Вся правда в речах: Дніпропетровський національний історичний музей – один із найбільших в Україні (фото)

 

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького є одним з найбільших, найстаріших та найвідоміших в Україні. Навіть саме по собі приміщення, у якому знаходиться музей є архітектурною пам’яткою перших років ХХ століття Сюди часто приїжджають навіть гості з за кордону, щоб побачити справді унікальні експонати. Від колекцій національного одягу і старовинних монет до статуй ідолів та єгипетських мумій. Музей дуже цікавий, багатий і «масштабний». А ще він дуже сучасний і неординарний: де ще ви зможете потрапити на нічну театралізовану екскурсію музеєм…

З чого все починалось

Спершу це був «Общественный музеум Екатеринославской губернии». З середини ХІХ століття і аж до початку XX він розташовувався у приміщенні Катеринославської класичної чоловічої гімназії. Вже тоді музей був багатий на справді унікальні експонати. І хоч колекції були нечисленними, але це були,наприклад, мумія єгипетської жінки з дитиною; різні реліквії Давнього Єгипту, античної Греції; старовинна зброя та посуд.

Незабаром фонди музею дуже щедро доповнила колекція відомого українського громадського діяча Олександра Поля. Археолог-дослідник присвятив улюбленій справі все життя, зібравши трохи не 5 тисяч цінних предметів. Сім відділів, розташованих у його великій квартирі, тематично розприділяли реліквії запорізького козацтва, єгипетські старожитності, старовинні монети різних країн…

Поступово у майбутній Дніпропетровський історичний музей, наче ріки у море, почали вливатись й інші приватні колекцій. Історики, прості місцеві жителі та небайдужі до історії люди почали приносити багато цікавих речей, які ставали експонатами. Особливо великим був внесок археолога та етнографа Дмитра Яворницького. Ім’я саме цього видатного дослідника української історії у 1940 році присвоять музею. Саме його називають ангелом-хоронителем музею, адже чоловік віддав десятки років життя цій справі, перетворивши установу на провідний музей України.

До цього часу для Народного музею Катеринославщини (стара назва) спеціально побудують окремий будинок. Архітектори взяли за зразок будинок Гофмана у Берліні.
До початку Другої світової війни фонди Дніпропетровського історичного музею вже були величезними і налічували близько 50 тисяч експонатів. Предмети з багатьох приватних колекцій, земських установ та дворянських будинків весь час поповнювали колекції.

Боги та фараони

У воєнні роки музей, звісно ж, сильно постраждав, втративши багато цінного. Та вже у 1970-х його відреставрували. А колекція зросла до 200 тисяч предметів.
Сучасний Дніпропетровський національний історичний музей має 5 виставкових і 8 експозиційних залів. Загальна експозиційна площа – майже 7 тис. м. кв. Археологічна колекція; Пам’ятки Давнього Єгипту; Антична колекція; Колекція козацьких давностей; Культова колекція, Етнографічна колекція; Книжково-архівне зібрання; Колекція зброї; Нумізматика та боністика; Фалеристична колекція; Колекція годинників; Музейна мозаїка; Меморіальні предмети; Кераміка, фарфор, скло.
Тут у найдрібніших деталях змальовано історію краю: від найдавніших часів до сучасних. Багато уваги приділено періоду Другої світової війни. Значно менше періоду Козаччини. (Нажаль.)

Найцікавіші експонати, які за багато років встигли стати справжніми знаменитостями. Статуя арійського бога Індра 3 тис. до н.е., всесвітньо відома під назвою Керносівський ідол, який, кажуть, служив верховним богом перших поселенців краю. (Нам він більш відомий як Перун). Статуя фараона Рамзеса VI зображує стоячого на колінах фараона, який здійснює жертовне узливання богу Амуну. Портрету надано індивідуальних рис, що само по собі є ве¬личезною історико-культурною цінністю.

Старезні кам’яні баби

Чи не найвідомішою серед багатств музею є колекція скіфських і половецьких кам’яних баб (вік деяких з них понад 5 тисяч років). Загалом зібрання кам’яної пластики музею є чи не найбільшою у Європі. Це 86 одиниць габаритних предметів – антропоморфні стели, скіфські ідоли, кам‘яні баби, козацькі хрести. Спеціально для них планується створення лапідаріуму (скляного павільйону) як частини приміщення.

Сьогодні Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького має аж 6 філій: Головний корпус, який знаходиться на проспекті Карла Маркса, Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького, Музей історії і розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської області, Діорама «Битва за Дніпро», Центр Олени Петрівни Блаватської та її родини, Музей “Літературне Придніпров’я”. Тобто, це вже цілий музейний комплекс.

