Путін вторгся в Крим почасти тому, що це було найменш ризикованим способом протестувати його нову тактику ведення війни.
Розмови про те, що, втручаючись у Крим, Путін повів себе так, ніби він живе в 19 столітті, формують неточне уявлення про значення останніх подій. Путін зовсім не прорахувався, він висунув нові методи ведення війни 21 століття, вважає The Washington Post. "Перед тим як Путін вторгся в Грузію в серпні 2008 року, він витратив багато місяців на розміщення традиційного військового обладнання ... Однак тепер Путін більше не пов'язаний рамками війни в національних масштабах. Багато років конфронтації з сепаратистами, бойовиками, терористами серйозно вплинули на його спосіб думок. У Криму Путін випробував тактику "спливаючої війни" - швидкої і завуальованої, яка, найімовірніше, буде широко застосовуватися в майбутньому ", - йдеться в статті.
По-перше, пише газета, з нізвідки з'явилася прихована армія. Солдати без жодних розпізнавальних знаків були добре підготовлені до розпалювання заворушень і ведення вуличної боротьби. Ці солдати, яких, як стверджує Путін, він туди не відправляв, очевидно, не керуються ніякими законами, правилами і конвенціями, що регламентують ведення війни - поки це стало найсерйознішим викликом Путіна міжнародному порядку. Це свого роду гібриди солдатів і терористів: приховані особи, таємне командування і управління, і таємні накази, безсумнівно, розраховані на досягнення державних інтересів. Відсутність очевидного лідера заважає міжнародному співтовариству виступити з відповідними діями, адже залишається неясним, з ким потрібно вести переговори з питання припинення вогню або здачі. Крім того, якщо почнуться збройні сутички, зупинити їх буде вкрай важко, зазначає видання.
Другою складовою путінської війни 21 століття є її віртуальний компонент. "Якщо ми назвемо його пропагандою, це стане применшенням віроломної і отруйної природи цієї інформаційної війни. Принципи кібератаки були вдосконалені у відповідності з новими цілями Путіна: завдання полягає в тому, щоб зруйнувати канали спілкування законодавців та органів влади і забезпечити безперешкодний потік російськомовної дезінформації, котра провіщає нову війну з "фашистами", приводить переклад InoPressa.
Путін створив свою версію реальності, яку він пропагує, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні. Він вирішив, що для досягнення його цілей йому потрібен етнолінгвістичний розрив, а потім він розподілив ролі. Тепер його версія цієї історії розігрується на сотні фронтів і публікується в соціальних мережах - це віртуальна трансляція доказів путінської історії про утиски, переслідуваннях і страх російськомовного населення України", - йдеться в статті.
По-третє, Путін використовує фінансові ринки як інструмент ведення суперечок. Газета зазначає, що "маючи власну мережу, оцінювану, за деякими даними, в десятки мільярдів, Путін добре розуміє, як працює фінансова сила. Багатство Росії дозволило йому укласти "партнерські відносини", засновані на взаємній фінансовій вигоді, і Путін спирається на ці зв'язки".
Тактика Путіна створює хаос, яким він керує, статус- кво, яке дозволяє йому впливати на політику України. Путін вторгся в Крим почасти тому, що це було найменш ризикованим способом протестувати його нову тактику ведення війни. Крим, де розміщені російські військові активи і де живе населення, яке симпатизує Росії, в географічному плані ізольований від іншої частини України. Путін міг впевнено розраховувати на те, що з боку втомленого від конфліктів Заходу не буде ніякої фізичної відповіді на його вторгнення.
"Протягом багатьох років Путін спирався на важкий молот в дусі радянських часів. Однак його недавні дії свідчать про те, що традиційна армія і розвідка перестали бути тією зброєю, за допомогою якого він має намір вести війну. Поки Захід розмірковує над тим, як краще всього йому відповісти, Путін, найімовірніше вже переходить до наступного етапу: він намагається з'ясувати, які міжнародні протоколи можуть виправдати його дії і як його тактику можна буде застосувати в інших місцях ", - підсумовує видання.
