З дня атомного бомбардування Хіросіми минуло 70 років

 

Japan 70. Jahrestag Atombombenabwurf Hiroshima

 

6 серпня 1945 США скинули на японське місто Хіросіма атомну бомбу. Які країни зараз володіють найбільшим арсеналом ядерної зброї? Чи відбувається її утилізація? Подробиці - в інфографіці DW.

 

Перше в історії людства бойове застосування ядерної зброї відбулось 6 серпня 1945 року, коли під час Другої світової війни США, щоб схилити Японію до капітуляції, скинули на місто Хіросіма атомну бомбу "Little Boy".



І хоча ядерну зброю в бойових умовах було використано за всю історію усього двічі, її кількість в світі вражає. Навіть попри те, що провідними ядерними державами залишаються США і Росія, багато інших країн прагнуть потрапити до "ядерного клубу".

 

Інфографіка DW про поширення ядерної зброї у світі.

 

Infografik Atomwaffen 70 Jahre nach Hiroshima Ukrainisch
 
 

Дві бомби, тисячі життів

Американський бомбардувальник B-29 скинув 6 серпня 1945 року на Хіросіму атомну бомбу "Малюк". Свою другу бомбу "Товстун" американці скинули 9 серпня на місто Нагасакі.

Шокована Японія 15 серпня капітулювала, і Друга світова війна скінчилась. Формально Акт про капітуляцію було підписано 2 вересня 1945 року.

У Хіросімі одразу загинуло близько 80 000 людей. За наступний рік від поранень, опіків та радіації кількість загиблих збільшилась до 166 000. У Нагасакі моментально загинуло близько 40 000 людей. За рік цифра збільшилась майже вдвічі.

Хоча метою бомбардування були військові промислові об’єкти, серед жертв опинилась величезна кількість мирного населення. Включно з громадянами США японського походження, робітниками з Китаю та Кореї.

Паперові журавлики та нерозкаяні пілоти

Трагедія Хіросіми та Нагасакі має багато зворушливих до сліз епізодів.

Символом невинних жертв Хіросіми стала маленька дівчинка Садако Сасакі. На момент бомбардування їй було два роки. У 1955 році вона захворіла на лейкемію, яку спричинила радіація.

Сусідка по палаті розповіла дівчині японську легенду про те, що якщо зробити тисячу паперових журавликів, вона не помре. Тож Садако робила цих журавликів із кожного клаптика паперу, який потрапляв до неї в руки.

Це, звичайно, не допомогло, дівчинка померла того ж 1955 року. Є дві версії того, скільки вона встигла зробити журавликів. Перша каже, що лише 644, а решту закінчили її подруги. Друга – понад 1000.

На пам’ять про Садако у Хіросімі в Меморіальному парку миру встановлено її скульптуру з журавликом. Ще кілька статуй Садако встановлено в США. Найвідоміша - в Парку миру американського міста Сієтл, штат Вашингтон.

статуя Садако Сасакі в Сієтлі США

Статуя Садако Сасакі в Сієтлі, США. Фото: flickr.com/photos/seakayaker1

П’ять років тому в Нагасакі у віці 93 років помер Ямагуті Цутому. Він єдиний, хто пережив обидва бомбардування. У 1945 році він працював у Хіросімі на суднобудівному заводі. Він знаходився за 3 км від епіцентру вибуху, але все ж отримав сильні опіки. Після цього він поїхав рятуватися в Нагасакі…

Розповсюджена легенда, що пілоти літаків B-29, відомих як "літаюча фортеця", мучилися від докорів сумління все своє життя. Насправді, це не так. Єдиним з пілотів, чию психіку зачепила участь у бомбардуванні, був Клод Роберт Ізерлі. Він скоїв кілька дрібних злочинів, спробував покінчити життя самогубством і збожеволів. Але не остаточно.

Скептики вказують на те, що пілот скоріше піарився та шукав слави. Бо насправді Ізерлі пілотував літак, який досліджував стан погоди над Хіросімою. У той момент, коли його колеги на іншому літаку скинули бомбу, Ізерлі вже повернувся на базу.

Всі інші пілоти, навпаки, не висловлювали жалю з приводу того, що зробили. А пілот літака "Енола Гей" Пол Тіббетс все життя доводив, що бомбардування дало можливість закінчити війну швидко, без необхідності вторгнення на територію Японії, і врятувало тисячі життів американських військових.

У 1976 він влаштував на авіа шоу в Техасі постановку подій в Хіросімі, включно з "ядерним грибом". Уряд США приніс за це Японії вибачення.

Сучасне життя Хіросіми та Нагасакі

Обидва міста сьогодні мають населення більше, аніж було до бомбардувань. На сучасних вулицях мало що нагадує про трагедію.

Хіросима

Хіросима

Найбільш знаменитим пам'ятником ядерних бомбардувань є Купол Гембаку в Хіросімі. До війни там знаходився Виставковий центр Торговельно-промислової палати.

6 серпня будівля опинилася всього в 160 метрах від епіцентру вибуху. Всі, хто був в ній, загинули. Після війни Купол включили до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

Хіросима

фото: REUTERS

Невдалий тролінг від Росії

У цивілізованому світі трагедію відзначають як належить – хвилиною мовчання згадують жертв, несуть квіти до японських посольств.

У Росії ж можновладці за звичкою не втримались і спробували потролити США питанням про створення міжнародного трибуналу з питання бомбардування японських міст.

Взагалі-то, міжнародний трибунал щодо малайзійського "Боїнга" потрібен для пошуку винних та оприлюднення їхніх імен. Натомість прізвища пілотів, які скинули бомби на Хіросіму та Нагасакі, відомі широкому загалу. Як і тих, хто віддав їм наказ.

Інша справа, що багато хто в Японії хотів би почути від США вибачення за трагедію. Його досі не було.

Якщо вірити Wikileaks, президент Обама збирався вибачитись за бомбардування під час візиту до Японії у 2009 році. Але, як свідчить переписка американських та японських дипломатів, проти були самі японці. Їхні урядовці вирішили, що краще не ворушити давні справи. У Другій світовій війні нащадки самураїв накоїли багато військових злочинів, згадувати про які зараз японцям не хотілося б.

Напевно, головне, чому навчила людство трагедія Хіросіми – це розуміння того факту, що ядерна зброя навіть у руках "гарних хлопців" перетворюється на зло, здатне знищити тисячі невинних життів. Що вже казати про "поганих хлопців", які погрожують "перетворити США на радіоактивний попіл".

 


06.08.2015 3385 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1508
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

846
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1326
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2547 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3637
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3084 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

588

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

311

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

292

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

915
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5064
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10449 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8909
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7494
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

736
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

932
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1221
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15700
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1258
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1648
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1565
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1789