Вся правда в речах: Дніпропетровський національний історичний музей – один із найбільших в Україні (фото)

 

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького є одним з найбільших, найстаріших та найвідоміших в Україні. Навіть саме по собі приміщення, у якому знаходиться музей є архітектурною пам’яткою перших років ХХ століття Сюди часто приїжджають навіть гості з за кордону, щоб побачити справді унікальні експонати. Від колекцій національного одягу і старовинних монет до статуй ідолів та єгипетських мумій. Музей дуже цікавий, багатий і «масштабний». А ще він дуже сучасний і неординарний: де ще ви зможете потрапити на нічну театралізовану екскурсію музеєм…

З чого все починалось

Спершу це був «Общественный музеум Екатеринославской губернии». З середини ХІХ століття і аж до початку XX він розташовувався у приміщенні Катеринославської класичної чоловічої гімназії. Вже тоді музей був багатий на справді унікальні експонати. І хоч колекції були нечисленними, але це були,наприклад, мумія єгипетської жінки з дитиною; різні реліквії Давнього Єгипту, античної Греції; старовинна зброя та посуд.

Незабаром фонди музею дуже щедро доповнила колекція відомого українського громадського діяча Олександра Поля. Археолог-дослідник присвятив улюбленій справі все життя, зібравши трохи не 5 тисяч цінних предметів. Сім відділів, розташованих у його великій квартирі, тематично розприділяли реліквії запорізького козацтва, єгипетські старожитності, старовинні монети різних країн…

Поступово у майбутній Дніпропетровський історичний музей, наче ріки у море, почали вливатись й інші приватні колекцій. Історики, прості місцеві жителі та небайдужі до історії люди почали приносити багато цікавих речей, які ставали експонатами. Особливо великим був внесок археолога та етнографа Дмитра Яворницького. Ім’я саме цього видатного дослідника української історії у 1940 році присвоять музею. Саме його називають ангелом-хоронителем музею, адже чоловік віддав десятки років життя цій справі, перетворивши установу на провідний музей України.

До цього часу для Народного музею Катеринославщини (стара назва) спеціально побудують окремий будинок. Архітектори взяли за зразок будинок Гофмана у Берліні.
До початку Другої світової війни фонди Дніпропетровського історичного музею вже були величезними і налічували близько 50 тисяч експонатів. Предмети з багатьох приватних колекцій, земських установ та дворянських будинків весь час поповнювали колекції.

Боги та фараони

У воєнні роки музей, звісно ж, сильно постраждав, втративши багато цінного. Та вже у 1970-х його відреставрували. А колекція зросла до 200 тисяч предметів.
Сучасний Дніпропетровський національний історичний музей має 5 виставкових і 8 експозиційних залів. Загальна експозиційна площа – майже 7 тис. м. кв. Археологічна колекція; Пам’ятки Давнього Єгипту; Антична колекція; Колекція козацьких давностей; Культова колекція, Етнографічна колекція; Книжково-архівне зібрання; Колекція зброї; Нумізматика та боністика; Фалеристична колекція; Колекція годинників; Музейна мозаїка; Меморіальні предмети; Кераміка, фарфор, скло.
Тут у найдрібніших деталях змальовано історію краю: від найдавніших часів до сучасних. Багато уваги приділено періоду Другої світової війни. Значно менше періоду Козаччини. (Нажаль.)

Найцікавіші експонати, які за багато років встигли стати справжніми знаменитостями. Статуя арійського бога Індра 3 тис. до н.е., всесвітньо відома під назвою Керносівський ідол, який, кажуть, служив верховним богом перших поселенців краю. (Нам він більш відомий як Перун). Статуя фараона Рамзеса VI зображує стоячого на колінах фараона, який здійснює жертовне узливання богу Амуну. Портрету надано індивідуальних рис, що само по собі є ве¬личезною історико-культурною цінністю.

Старезні кам’яні баби

Чи не найвідомішою серед багатств музею є колекція скіфських і половецьких кам’яних баб (вік деяких з них понад 5 тисяч років). Загалом зібрання кам’яної пластики музею є чи не найбільшою у Європі. Це 86 одиниць габаритних предметів – антропоморфні стели, скіфські ідоли, кам‘яні баби, козацькі хрести. Спеціально для них планується створення лапідаріуму (скляного павільйону) як частини приміщення.

Сьогодні Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького має аж 6 філій: Головний корпус, який знаходиться на проспекті Карла Маркса, Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького, Музей історії і розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської області, Діорама «Битва за Дніпро», Центр Олени Петрівни Блаватської та її родини, Музей “Літературне Придніпров’я”. Тобто, це вже цілий музейний комплекс.

