ.

Інша справа, що багато хто в Японії хотів би почути від США вибачення за трагедію. Його досі не було.

Якщо вірити Wikileaks, президент Обама збирався вибачитись за бомбардування під час візиту до Японії у 2009 році. Але, як свідчить переписка американських та японських дипломатів, проти були самі японці. Їхні урядовці вирішили, що краще не ворушити давні справи. У Другій світовій війні нащадки самураїв накоїли багато військових злочинів, згадувати про які зараз японцям не хотілося б.

Напевно, головне, чому навчила людство трагедія Хіросіми – це розуміння того факту, що ядерна зброя навіть у руках "гарних хлопців" перетворюється на зло, здатне знищити тисячі невинних життів. Що вже казати про "поганих хлопців", які погрожують "перетворити США на радіоактивний попіл".

 


06.08.2015 3062 0
Коментарі (0)

23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

17565
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1306
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1368
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1453
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5268
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2257

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

408

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19489

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1397

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1647
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

4769
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1853
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6752 4
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1796
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1758
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8665
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1364
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

806
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1199
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1473
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

5071