Володя народився і живе у місті, яке рідко асоціюється з шахами. Тим не менше, його кар'єру важко назвати периферійною. Цей рік як стартував, так і завершується перемогами: 1-2 місце на Каппель-ля-Ґранд у березні (перфоманс 2840) та безкомпромісне 1 місце на Corsican Circuit у жовтні (по дорозі "вибив" з турніру Іфань, Кравціва, Фрессіне). Івано-франківський ґросмейстер Володимир Онищук розповідає про усе детальніше...
Ш.У.: Останній рік - 2015 - був для вас вдалим. Починаючи з Каппель-ля-Гранд у Франції...
Якщо саме судити по виграшних результатах - то так. Було, звісно, досить багато хороших турнірів. Була серія і досить поганих. За рік рейтинг виріс чуть-чуть.
Ш.У.: Після стількох турнірів закордоном, яку традицію ви б привезли в Україну?
От недавно я грав на Корсиці, і окрім головного турніру паралельно ще проводився дитячий. У ньому брали участь 3000 дітей, при тому, що населення острова трохи більше, ніж 300 тисяч, майже як в Івано-Франківську. Коли ми грали фінальну партію з Ігорем, у залі сиділи діти (500 глядачів - ред.) і для них працювали два коментатори.
Восени Володимир виграв 18-й традиційний турнір Corsican Circuit, обігравши у рапід Хоу Іфань (зліва), Мартина Кравціва, Лорена Фрессіне та Ігоря Коваленка в фіналі відео >>
Ш.У.: Тоді ж ви обіграли 2:0 Хоу Іфань. Шаховий світ з нетерпінням очікує поєдинку Іфань проти нашої Музичук. Як ви розцінюєте шанси Марічки? Можливо, під час гри ви відчули слабкі сторони Іфань?
Дуже детально творчість Хоу Іфань я не вивчав, а навряд чи можливо судити про слабкі сторони на основі двох рапід-партій. А матч, думаю, буде дуже цікавим, у них різні стилі гри і багато буде залежати від того, кому вдасться використати свої переваги, отримати свої типи позицій.
Рапід-турнір на Корсиці
Ш.У.: З усіма турнірами і перельотами як ви часто буваєте вдома?
Думаю, що половину часу я вдома буваю. Я стараюся забагато не грати... Думаю, якщо грати безперервно, то можна лише підтримувати рівень, але тяжко прогресувати.
Ш.У.: Розкажіть, будь ласка, про себе. Як ви почали грати? Зазвичай, це цікава історія.
Я не скажу, що в мене це дуже цікава історія. З дитинства грав, мій тато грав, дідусь грав. Вони так мене з дитинства, досить маленького, років з 4-5 навчили - і ми вдома грали. У 7 років мене відвели в шахову школу до Ігора Мирославовича Кобилянського, і відтоді я почав більш-менш займатися постійно.
Ш.У.: Ваш перший успіх був на чемпіонаті..?
На чемпіонаті Європи до 10 років, це було в Греції.
Ш.У.: Тоді ви практично зрозуміли, що шахи стануть справою вашого життя?
Мені тяжко сказати, що у 10 років можна зробити такий висновок. Але я займався, мені подобалося, були успіхи, був якийсь прогрес. Тяжко сказати, що була ставка на шахи. Багато хто робить ставку на шахи, навіть приносить в жертву школу, скажімо, навчання. Я в принципі, старався вчитися і займатися.
Ш.У.: Яку роль у вашому житті відіграв тренер? Наприклад, Ігор Коваленко розповідав, що тренер навчив його працювати самостійно і він займається сам. А у вас як це склалося?
Я б сказав, що роль тренера відіграв Ігор Мирославович Кобилянський. Це фактично, перший тренер і навіть єдиний. Я знаю Ігора Коваленка добре, але в мене все-таки тренер грав більшу роль, ніж в нього. Досить велику, я думаю.
Ш.У.: Вищу освіту ви також в Івано-Франківську здобули?
Ні, я навчався у Харкові в "Юридичній академії".
Ш.У.: То ви добре знайомі з харківськими ґросмейстерами?
Ми перетиналися, звісно. Всі найкращі харківські шахісти, фактично, в одному шаховому клубі. За винятком Антона Коробова, можливо. Це Моїсеєнко, Ельянов і ще багато ґросмейстерів - Бродський, Ковчан, Авескулов. Я більше все-таки приділяв увагу навчанню. А шахами тоді займався менше.
Ш.У.: З власного довіду можете скласти рецепт "як стати ґросмейтером"?
Я б не сказав, що я прихильник конкретних рецептів. Насправді, треба займатися, старатися, прогресувати, рости. Займатися! Звісно, достатньо часу і ефективно.
Переможна партія з швидких шахів проти Левона Ароняна. На чемпіонаті світу з рапіду 2015 у Берліні Володя зайняв 7 сходинку, випередивши Іванчука та Ананда
Ш.У.: Ким з ґросмейстерів ви захоплювалися? Яку шахову літературу читаєте?
Мені тяжко так сказати, кумирів не було. Я старався вивчати і вивчаю різних шахістів. Було, що багато хто подобався. У різні періоди розвитку по-різному. В даний момент намагаюся читати щось сучасне. А так в загальному - читаю те, що корисно. По авторах - Гарі Каспаров, наприклад. Знаю, що автор хороше пише (сміється - ред.). Звісно, по закінченнях літературу, по дебютах... Якби було більше часу, то і класичні старався би.
Ш.У.: Ви часто буваєте тут, у шаховому клубі (ми зустрілися у шаховому клубі ІФ - ред.). Серед молоді когось претензійного можна виділити?
Я знаю декого, але навряд чи прізвища багато про що скажуть. Є кілька ще дуже маленьких:
7-8 років, до 12 кілька, які беруть призові місця на Україні. Я думаю, це можна знайти - хто цікавиться - у табличці дитячих чемпіонатів. Звісно, перші кроки - це добре, але ще багато роботи попереду.
Ш.У.: Так, ми зараз стикаємося з такою проблемою, що молода плеяда, яка виховується, не така сильна, як була, скажімо, років 20 тому.
Це в цілому, по Україні. Це, звісно, проблема. Я думаю, що одна з причин - це відсутність хороших турнірів в Україні. А закордон їхати все-таки не у всіх є можливість. Тому виходить от на рівні 10-12 років багато хороших шахістів беруть медалі, а десь з часом вони губляться. Багато перспективних, головне все зробити, щоб вони далі не загубились.
Ш.У.: Які у вас інші захоплення? Один з чемпіонів сказав: "Шахи - це моє життя. Але не все моє життя - це шахи".
Я люблю інші спортивні ігри: футбол, теніс. Не так часто вдається пограти. Особливо вдається на турнірах... - у всіх однаковий графік і якщо може хтось, то фактично можуть усі. Тоді збираються і грають. А вдома - рідко вдається, тому що в кожного свої проблеми, своє життя.
Ш.У.: Ви вважаєте шахи за свою професію?
Шахи дозволяють мені заробляти на життя, але все-таки я стараюся грати цікаво.