До уваги відвідувачів постійно представлені найрізноманітніші виставки. Присвячені видатним особистостям, чи важливим історичним датам; фотороботи чи виставка ляльок, наприклад. Щороку більше ста виставок.
При музеї діє також наукова бібліотека. Так званий Рідкісний фонд нараховує майже 6000 одиниць і охоплює книги та періодику ХVІІІ — 1940-і рр. ХХ ст., які присвячені історії краю, України, Росії, Польщі, інших країн світу. Тут можуть бути представлені, наприклад, видання старовинних журналів за кілька років у повному обсязі.

Театр і ніч у музеї

Музей постійно працює над тим, щоб бути цікавим для сучасного відвідувача. Зокрема віднедавна і вже регулярно тут проводяться нічні екскурсії. Це не просто презентація експонатів, це ціле театралізоване дійство.

Вночі все здається не таким, як удень. Предмети та людей ми бачимо інакше. Не дарма ночі завжди приписували магічні, чарівні властивості.
Подорожі у різні історичні епохи, мандрівки у часі та просторі. Вони захоплюють та вражають. А повністю заглибитись у атмосферу певного історичного періоду допомагають спеціальна музика та світлові ефекти. Участь у «виставах» беруть спеціально запрошені професійні актори.

Наприклад, кілька років тому Дніпропетровський історичний музей відкрив нову програму під назвою Нічна екскурсія «Людина і степ». «… Майже сто тисяч років тому людина зв’язала своє життя із Степом. Тут вона вчилася виживати. Тут вона вчилася воювати. Тут вона пізнавала Всесвіт, шукаючи своє місце в ньому. Звідки вона прийшла сюди? Хто були її предки? Можливо дикі міцні вепрі — хазяї всілякого звіру, чи великий Індра, що подарував людям вогонь, а може безстрашний Таргітай, чи богатир-Палван? І виростали серед безлюдного степу великі кургани і поставали на них кам’яні ідоли — величні та мовчазні вартові степу, хранителі пам’яті…» Ви побачите великий Степ – у всій його красі та історичності.
Тож похід у музей може перетворитись у справжню захоплюючу подію, яку ви довго згадуватимете.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
мscnj Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 16.

GPS:
48°27’13.9″ N, 35°3’56.48″ E

Контакти:
Тел.: (0562) 46-34-22, 46-34-26, 46-24-28
Сайт: museum.dp.ua

Поради бувалого мандрівника:
Нічні екскурсії музеєм часто організовуються залежно від попереднього замовлення. Формуються групи. Ціна квитка – приблизно 60-80 гривень за особу.

 

Приміщення музею. Початок ХХ ст. фото Yuri O.

Приміщення музею. Початок ХХ ст. фото Yuri O.

Пам`ятник Яворницькому біля приміщення музею фото: Юлія Рацибарська

Пам`ятник Яворницькому біля приміщення музею фото: Юлія Рацибарська

Дім-музей Яворницького  фото: yurkesh

Дім-музей Яворницького
фото: yurkesh

фото: Дмитро Кравченко

фото: Дмитро Кравченко

фото: "Історична правда"

фото: “Історична правда”

фото:  Дмитро Кравченко

фото: Дмитро Кравченко

Із виставки рідкісних книжкових видань

Із виставки рідкісних книжкових видань

фото: sestra_yuliya

фото: sestra_yuliya

фото: Дмитро Кравченко

фото: Дмитро Кравченко

фото: 34.ua

фото: 34.ua

На виставці старовинних японських ляльок фото: meetin.com.ua

На виставці старовинних японських ляльок
фото: meetin.com.ua

DSC03430

DSC03418

Із колекції старовинних годинників.  фото: Наталія Рекуненко

Із колекції старовинних годинників.
фото: Наталія Рекуненко

Касовий апарат

Касовий апарат

Фрагемент родового могильника з села Василівка. Цьому скелету первісної людини - близько 10 тисяч років фото: "Історична правда"

Фрагемент родового могильника з села Василівка. Цьому скелету первісної людини – близько 10 тисяч років
фото: “Історична правда”

Скіфські баби

Скіфські баби

Керносівський ідол фото: "Історична правда"

Керносівський ідол
фото: “Історична правда”

 

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua


16.02.2015 1116 0
Коментарі (0)

21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1056
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1187
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1290
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5116
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2036
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11189

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

169

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19304

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1251

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1505
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1722
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6634 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32201 1
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1404
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1464
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8531
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

1976
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

452
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1037
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1291
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4936