До уваги відвідувачів постійно представлені найрізноманітніші виставки. Присвячені видатним особистостям, чи важливим історичним датам; фотороботи чи виставка ляльок, наприклад. Щороку більше ста виставок.
При музеї діє також наукова бібліотека. Так званий Рідкісний фонд нараховує майже 6000 одиниць і охоплює книги та періодику ХVІІІ — 1940-і рр. ХХ ст., які присвячені історії краю, України, Росії, Польщі, інших країн світу. Тут можуть бути представлені, наприклад, видання старовинних журналів за кілька років у повному обсязі.

Театр і ніч у музеї

Музей постійно працює над тим, щоб бути цікавим для сучасного відвідувача. Зокрема віднедавна і вже регулярно тут проводяться нічні екскурсії. Це не просто презентація експонатів, це ціле театралізоване дійство.

Вночі все здається не таким, як удень. Предмети та людей ми бачимо інакше. Не дарма ночі завжди приписували магічні, чарівні властивості.
Подорожі у різні історичні епохи, мандрівки у часі та просторі. Вони захоплюють та вражають. А повністю заглибитись у атмосферу певного історичного періоду допомагають спеціальна музика та світлові ефекти. Участь у «виставах» беруть спеціально запрошені професійні актори.

Наприклад, кілька років тому Дніпропетровський історичний музей відкрив нову програму під назвою Нічна екскурсія «Людина і степ». «… Майже сто тисяч років тому людина зв’язала своє життя із Степом. Тут вона вчилася виживати. Тут вона вчилася воювати. Тут вона пізнавала Всесвіт, шукаючи своє місце в ньому. Звідки вона прийшла сюди? Хто були її предки? Можливо дикі міцні вепрі — хазяї всілякого звіру, чи великий Індра, що подарував людям вогонь, а може безстрашний Таргітай, чи богатир-Палван? І виростали серед безлюдного степу великі кургани і поставали на них кам’яні ідоли — величні та мовчазні вартові степу, хранителі пам’яті…» Ви побачите великий Степ – у всій його красі та історичності.
Тож похід у музей може перетворитись у справжню захоплюючу подію, яку ви довго згадуватимете.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
мscnj Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 16.

GPS:
48°27’13.9″ N, 35°3’56.48″ E

Контакти:
Тел.: (0562) 46-34-22, 46-34-26, 46-24-28
Сайт: museum.dp.ua

Поради бувалого мандрівника:
Нічні екскурсії музеєм часто організовуються залежно від попереднього замовлення. Формуються групи. Ціна квитка – приблизно 60-80 гривень за особу.

 

Приміщення музею. Початок ХХ ст. фото Yuri O.

Приміщення музею. Початок ХХ ст. фото Yuri O.

Пам`ятник Яворницькому біля приміщення музею фото: Юлія Рацибарська

Пам`ятник Яворницькому біля приміщення музею фото: Юлія Рацибарська

Дім-музей Яворницького  фото: yurkesh

Дім-музей Яворницького
фото: yurkesh

фото: Дмитро Кравченко

фото: Дмитро Кравченко

фото: "Історична правда"

фото: “Історична правда”

фото:  Дмитро Кравченко

фото: Дмитро Кравченко

Із виставки рідкісних книжкових видань

Із виставки рідкісних книжкових видань

фото: sestra_yuliya

фото: sestra_yuliya

фото: Дмитро Кравченко

фото: Дмитро Кравченко

фото: 34.ua

фото: 34.ua

На виставці старовинних японських ляльок фото: meetin.com.ua

На виставці старовинних японських ляльок
фото: meetin.com.ua

DSC03430

DSC03418

Із колекції старовинних годинників.  фото: Наталія Рекуненко

Із колекції старовинних годинників.
фото: Наталія Рекуненко

Касовий апарат

Касовий апарат

Фрагемент родового могильника з села Василівка. Цьому скелету первісної людини - близько 10 тисяч років фото: "Історична правда"

Фрагемент родового могильника з села Василівка. Цьому скелету первісної людини – близько 10 тисяч років
фото: “Історична правда”

Скіфські баби

Скіфські баби

Керносівський ідол фото: "Історична правда"

Керносівський ідол
фото: “Історична правда”

 

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua


16.02.2015 1093 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

289
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1558
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1357
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1191
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1198
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7294

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

323

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

478

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

714

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1753
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

113
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1200
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

686
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

117
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1362
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

950
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1501 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

254
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

260
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1167
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1450
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

918